“Завжди підтримуйте ініціативу дітей”: історії вчителів-учасників “Шкільного уроку волонтерства”

5 грудня у світі відзначають Міжнародний день волонтера. Для багатьох волонтерство зараз стало рутиною. Для більшості закладів освіти це теж добра традиція.

Промоцією волонтерства в школах і садочках займається, зокрема, ініціатива “Шкільний урок волонтерства”. Організатори залучають вчителів та тренерів від Української Волонтерської служби до проведення уроків волонтерства, аби надихнути дітей і підлітків долучатися до руху.

В Україні та за її межами провели вже понад 2 100 “Шкільних уроків волонтерства”. 50 000 школярів дізналися більше про волонтерський рух і зрозуміли власний потенціал. Понад 80 % шкільних уроків волонтерства проводять саме вчителі.

У новому матеріалі ми розповімо історії трьох освітян – вони поділилися досвідом, як залучати учнів до різних видів волонтерства.

У тексті читайте:

• які якості розвиває в учнях волонтерство;
• як надихати учнів до волонтерства власним прикладом;
• чому найголовніше – почати й не боятися запитати поради в колег.

Далі – пряма мова вчителів.

“ГОЛОВНЕ – НЕ БІЙТЕСЯ ПРОПОНУВАТИ”

Орися Вачко, Львів

Я – класна керівниця. Перший досвід волонтерства з учнями був на Миколая, ще до повномасштабного вторгнення. Ми взяли лист дитини з малозабезпеченої родини, яка потребувала речей. У списку було все: від шапки до зарядки для телефону. Вирішили, що найкраще буде зібрати кошти та разом це купити. Пішли всім класом “на шопінг”. Було незвично, продавці дивувалися, що ходимо такою юрбою, але діти пояснювали, що збирають подарунок на Миколая. Деякі продавці навіть робили знижки. Діти були дуже уважні й зацікавлені, звертали увагу на якість речей, разом обирали колір шапки.

Учні Орисі під час вибору подарунків

Знання – це, звичайно, важливо, але потрібно також розвивати в учнях людяність і відповідальність, аби вони виросли хорошими людьми, свідомими громадянами. Волонтерство зробило їх більш чуйними, адже вони навчились емпатії до інших.

Якщо ви хочете залучати учнів до волонтерства, варто пам’ятати, що ситуація в кожному класі індивідуальна.

• Якщо є діти з ООП – подумайте про цей напрям.
• Якщо в класі є учнів з-поміж ВПО, можете збирати речі для цієї категорії. Відштовхуйтеся від того, що актуально для конкретного колективу.

А ще дуже важливо зважати на вік.

• Якщо це молодша школа чи початок середньої, найкраще, мабуть, підійде виконання бажань із листів до Миколая від дітей із малозабезпечених родин.
• Старших школярів уже можна залучати до роботи у волонтерському штабі.

Ми орієнтуємося також на запити від самих дітей. Якщо їхні близькі чи знайомі потребують чогось, ми цим займаємося. Головне – не бійтеся пропонувати. Так, звісно, не всі учні можуть підтримати вашу пропозицію, і це нормально.

Якщо захочуть допомогти 10–20 % учнів – це вже успіх. Якщо діти не мають зараз бажання волонтерити – це теж окей, не змушуйте їх. Можливо, вони змінять свою думку, а, можливо, і ні. Волонтерство – це ж про добровільну діяльність.

Учні підписують подарунок на Миколая

“МОЖЛИВО, ЇХ НАДИХНЕ ПРОСТО ВАШ ПРИКЛАД”

Світлана Левковська, с. Количівка, Чернігівщина

Коли стихли бої за Чернігів, до міста почала надходити гуманітарна допомога. Ми з друзями й волонтерською організацією “Pets Patrol” роздавали корм для тварин у місті й навколишніх селах. Також я приїжджала в село Количівку, де живуть мої батьки, і бачила, що покинутих тварин дуже багато.

Почала шукати допомогу сама. Спочатку мене підтримували мої друзі й “Pets Patrol”, але корм було дуже складно доставити в село, бо міст до нього був зруйнований. Ми привозили корм до пішохідного мосту в Чернігові, а далі переправляли власноруч.

Була весна, повінь, ми переносили ці мішки десь із кілометр по воді, а на іншому березі нас чекав транспорт. З часом до допомоги долучилися вже безліч організацій, які надавали корм, медикаменти, засоби догляду, амуніцію. Відправляли все на Нову пошту, а далі я вже сама шукала авто і привозила в село.

Корм ми спочатку розносили по селу, роздавали на різних локаціях, але було складно все це тягати. Тому я попросила допомоги в “Еко Міста”, і в межах ініціативи #BikesForUkraine вони дали мені велосипед. А згодом із моєю історією представляли кейс “Велосипеди з Європи для волонтерів”.

Ми порахували, що за весь період нам вдалося роздати 4,500 тони корму.

Світлана привезла корм для тварин

Про Шкільний Урок Волонтерства я дізналася із соцмереж. Зразу ж подумала, як це круто, бо в дітей справді є внутрішній запит бути корисними, але інколи вони просто не розуміють, як можуть допомогти.

Учнів я залучала під час роздачі корму – вони допомагали фасувати, розвозити, брали на перетримку покинутих тварин (з дозволу батьків, звісно).

Ми з дітьми подали заявку і пройшли навчання завдяки благодійним фондам SavED та UActive. Створили проєкт “Еко-Волонтерський Хаб” і отримали підтримку на його втілення.

А ще ми співпрацювали з UAnimals. Завдяки їм ми стерилізували понад сотню тварин. Тут активно включилися старші учні – ми разом відвозили покинутих чотирилапих, стерилізували, потім доглядали й шукали нові сім’ї. Шкода, що не всіх вдалося прилаштувати, але ми доглядаємо їх і не полишаємо надії, що вони стануть домашніми.

Учні Світлани з тваринами

А тоді нам якось віддали чарівну скриньку з натуральним камінням. Я знала, що в мене є учениці, які роблять прикраси. Так, минулого року ми створювали вироби під замовлення і не тільки, а всі вторговані кошти передали на благодійність.

Як спонукати учнів волонтерити? Ось, наприклад, як залучала їх я, коли ми розвозили корм. Діти зустрічали, казали: “Давайте ми допоможемо”, і так поїхало. Я розуміла, що вони зацікавлені допомагати тваринам. Згодом ми провели зі старшими різні забіги, а кошти від квитків перерахували в Чернігівський стерилізаційний центр.

Зараз діти дуже хочуть бути корисними. Можливо, їх надихне просто ваш приклад.

“НАМ НЕ ПОТРІБНО ВОЛОНТЕРСТВО ДЛЯ “ГАЛОЧКИ””

Віталій Мушинський, с. Шепетівка, Хмельниччина

Моя волонтерська діяльність почалася на третій день повномасштабного вторгнення. Подумав, що, якщо не беруть до війська, буду корисним на місці.

Зібрали ініціативну групу. Активними учасниками стали учні ліцею. Наш Судилківський ліцей є двигуном руху JuniorS, тому ми швидко дізналися про волонтерські уроки. Але проводити їх почали значно раніше, бо це входило в підготовку до Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл (“Джура”)”. Ми організовували уроки з надання першої допомоги в різних ситуаціях, говорили про фізичне й ментальне здоров’я.

Уроки ментального здоров’я, наприклад, проводимо в різних форматах.

• Для максимального залучення, об’єднуємося з вчителями основ здоров’я, соціальним педагогом, психологом, поєднуємо класи.
• На уроках використовуємо відеоролики “Ти Як?”, флешмоб “Руханка сили” від JuniorS, тренінги з гендерної рівності та прав жінок, брошури про ментальне здоров’я під час війни, поради батькам і опікунам.
• Розповідаємо про техніки самодопомоги, проводимо просвітницькі бесіди, беремо участь у всеукраїнській програмі ментального здоров’я “Ти Як?” і “Саша шукає відповідь”.
• Проводимо психологічні хвилинки під час занять.
• Дітям “заходять” уроки за методикою UNICEF. За рік тричі брали участь, запрошували колег, проводили самі.

У нашому закладі добре налагоджена робота шкільного парламенту, діли люблять організовувати різні акції – проводять ярмарки, на яких продають власноруч виготовлені вироби й організовують благодійні концерти. За їхньою ініціативою було проведено акції на кшталт “Допоможи дітям на Сході”.

Благодійні ярмарки в Шепетівці

Благодійні ярмарки в Шепетівці

Як змінилися наші діти? Вони стали й активніші, і більш ініціативні, а найголовніше – відповідальні. Школярі пропонують свою допомогу й беруть участь у різних заходах. Помітно, що діти більше здружилися, стали охоче допомагати одне одному. Але, окрім усього, вони, залишаючись дітьми, стали більш дорослими. Адміністрація нашого закладу завжди підтримує ініціативи школярів і стимулює їхню діяльність.

Віталій з ученицями

Для тих, хто збирається проводити волонтерські уроки, невеличка порада: зробіть перший крок, почавши свою діяльність, і не бійтеся спитати поради в колег. Ми вже цей шлях пройшли, але завжди під час розв’язання питань радимося з людьми, які більш компетентні там чи там.

Нам не потрібне волонтерство для “галочки”, ми хочемо бути ефективними – робити те, що дійсно допомагає.

Іноді ідея або щось важливе й корисне народжується під час перегляду відео або просто під час розмови. Тому хочеться звернутися до колег: “Завжди підтримуйте ініціативу дітей. Корегуйте, змінюйте, але підтримуйте! І ви всі досягнете успіху”.

Команда “Шкільного уроку волонтерства” запрошує всі заклади освіти України долучатися до ініціативи й проводити уроки волонтерства у своїх школах. Для цього достатньо заповнити заявку на сайті.

Ініціатори проєкту – ГО “Українська Волонтерська Служба” та ГО “Рух Олександра Педана “JuniorS”” за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Міністерства освіти і науки та Міністерства молоді та спорту.

Організатори нададуть усі необхідні матеріали: посібник для вчителя, план уроку, презентацію та роздаткові матеріали для вправ. Також можна запросити професійного тренера від Української Волонтерської Служби. План уроку легко адаптувати під умови аудиторії та проводити як офлайн із презентацією та проєктором, навіть в умовах укриття, чи онлайн на будь-якій платформі для навчання.

Катерина Андрійчук, спеціально для “Нової української школи”

Усі фото: ініціатива “Шкільний урок волонтерства”