Живий документ, який може змінюватися. 6 кроків до дієвої стратегії школи

На формальному рівні стратегія школи потрібна тому, що цього вимагає освітнє законодавство. Наприклад, на неї звертають увагу під час інституційного аудиту.

“На практичному рівні – це документ, у якому всі учасники освітнього процесу мають сформулювати візію розвитку закладу освіти, побачити свою школу за 5 років, подумати про її майбутнє, про те, як вони хочуть і можуть разом її розвивати”, – пояснює Валентина Полторак, менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, який ще з 2021 року допомагає школам громад-партнерів готувати та реалізовувати дієві стратегії в межах проєкту “Школа дієвої демократії”. На початок 2024 року у 12 громад-партнерів проєкту (в Одеській, Полтавській та Івано-Франківській областях) є 13 затверджених стратегій розвитку. Упродовж року з 13 школами працювали команди менторів. А з 1 лютого 2024 року стартувала “друга хвиля”.

“Напрям демократичного врядування в школах, яким ми займаємося, свого часу розробив Цюрихський педагогічний університет для Ради Європи. Він упроваджується в усіх країнах-членах Ради Європи. Й Україна з 2009 року в авангарді цього процесу. Зрештою, наскрізний напрям стратегії полягає в демократизації врядування в школі. Адже ми вчимо всіх учасників створювати демократичне середовище всередині закладу освіти, налагоджувати активну співпрацю з громадою та долучати її до розвитку школи. Стратегія – це більше, ніж план”, – розповідає Валентина Полторак.

У цьому тексті “Нової української школи” читайте про таке:

• як підготуватися до створення ефективної стратегії закладу освіти;
• які кроки потрібно зробити, щоби написати та втілити її;
• які інструменти стануть у пригоді.

[У наступному тексті ми поділимося двома вдалими кейсами написання та втілення стратегій шкіл на Полтавщині].

ЧОМУ СТРАТЕГУВАННЯ ВАЖЛИВЕ ТА ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО НАПИСАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ

“Стратегічні документи в кожній країні є важливим елементом планування та розвитку. Однак в Україні часто пишуть стратегії, просто щоби пройти формальні процедури й перевірки. Тобто адміністрація школи долучає вчителів, вони зустрічаються декілька разів, затверджують документ – і більше нічого не відбувається.

Таке стратегічне планування не є корисним. Ідея в тому, щоби зробити школу такою, у яку діти й учителі хочуть йти щодня, у якій працює мотивована адміністрація, є відповідна атмосфера та демократичне середовище, де всі будуть почутими”, – пояснює Валентина Полторак.

Щоби підготуватися до написання ефективної стратегії, насамперед варто вибудувати так званий фундамент із кількох складників:

1. Залучити всіх, хто має стосунок до школи.

“Як свідчить міжнародний досвід – саме в цьому ефективність. Варто долучити адміністрацію закладу освіти, батьків і дітей. Саме вони формують внутрішнє середовище школи й точно знають, якою вона має бути. Киньте клич, поясніть, що люди будуть долучені до створення важливого документа і впливатимуть на зміни. Поясніть, що може змінитися, чому, як та навіщо”, – радить Валентина.

Залучити якомога більше людей – це основний складник підготовки будь-якої стратегії: школи, розвитку освіти в громадах, області чи на національному рівні.

“Ми в DECIDE допомагаємо писати стратегії на всіх цих рівнях і точно знаємо, що чим більше учасників процесу стратегування – тим простіше буде далі реалізовувати стратегії”, – говорить Валентина.

2. Залучати місцеву владу та комунікувати в громаді, як планує розвиватися школа.

“Треба розуміти: якщо йдеться про невеликі ТГ, то школа там – це центр громади, довкола якого збираються всі мешканці. В учнів є бабусі, дідусі, родичі. Усі вони залучені в таке собі шкільне життя. І, звісно, у стратегії має бути відображено місце та роль школи в громаді”, – пояснює Валентина Полторак.

Тож у стратегічному документі, зокрема, треба подумати про те, як удосконалити середовище школи та зробити його комфортнішим для всіх; як підвищити залученість педагогів до ухвалення рішень; як посилити шкільне самоврядування та залучити батьків до розвитку школи.

Наприклад, в одній з ініціатив DECIDE, під час якої діти писали проєкти, як змінити освітній простір, одними з найбільш успішних були ті, якими можуть користуватися не лише школярі.

Наприклад, спортивний майданчик на території школи, яким, зрештою, користується все село, чи кінотеатр просто неба, який відвідують не тільки ті, хто тут вчиться, чи сучасна актова зала, якою, зокрема, користуються для проведення заходів на рівні громади – зборів для ЗСУ, ярмарків, змагань.

3. Домовитися писати документ простими словами, щоби він був зрозумілим для всіх – учнів, батьків, учителів, бабусь та дідусів. Це не має бути документ на 300 сторінок. Усі цілі можуть вміститися і на 10 – головне, аби це було зрозуміло та досяжно.

4. Обрати відповідальних, які згодом будуть упроваджувати стратегію.

“Фактично на етапі написання стратегії формується когорта, яка буде її впроваджувати. І це найважливіше. Адже можна написати найпрекрасніший документ, описати абсолютно всі досяжні цілі та деталі.

Але якщо не буде групи активних людей – команди, яка візьметься за впровадження – то стратегія так і лежатиме на полиці. А наша мета, щоби це був дієвий, зрозумілий для всіх документ, який би відображав мрії та надії всіх дотичних”, – розповідає менеджерка.

6 КРОКІВ ДО ВДАЛОЇ СТРАТЕГІЇ

Методологія роботи над стратегією, яку розробили фахівці DECIDE, включає 6 етапів:

• Підготовчий етап. Формуємо робочу групу з розроблення проєкту стратегії розвитку школи та перспективного плану її впровадження. Учасників запрошує керівник закладу або публікує оголошення (на сайті школи, у соцмережах чи на дошці оголошень) для охочих приєднатися до процесу розроблення стратегії.

До робочої групи мають входити представники адміністрації школи, громадського самоврядування (педагоги, батьки, учні та випускники), представники місцевого самоврядування (керівник відділу/управління освіти, представник піклувальної ради, депутати місцевої ради, які опікуються питаннями освіти).

Окрім усього, важливо звернути увагу на рівну кількість чоловіків та жінок у складі робочої групи з різних цільових аудиторій. Якщо є змога залучити людей із порушеннями зору, слуху чи інвалідністю – це також варто зробити. Так можна дізнатися та врахувати думки сторін, які мають різні потреби та продумати шляхи їх забезпечення.

Під час першого чи то пак організаційного засідання робочої групи члени мають обговорити й погодити цілі та завдання роботи, права, обов’язки членів, формат і план роботи, розподіл ролей між членами та інше. Фахівці рекомендують вести протоколи засідань, аби легко повернутися до обговорюваних питань і нічого не пропустити.

• Етап № 2. Розроблення профілю школи на основі аналізу та оцінки теперішнього стану. Усе – щоби визначити вектори розвитку.

На цьому етапі варто провести опитування серед максимальної кількості учасників освітнього процесу. Мета – вивчити освітні, управлінські процеси та процеси демократизації школи. Запитання можна формулювати за такими напрямами:

1. Освітнє середовище: мережа класів, освітня діяльність, кадровий потенціал, фінансове забезпечення, сучасність та комфортність освітнього простору тощо.
2. Освітній процес: організація, система оцінювання, готовність до впровадження старшої профільної школи та інше.
3. Педагогічна діяльність: напрями та різновиди підвищення професійного розвитку та кваліфікації, сертифікація та експертна діяльність тощо.
4. Управлінська діяльність: структура управління та громадське самоврядування, партисипативність ухвалення рішень, цифровізація процесів, система прозорості та доброчесності управління тощо.

“Цей крок вкрай важливий. Наприклад, коли я починала працювати менторкою для шкіл у Решетилівській громаді, що на Полтавщині, вони були впевнені, що в опитуванні немає сенсу. Мовляв, у школі точно все гаразд з освітнім процесом, методами роботи тощо. Натомість виявилося, що далеко не всі задоволені методами викладання, у середовищі дітей є булінг та інші проблемні моменти. Для керівництва це стало шоком. Ми не могли не врахувати ці думки, пишучи дієву стратегію. Натомість, якби опитування не було, можливо, плани школи були б інакшими”, – ділиться Марина Крилевець, менторка “Школи дієвої демократії”, завідувачка відділу розвитку дошкільної та початкової освіти в Полтавській академії неперервної освіти.

Надалі такі аналізи можна проводити періодично, щоб розуміти причинно-наслідкові звʼязки. Опитування та аналіз дає змогу простіше сформувати чітке бачення перспектив розвитку та вибудувати діалог між учасниками освітнього процесу й іншими стейкхолдерами.

• Етап № 3. Визначення цінностей, місії, візії (бачення), розроблення оперативних цілей розвитку, затвердження стратегії.

Насамперед потрібно визначити базові цінності закладу освіти, його філософію. Далі – сформулювати місію школи – уявлення, для чого вона є та в чому її відмінність від подібних установ. Місія має погоджувати зовнішні інтереси стейкхолдерів, які впливають на школу (держава та інші споживачі освітніх послуг, громадськість, партнери) і внутрішні інтереси учасників освітнього процесу.

Тоді як стратегічне бачення чи то візія – це стислий і узагальнений опис перспективи розвитку школи з урахуванням унікальних особливостей та демократичного вектора. Візія окреслює погоджене, всебічне та оптимістичне формування майбутнього школи у всіх сферах.

На основі всіх аналізів та опитувань робоча група має сформулювати пріоритети розвʼязання проблем і напрями розвитку школи. Для визначення таких стратегічних цілей рекомендується використовувати комплексний підхід, тобто створювати систему від 2 до 4 цілей. Вони мають відображати потреби стейкхолдерів та орієнтири розвитку школи. Для роботи над визначенням стратегічних цілей використовується інструмент “Дерево проблем/Дерево рішень”.

Загалом візія дає розуміння, яким має бути результат та для чого він потрібен. Стратегічні цілі – у який спосіб цей результат можна одержати.

Доопрацьований проєкт стратегії мають схвалити на засідання педагогічної ради. Опісля – місцева рада чи управління/відділ освіти місцевої ради має її погодити. Затверджену стратегію варто оприлюднити на сайті школи.

• Етап № 4 – розроблення плану впровадження стратегії розвитку на три роки. Фактично на цьому етапі треба сформувати проєкти розвитку, кожен із яких є кроком упровадження стратегії. Наприклад, щоби покращити освітній простір у школі, варто написати такий-то проєкт і спробувати залучити фінансування від таких-то організацій.

Такий план розробляється для того, щоби точно виконати завдання, вказані в стратегії. Адже він визначає конкретних виконавців, терміни, фінансування.

Для цього фахівці DECIDE пропонують робочій групі використовувати технологію SMART-цілей. Якщо коротко, це метод постановки цілей, що дає змогу грамотно структурувати дані, досягати нових показників і відстежувати динаміку. Приклад SMART-цілі: шляхом розширення штату педагогів, збільшити задоволеність навчанням серед учнів на 25 % до червня 2024 року. Кожна літера слова SMART є скороченням від інших слів:

Джерело: marketer.ua

Затверджений план впровадження стратегії теж треба оприлюднити на сайті школи.

• Етап № 5. Розроблення плану реалізації стратегії в поточному навчальному році, виконання проєктів розвитку, моніторинг.

План виконання проєктів на рік потрібний для короткострокового планування. Він дає можливість деталізувати виконання глобальнішого перспективного плану. Також план реалізації є важливим документом для якісного моніторингу.

Щоби ефективно реалізувати проєкти під час року варто створити ініціативні групи, кожна з яких буде відповідальна за свою частину.

Тоді як моніторинг – це процес систематичного накопичення інформації, її обробки та підготовки висновків. Усе – щоби уникнути ризику серйозних відхилень від запланованих результатів та забезпечити якість і ефективність реалізації проєктів розвитку. Аби провести моніторинг, достатньо опитати педагогів, учнів, батьків, зафіксувати спостереження, вивчити документацію.

Результати моніторингу також варто оприлюднювати на сайті школи та обговорювати в колективі. Моніторинг дає можливість отримати дані для управлінських рішень щодо впровадження стратегії та коригувати цілі.

• Етап № 6. Оцінювання реалізації стратегії та її впливу на розвиток школи, планування наступних кроків.

На основі оцінювання варто скласти звіт, який містить:

• результати порівняння фактичних та цільових значень показників;
• досягнення запланованих цілей;
• задоволення потреб;
• незаплановані зміни та впливи;
• опис діяльності, що призвела до змін (зокрема, незапланованих);
• ефективність механізмів реалізації, ресурсних витрат, стійкості результатів стратегії.

Оцінювання може бути внутрішнім – тоді його проводять виконавці стратегії, або зовнішнім – проводиться із залученням експертів. Це обовʼязковий етап для отримання інформації про досягнення очікуваних результатів та сталості змін. Усе – для ухвалення подальших рішень та коригувань. За результатами оцінювання стає зрозуміло, чи втілюється візія закладу.

“Нова українська школа” узагальнила кроки стратегування закладу освіти на інфографіці:

“Коли ми зустрілися з представниками Решетилівської громади вперше, вони дивилися на мене переляканими очима, не зрозуміли, чому ми приїхали, чому їхня стратегія не підходить. А я їм сказала:

“Повірте, вам пощастило. За рік у вас буде такий документ, який міститиме практично все. Не треба буде гортати теки та думати, де та що написане. Усе буде зафіксовано в одному документі. І найцікавіше – це працюватиме”.

У багатьох школах є стратегії, але я переконана, що в 13 закладах освіти вони точно працюють. Бо це не якийсь черговий документ – а живий, який удосконалюється і працює на результат. Ми зробили для цього все можливе”, – завершує Марина Крилевець.

За словами Валентини Полторак, незабаром DECIDE запустить серію тренінгів про те, як дієво розробляти стратегії для закладів загальної середньої освіти, а ще опублікує практичні та деталізовані посібники з теми.

Марія Булейко (Марковська), спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: авторка – Gabrielle Henderson, unsplash.com