Заборонити чи підтримати: як батькам реагувати на квадробінг — нову субкультуру

Вулиці Черкас, Ужгорода, Луцька, Дніпра (можна підставляти будь-який інший населений пункт) заполонили квадробери. Це діти [квадроберами можуть бути й дорослі, але в нашому матеріалі йтиметься лише про дітей – ред.], які одягають маски котів, собак чи лисиць, чіпляють на себе тваринячі хвости та ходять водночас на руках і ногах, імітуючи ходу та стрибки звірів.

Нова субкультура все більше шириться в Україні, але ставлення до неї неоднозначне — від здивування до обурення. Мовляв, на переодягання дітей ніяк не реагують батьки, а квадробери нападають на інших людей та лякають домашніх тварин.

Дехто з батьків підтримує дітей і купує їм усі необхідні атрибути. Часом батьківська підтримка, здається, переходить межі здорового глузду, бо дорослі пропонують дітям їсти котячий корм і вигулюватися в парку за розкладом.

Редакція “Нової української школи” поспілкувалася з батьками, чиї діти захопилися квадробінгом, і чиї діти постраждали від нападу квадроберів. А також обговорила це явище з дитячою та підлітковою психологинею Зінаїдою Саяпіною.

У матеріалі читайте:

• чому дітей захоплює квадробінг і про що це може свідчити;
• які варіанти дій бачать для себе батьки квадроберів;
• перед якими труднощами вони постають;
• як реагують на дітей-квадроберів за кордоном.

ДИВНЕ ЗАХОПЛЕННЯ, СПОРТ ЧИ ГРА — У ЧОМУ СУТЬ КВАДРОБІНГУ

“Мені подзвонив син і сказав, що на перерві грався на баскетбольному майданчику, за ним почала бігати дівчинка-квадроберка і вкусила його за спину, — розповідає мама постраждалого школяра Марія Романчук. — Також син сказав, що в нього болить спина, і він хоче додому. Я запитала, чи сказав він про це класній керівниці, на що та відповіла, мовляв, не знає цієї дівчинки, бо син вчиться в 5 класі, а вона — у 7. Тобто в школі ніяк не відреагували на цей інцидент.

Наступного разу, коли ця дівчинка бігала за моїм сином знову, втрутилася старшокласниця, зробила їй зауваження, розповіла, що варто робити, а що ні. Через деякий час ця дівчинка-квадроберка просила вибачення в сина”.

Зараз у мами Марії немає претензій до семикласниці, але їй хотілося б якоїсь реакції від шкільної адміністрації. Наприклад, щоби психологи чи класні керівники обговорили з учнями плюси й мінуси нового захоплення. Адже квадробінг набирає популярності, психологи кажуть, що це нова субкультура, до якої в суспільства ще не виробилося однозначного ставлення.

• Комусь здається, що це спорт, бо квадробери стрибають, бігають та виконують трюки на чотирьох кінцівках.

Скриншот із відео про те, як стрибати квадроберу

• Дехто бачить у цьому захопленні певний спосіб дитячої самореалізації, привернення уваги чи переживання кризової ситуації.
• З історії Марії Романчук бачимо, що захоплення квадробінгом може зашкодити іншим людям.

“Насправді це нова субкультура, якою здебільшого захоплюються діти 8–10 років, — пояснює Зінаїда Саяпіна. — Вони знаходять у цьому розвагу та спільноту з подібними інтересами. Утім, діти захоплюються певними субкультурами чи спільнотами не просто так.

Якщо вдома дитині некомфортно, бракує уваги батьків, а в субкультурі, де діють певні правила, є подібні люди, тоді дитина знаходить у ній комфорт і можливість проявити себе. Також у цій спільноті можна вжитися в чужу роль, щоби показати просте і зрозуміле життя, як-от, почухатися спиною на траві чи просто полежати, згорнувшись клубочком”.

Тобто квадробінг може бути:

• грою;
• способом самовираження;
• або сигналом для батьків, що дитині потрібна увага.

Як розповів син Марії Романчук, квадробери навіть складають пісні про тяжке життя і непорозуміння з дорослими. Це теж може свідчити, що дітям потрібна турбота батьків.

Зінаїда Саяпіна каже, що квадробінг має свої позитивні та негативні риси.

З хорошого:

• діти проводять час на свіжому повітрі, а не за гаджетами;
• займаються гімнастикою, акробатикою тощо, що дає їм змогу позбутися тривожності через фізичну активність;
• деякі діти роблять маски та костюми самостійно, що може працювати як арттерапія та розвивати творчі навички.

Джерело: etsy.com

Що негативного бачать у квадробінгу батьки та суспільство загалом:

• дитина начебто деградує до рівня тварини;
• це дивний спосіб самовираження;

“Але самореалізація може бути різною. Хтось співає, хтось захоплюється математикою, а хтось хоче бути тваринкою, — пояснює Зінаїда Саяпіна. — Цю тенденцію я бачила ще за рік-півтора до пандемії ковіду, коли діти 6–7 років розповідали, що хочуть бути котиками. Бо вдома в них була кицька, яка мала чудове життя: спала, їла, гуляла. Дитина теж хоче легкого і зрозумілого життя. Бо в батьків, бабусь і дідусів життя значно важче. Щоб уникнути цього напруження, діти перемикають свою увагу на тварин”.

• це небезпечно для інших людей та тварин.

“Маємо розуміти, що це діти, які грають у гру, — додає Зінаїда Саяпіна. — Деякі діти, одягаючи хвостики та вушка, поводяться занадто активно. Оскільки тварини мають пазурі, то діти можуть загратися у свою роль і почати гарчати одне на одного або на інших людей чи навіть кусатися. Щоби цього уникати, треба стежити за дітьми-квадроберами”.

Крім нагляду дорослих, у квадробінгу, як і в будь-якій грі, мають діяти певні закони й обмеження. Власне, на чітких правилах і їхньому дотриманні будується алгоритм підтримки дітей, які захопилися цією субкультурою.

ЯКІ РІШЕННЯ ШУКАЮТЬ БАТЬКИ КВАДРОБЕРІВ

У соцмережах можна знайти чимало порад, як батькам реагувати на квадробінг. Частина з них виглядає дуже радикально.

• Наприклад, годувати дитину котячим і собачим кормом, вигулювати в наморднику, класти спати на килимку, водити на грумінг, щеплення та стерилізацію.

• Серед полярно інших пропозицій — пригрозити дитині, що її відведуть до психіатра.

Такі варіанти описували в соцмережах батьки, чиї діти захопилися квадробінгом. Це справді відбивало в їхніх дітей бажання одягати маску і стрибати на чотирьох кінцівках, як кішка. Але чи додало це довіри в стосунки між батьками й дітьми?

Найімовірніше заборона й наближення життя до тваринного віддалить дитину від родини ще більше. Вона шукатиме різні варіанти реалізації свого бажання потайки від дорослих.

Дехто з батьків підтримує дитяче захоплення, купує маски, хвости та інші атрибути квадроберів. І це теж дає певні результати.

“Три місяці тому донька (11 років) дивилася відео в TikTok і побачила, що діти займаються квадробінгом, — розповідає мама квадроберки Тетяна. — Спочатку донька попросила купити їй білі картонні масочки на обличчя. Ми купили три штучки. Вона їх розмалювала, а пізніше захотіла ще лапки і хвостик.

Чоловік був проти, але я пояснила, якщо не підтримаємо дитину, вона однаково вимагатиме, через це будуть сварки, а навіщо нам це треба? А так ми дозволили доньці погратися з іншими дівчатами в котика й лисичку. Усе літо вони скакали у дворі, а зараз це захоплення вже в минулому”.

Тетяна додає, що донька сприймала квадробінг саме як гру, можливість провести час із подружками на вулиці. Тим паче було літо, час канікул. Мама за можливості спостерігала за тим, як граються діти, щоб їх ніхто не ображав, і дівчата своєю чергою теж.

“У нашому будинку багато дітей доньчиного віку, вони збиралися разом і влаштовували перегони — хто далі стрибне тощо. Це для мене було не те щоб заняття спортом, але краще, ніж би діти сиділи вдома за телефонами, — розповідає жінка. — Я просила доньку, щоб вони гралися в спокійному місці, не виходили на дорогу, не чіпали сторонніх і нікого не ображали”.

У випадку Тетяни пройти через квадробінг допомогли підтримка дитини й домовленість, як саме можна себе поводити.

ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ-КВАДРОБЕРА Й НЕ ВІДШТОВХНУТИ ВІД СЕБЕ

Якщо мама й тато бачать, що дитина захопилася квадробінгом, хоче бути лисичкою і просить купити маску, хвостика й лапки, можна дотримуватися певного алгоритму реакцій та дій.

1. Розмовляти з дітьми.

“Треба запитати дитину, що саме їй подобається у квадробінгу — стрибати чи вдягати цікаві костюмчики, або ж нявкати? Чи це захоплення прийшло тому, що ним цікавляться друзі, чи це власне бажання дитини? Також розпитати, звідки вона про це дізналася. Можна розповісти про свій дитячий досвід, чим захоплювалися батьки”, — додає Зінаїда Саяпіна.

Марія Романчук каже, що варто вгамувати всі свої емоції і максимально спокійно сприйняти почуту інформацію.

2. Прийняти нове дитяче захоплення.

Якщо батькам бракує досвіду або знань, у який спосіб підтримати дитину, як правильно реагувати на її захоплення, тоді варто порадитися про це з психологами.

3. Обговорити правила квадробінгу.

• Наприклад, запропонувати займатися цим із друзями в малолюдних місцях, щоб нікого зі сторонніх (дітей та дорослих) не провокувати на агресію.
• Під час гри чи виконання акробатичних трюків не шкодити ні собі, ні іншим.
• Продумати разом із дітьми та зафіксувати, що може на них чекати в разі порушення одного з правил.

4. Разом обрати й купити костюм.

Якщо дитина просить купити одяг для квадробінгу, краще погодитися і поставитися до цього, як до гри. У такий спосіб вдасться уникнути протиставлення дитини з іншими квадроберами, які матимуть відповідні костюми, а ваша дитина — ні. Як каже психологиня, дитина може швидко захопитися чимось новим, а із часом знайде інше захоплення.

Джерело: youtube.com – Hazel’s

Утім, якщо квадробінгом захопилися підлітки, приміром, 13 років, це може означати, що щось заважає їм дорослішати.

5. Наглядати за дитиною під час кваробінгових прогулянок.

За словами Зінаїди Саяпіної, якщо батьки ходять разом із дітьми-квадроберами на прогулянку — це чудово. Бо це допоможе уникнути глузувань із боку інших, а також вчасно зупинити дитину, якщо занадто ввійде в образ та заграється, чим може нашкодити собі чи іншим.

ЩО МОЖЕ ПІТИ НЕ ТАК ІЗ “ПРИБОРКАННЯМ” КВАДРОБЕРА

Зрозуміло, що не всі батьки готові підтримати дитяче захоплення. І замість розмов про причини, звідки це захоплення виникло, можуть просто заборонити цим займатися. Або ще гірше — обізвуть це “клінікою” чи божевіллям (на такі коментарі можна натрапити в соцмережах).

• Через це дитина може закритися в собі, оскільки її бажання та інтереси не знаходять підтримки серед батьків.

“Коли дитина чимось захоплюється, у неї вистачає на це енергії, є бажання щось робити, бути в контакті з дітьми, зав’язувати дружбу на основі однакових вподобань — дуже важливо це підтримувати, — зауважує дитяча психологиня. — Хто знає, як дитині знадобляться її захоплення. Може, акробатичні навички приведуть її в спорт, а створення масок — у дизайн”.

• Навіть якщо між батьками та дітьми є певна домовленість щодо квадробінгу, дитина може її порушити.

Наприклад, дитина комусь нашкодила своєю поведінкою (вкусила інших дітей, як було із сином Марії Романчук). Тоді треба обговорити з нею, чому так трапилося. Зінаїда Саяпіна радить втручатися батькам постраждалої дитини й з’ясовувати, що сталося, залучаючи до цього батьків дитини-квадробера.

Важливо розібратися в ситуації та вислухати обидві сторони. Бо буває, що квадроберів провокують, а буває, що діти-квадробери не відчувають меж дозволеного.

• Вплив компанії може перекреслити всі правила й домовленості, особливо, якщо в дитини немає авторитетного дорослого, якому вона довіряє.

Якщо батьки відчувають, що не впораються самостійно із проблемою, не мають довірливих стосунків із дітьми, краще звернутися за порадами до психологів.

• Дитина може гратися у квадробінг у школі, навіть на уроках.

У такому випадку вчителі і вчительки мають ще раз акцентувати, що в класі є певні правила, яких дотримуються учні. Зокрема, на уроці учні мають бути учнями, а не лисичками чи котиками.

“Можна сказати дитині, яка захоплюється квадробінгом, що ти — людина, ти навчаєшся, робиш людські речі, а на вулиці, наприклад, можеш гратися у тварин. І вміння виходити з образу — це дуже класно. Я бачу, що ти захоплюєшся цією грою на перерві, на вулиці, але в класі цього робити не потрібно, — наводить приклад такого пояснення Зінаїда Саяпіна. — Тобто треба встановити чіткі правила, щоб дитина розуміла, де квадробінг доречний, а де ні”.

Якщо дитина надто заграється своїм образом, це свідчить, що вона не розуміє наслідків своїх дій. Це теж привід для розмови з нею.

У будь-якому випадку батьки мають бути з дитиною на всьому шляху — від початку захоплення квадробінгом аж до фінішу, коли цей інтерес зникне або з’являться інші зацікавлення.

ЯК РЕАГУЮТЬ НА КВАДРОБІНГ ЗА КОРДОНОМ

Батьки з інших країн, як і в Україні, теж переймаються, наскільки безпечно дітям займатися квадробінгом. В одному з обговорень на платформі Reddit мами й тата ділилися досвідом, як реагувати на нове дитяче захоплення.

Цитуємо декілька порад:

• “Моя 9-річна донька захоплюється квадробінгом. Маємо знайти їй друзів через інтернет, щоби були однодумці, з якими можна ділитися своїми відео, а не поширювати їх повсюди”.
• “Моя 11-річна донька робить багато подібних речей. Думаю, вона зараз експериментує з різними речами, намагається зрозуміти, хто вона. Поки не робить нічого небезпечного, дозволяю їй займатися своїм хобі”.

Частина учасників обговорення вважає це захоплення дивним, але списує на дитячий вік. Мовляв, це тренд, який шириться соціальними мережами і який підхоплюють діти, як їхні активні користувачі. А з часом з’явиться мода на щось інше.

Дехто радить сприймати квадробінг як спорт. До речі, більшість статей про квадробінг в іноземних медіа розповідають про нього як про вид спорту та напрям фітнесу.

• Наприклад, письменниця з Нью-Йорка Ребекка Пірс ділиться з батьками порадами, як дітям безпечно займатися квадробінгом, а також пояснює, що це захоплення може бути передусім хорошою фізкультурою.
• Тренер Томі Аканде розповідає “Vogue France” про квадробінг як тренування для всього тіла, особливо ці заняття помічні людям, які проводять багато часу за комп’ютерами, тобто перебувають у сидячому положенні.
• Фітнес-тренер та керівник студії “Fitness Fahrenheit” Кодзі Лопес пропонує займатися квадробінгом як унікальним напрямом фітнесу.

Також радить долучатися до місцевих спільнот квадроберів, адже заняття в групі будуть більш мотиваційними та захопливими.

За його словами, однодумців можна знайти:

1. у спортивних залах — можна запитати, чи пропонують вони заняття з квадробінгу або зустрічі;
2. у соціальних медіа — місцеві групи квадробінгу є в різних соціальних мережах, можна приєднуватися до їхніх подій.

• Ще у 2022 році Journal of Strength and Conditioning Research опублікував результати дослідження про вплив нової програми тренувань на чотирьох кінцівках на фізичний стан людини.

Впродовж восьми тижнів дослідники спостерігали за тренуваннями з квадробінгу, у яких брали участь 42 студенти. За результатами дослідження, заняття можуть покращити рухливість суглобів, а також є альтернативою для розвитку гнучкості всього тіла.

Вочевидь, цей напрям фітнесу спочатку розвивався та набував популярності серед дорослих, а завдяки поширенню відео в соціальних мережах це захоплення стало й дитячим.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Gorloff-KV, shutterstock.com