Єдиний ліцей у громаді: як у Славуті успішно реформують мережу старшої профільної школи (репортаж)

“Діти мають вміти застосовувати знання, отримані в школі, на практиці та в життєвому досвіді. Я не хочу нікого образити, але мені здається, що нині ми випускаємо “продукт”, не готовий брати на себе відповідальність і не завжди пристосований до дорослого життя. Нам потрібні освітні зміни”, – вважає Ельміра Перепелиця, керівниця управління освіти Славутської ОТГ.

За чотири роки поступового реформування Славутській громаді вдалося створити ліцей із п’ятьма профілями, у якому залишилися лише старшокласники; переконати батьків, що це справді потрібно; дослухатися до дітей та не залишити вчителів без роботи.

У цій статті читайте про те:

• які проблеми були в Славутській громаді, коли управління освіти разом із проєктом “Підтримка децентралізації в Україні” взялися за реформування мережі старшої профільної школи;
• з якими викликами зустрілися педагоги та управлінці;
• за яким алгоритмом у ліцеї визначають профілі;
• як змінюються діти в ліцеї на думку батьків та освітян.

ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ: АНАЛІЗ, ВИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ, РОБОТА ЗІ ШКВАЛОМ ЕМОЦІЙ БАТЬКІВ

“У 2015 році я обійняла посаду керівниці управління освіти. Головне завдання, яке я собі визначила, – створити ефективну мережу. Тоді ще не йшлося про реформування освітньої галузі. Зокрема, я аналізувала наповнюваність класів. Так, з огляду на народжуваність, за декілька років у частині сіл громади в класах мало бути по двоє першокласників. Я розуміла, що потрібні зміни. Згодом це переросло у SWOT-аналіз, під час якого ми разом зі Salar International визначили наші сильні та слабкі сторони”, – починає Ельміра Перепелиця.

Ельміра Перепелиця, керівниця управління освіти

Серед слабких сторін освіти громади, зокрема, були:

• недостатня наповнюваність учнів старшої школи, а отже відсутність конкурентного середовища;
• невиправданий добір варіативної частини та профілів навчання;
• невеликий відсоток учнів, які складали ЗНО на 180–200 балів;
• відсутні необхідні матеріально-технічна та навчально-методична бази в школах громади;
• брак педагогів, які мають достатній рівень кваліфікації для роботи в профільних класах;
• відсутній системний моніторинг процесу впровадження профільного навчання.

Після аналізу організації профільного навчання і проблем у громаді визначили, що міський НВК має стати єдиним ліцеєм. Прийти до цього вирішили не миттєво, а поступово.

Так, у 2019 році відбувся перший етап змін. Старша школа залишилася лише в трьох закладах освіти. Ступені шкіл поступово понижували, набір до класів молодшої та базової шкіл закривали.

Паралельно організували інформаційну кампанію. У місцевих медіа дуже докладно пояснювали, чому саме місцева влада має почати процес організації нової моделі профільного навчання, і чому це потрібно насамперед учням і батькам.

Проводили й роз’яснювальні батьківські збори в кожній зі шкіл міста. Зокрема, пояснювали батькам початкової та базової шкіл НВК, що їхні діти мають перейти в інший заклад освіти, який буде надавати рівносильно якісну освітню послугу.

Учениці Славутського ліцею

“Звісно, ми зустрілися зі шквалом емоцій батьків. Річ у тім, що наш заклад освіти цінується в місті. Вони привели своїх дітей саме до нас і хотіли, щоб ті навчалися тут. Я спілкувалася з батьками кожної дитини, які зверталися з різними питаннями. На це витратила все літо, усю відпустку. Але воно було того варте, адже, зрештою, ми порозумілися. І батьки перевели своїх дітей до іншої хорошої школи”, – розповідає Світлана Ліскова, директорка Славутського ліцею Славутської міської ради.

Світлана Ліскова, директорка Славутського ліцею

Паралельно й керівниця управління освіти, і директорка майбутнього ліцею, і міський голова спілкувалися з батьками майбутніх старшокласників, проводили круглі столи.

“Батьки запитували: “Навіщо ви це робите? Можна дочекатися 2027-го року”. А ще казали: “Нас вчили в школі так само, і нормально – ми стали спеціалістами. То навіщо щось змінювати?”. Ми пояснювали, що маємо вчити дітей інакше.

Школа має сформувати сильні соціально-емоційні навички. Роботодавець зацікавлений, щоб людина була стресостійкою, могла комунікувати, працювати в команді, хотіла й могла взяти відповідальність. Це зовсім не ті вимоги як тоді, коли, наприклад, вчилася я”, – говорить Ельміра Перепелиця.

Далі, коли формувалися класи, з кожною сім’єю визначали проблеми та потреби. Директорка Світлана Ліскова поставила собі за мету зробити батьків повноцінними учасниками освітнього процесу, як і закладено в законодавстві. Тому такі інтерв’ю проводить щороку.

“Ми маємо донести батькам, що отримають їхні діти, вказати на переваги профільності. І коли ти конкретизуєш, що саме матиме учень чи учениця за два роки навчання в профільному класі, що передбачає цей профіль, розказуєш, що велика кількість годин – це перевага, а не недолік, то хвилювання і тривожність стають меншими. Процес комунікації забирає багато часу, але дає результат”, – розповідає директорка.

ЩО З УЧИТЕЛЯМИ

Вчителі початкової школи Славутського ліцею разом із класами молодшої та середньої шкіл перейшли в інший заклад освіти. І директорка ліцею, і керівниця управління освіти кажуть, що все було природно, злагоджено та безконфліктно. Адже багато кому з учителів цікавіше працювати з базовою школою, зокрема, з класами НУШ. Натомість у ліцеї залишилася команда старшої школи, декому з яких цікаво викладати лише профільні предмети.

Вчителі Славутського ліцею

Цьогоріч у ліцею була потреба в педагогах, адже збільшилася кількість годин для деяких предметів профільного рівня. Частину вчителів найняли на постійну основу, а декого – за сумісництвом. Набирали за результатами співбесіди та резюме. Про деяких із них чули, а декого – знали, адже місто невеличке, пояснює Світлана.

ЩО КАЗАЛИ ДІТИ ТА ЯК ВИЗНАЧИЛИ ПРОФІЛІ

Керівниця управління освіти розповідає про фінську модель: коли дитині виповнюється 14 років, батьки не можуть впливати на її рішення щодо подальшого навчання.

А в Данії, коли дитині виповнюється 18 років і в неї, скажімо, є проблеми з відвідуванням школи, оцінками абощо, то щодо цього спілкуються не з батьками, а безпосередньо з дитиною. Тож і в Славуті вирішили запитати в дітей, що потрібно їм.

Учениці Славутського ліцею

Так, провели анкетування серед учнів про те, які профілі їх цікавлять. Проводили дні відкритих дверей у ліцеї. А згодом Центр професійного розвитку педагогічних працівників розробив профорієнтаційний проєкт для дітей. Під час нього визначають професійну спрямованість особистості й цікавість щодо профілів за методикою Голланда. Згідно з нею, є шість типів:

• реалістичний,
• артистичний,
• соціальний,
• підприємницький,
• конвенційний,
• інтелектуальний.

Опісля провели зустрічі дев’ятикласників із практичним психологом. Далі – коворкінг-студії за популярними напрямами та спілкування з директоркою ліцею.

Зрештою, у закладі освіти визначили 8 профілів:

1. українська філологія,
2. українська мова з підсиленням англійською мовою,
3. англійська філологія,
4. математика,
5. історія,
6. інформаційний профіль,
7. природничий (біологічний),
8. військовий.

Заняття на військовому профілі

Заняття на біологічному профілі

Урок української літератури

Урок української мови

Банер у кабінеті математики

ЧОГО ВДАЛОСЯ ДОСЯГТИ ТА ЯК ЗМІНЮЮТЬСЯ УЧНІ

У 2022–2023 навчальному році за парти в новоствореному ліцеї сіли 216 здобувачів освіти профільних 10 класів. Наразі в ліцеї навчається вже 7 одинадцятих і 7 десятих профільних класів. Залишився лише один 9-ий клас із допрофільною підготовкою з англійської мови.

“Ми відкриваємо профілі за запитами здобувачів освіти. Роботу з формування профілів починаємо ще взимку: зустрічаємося з 9-класниками в ліцеї, знайомимо з учителями, а старшокласники діляться враженнями від навчання в ліцеї. І знаєте, нічого так не мотивує, як учень, який розказує, наскільки він змінився тут, в іншому середовищі. Мої переконання щодо реформи старшої профільної школи щодень стають міцнішими”, – говорить Світлана Ліскова.

Директорка також пригадує, як відмовилася від ідеї її колеги, іншої директорки. Мовляв, варто влаштовувати зустрічі, на яких учителі шкіл розкажуть учителям ліцею про дітей, які до них переходять.

“Я проти. Адже учні й учениці приходять у нове середовище. І деколи думки інших людей шкодять дитині, її розвитку і становленню. Я не вважаю, що вчитель однієї школи є експертом, який має право аналізувати й робити висновки про учня. Є діти, які відкриваються тут, маючи перемоги на обласному рівні олімпіад. Хоча до того навчалися на середньому рівні. Старша школа дає дітям можливості, коли вони збираються разом у здоровому молодіжному середовищі, де є конкуренція, і з’являється бажання презентувати себе. Ми цьому сприяємо”, – каже директорка.

Постери кандидатів до учнівського парламенту

За два роки роботи ліцею директорка спостерігає зміни.

• В учнів з’явилася цікавість до навчання,
• збільшилася кількість мотивованих здобувачів освіти,
• формується якісне молодіжне середовище, яке спрямовують на продовження освіти після закінчення навчання в ліцеї.

“Упродовж приблизно двох місяців діти адаптуються в 10 класі. А далі переформатовуються і стають навіть не учнями, а наближеними до абітурієнтів. У них формуються серйозніші погляди, у розмовах вони проєктують своє майбутнє. Я постійно з ними розмовляю, бо прослідкувала, що для них важливо спілкуватися з дорослою людиною, яка вже пройшла певний шлях, має якісь досягнення і може чимось допомогти. Також ми намагаємося запрошувати на зустрічі людей, які вже досягли певного успіху й можуть поділитися досвідом”, – говорить Світлана.

А вже згодом, за результатами НМТ, у місті переконалися, що ця модель працює. Результати випускників Славути стали передувати серед показників закладів освіти всієї області.

ЩО КАЖУТЬ БАТЬКИ

Ярослав Мулик, старша донька якого навчається у 10-му класі Славутського ліцею, зізнається, що справді спочатку замислювався, чи доцільне реформування мережі старшої профільної школи. Перша перепона – до ліцею довше добиратися. Але згодом зрозумів, що вибір профілю допоможе доньці з вибором і опануванням професії.

Усе починається з того, що в дитини є вибір уже в старших класах. Вона може обрати профіль. А це так чи так готує до відповідальності. 10-класниця Ангеліна хоче вступати в Інститут міжнародних відносин, отже, обрала іноземний профіль.

“Спочатку в доньки було побоювання, тому що набрали дуже сильний клас. Але дитина працює, самовдосконалюється, відповідально ставиться до виконання домашніх завдань, працює на уроці, тож проблем немає. До того ж учителі йдуть назустріч, допомагають, організовують консультації, факультативи. Тобто, якщо щось незрозуміло, опрацьовують матеріал додатково”, – розповідає Ярослав.

Ще однією перевагою Ярослав називає те, що не доводиться наймати репетиторів. Адже профільне навчання в ліцеї й кількість годин всіляко сприяють тому, щоби старшокласники повністю осягнули матеріал. Вони занурені в предмет, який обрали.

ПРО ФІНАНСУВАННЯ, МАТЕРІАЛЬНУ БАЗУ ТА ВАЖЛИВІСТЬ РЕФОРМИ

У 2018 році в нинішньому Славутському ліцеї почали реконструкцію корпусу № 1. Нині він готовий на 95 %. І з наступного навчального року ліцеїсти мають навчатися вже там. У приміщенні є мультиборди та інше інтерактивне обладнання, сучасні класні кімнати, нове облаштування, гарні меблі й обладнання для харчоблока.

Славутський ліцей

Окрім усього, за ці 5 років вдалося спрямувати 12 мільйонів гривень залишків освітньої субвенції на покращення матеріально-технічної бази. Йдеться не лише про новий ліцей, а й інші заклади освіти громади. Зокрема, придбали обладнання для комп’ютерних класів, кабінетів математики та природничого спрямування.

Кабінет хімії Славутського ліцею

У новоствореному ліцеї педагоги отримують надбавку за престижність 30 %, а в школах – 20 %. Загалом у 2015 році середня наповнюваність класів у громаді складала 24 дитини. Тепер у старшій школі середній показник – 34 учні, у середній – 26, а в початковій – 29.

“Я була дуже розчулена, коли першого вересня до мене прийшли 10-класники з ліцею і кажуть: “Ми хочемо подякувати за вашу роботу та те, що ви створили ліцей. Ми пишаємося, що ми – ліцеїсти”. І всі складні моменти, які були на шляху до змін, перекрилися цими кількома реченнями. Ми справді хочемо, щоб наші діти були конкурентоспроможними й щоб старша профільна школа забезпечила їм якісний життєвий старт”, – говорить Ельміра Перепелиця.

Директорка ліцею Світлана переконана, що якщо є підтримка, то реформа старшої профільної школи не є чимось складним і нездоланним. Саме так сталося в Славуті.

“Щодня, йдучи до ліцею, я думаю, як зробити його кращим. І вірю в те, що мені це вдається. Можливо, це занадто гучно, але я цим живу й робитиму все можливе, щоб так і було”, – закінчує Світлана Ліскова.

Марія Булейко (Марковська)

Усі фото: Тетяна Терещук

Матеріал підготовлений у рамках шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні“ (SALAR International), що здійснюється за фінансової підтримки Швеції. Більше цікавих кейсів та практик можна знайти в Базі даних кращих практик з управління освітою в громадах.