Золоті/срібні медалі – бути чи не бути: який закордонний досвід може стати в пригоді Україні

Щороку в Україні виготовляють золоті та срібні медалі, вручають їх випускникам, а далі нагороди лежать у шухлядах на згадку. Відтоді як у 2008 році з’явилося зовнішнє незалежне оцінювання, медалі не відіграють жодної ролі під час вступу до університетів. Це винятково символічна відзнака для найкращих учнів та учениць. Втім, наша освітня система досі не визначилася, чи потрібні їй медалі, чи варто переглянути цю систему нагород як таку, що віджила своє.

Нещодавно суспільну дискусію зініціював освітній омбудсмен, вказуючи, що кількість медалістів щороку зростає, але це не відображає реальний стан рівня освіти. Народна депутатка Наталія Піпа заявляла, що на виготовлення золотих та срібних медалей щороку витрачається декілька мільйонів гривень. Так, у бюджеті на 2025 рік був запит на виготовлення золотих і срібних медалей на суму 5,6 мільйона гривень.

З огляду на це, Комітет освіти, науки та інновацій Верховної Ради визнав недоцільним централізоване виготовлення медалей коштом держбюджету. А Служба освітнього омбудсмена надіслала листи до освітнього комітету та Міністерства освіти й науки про зміни в підходах до нагородження випускників шкіл золотою та срібною медалями, а також пропозицію переглянути систему нагородження випускників.

Редакція “НУШ” порівняла, як нагороджують відмінників у школах інших країн та чи дають ці відзнаки якісь пільги під час вступу в університет. Можливо, цей досвід стане в пригоді українським школам.

Читайте в матеріалі:

• які досягнення, крім навчальних, враховують польські свідоцтва з відзнакою;
• як результати навчання в німецьких школах впливають на вступ в університет;
• яку розгалужену систему нагород практикують у США;
• які преференції мають найкращі випускники шкіл у Франції.

ЩО ОЗНАЧАЄ ЧЕРВОНА ЛІНІЯ НА СВІДОЦТВІ ПОЛЬСЬКИХ ВИПУСКНИКІВ ТА ЯКІ ПІЛЬГИ ЦЕ ДАЄ

Щоб здобути свідоцтво із червоною лінією [certyfikat z czerwonym paskiem], тобто з відзнакою, випускник чи випускниця польської школи має не лише добре вчитися, а й долучатися до волонтерства та мати гарні оцінки за поведінку. Попри такі високі вимоги до відзнак, учні, які їх отримують, не мають ніяких пільг, наприклад, під час вступу до університетів.

Зразок польського свідоцтва з відзнакою. Джерело: swidnica24.p

Звертаємо на це увагу не просто так, адже в Україні багато років батьки та учні орієнтувалися саме на такий бенефіт: золота медаль у школі означала пільговий вступ до закладу вищої освіти, скажімо, співбесіда з профільного предмета (наприклад, з української мови для вступу на факультет української філології) замість екзаменів із декількох предметів.

Після впровадження зовнішнього незалежного оцінювання ця норма не діє. А підставою для вступу в університет є результати ЗНО, яке під час війни проходить у форматі національного мультипредметного тесту (на деякі спеціальності крім ЗНО/НМТ треба складати ще творчий конкурс).

Так само й у Польщі – підставою для зарахування в університет є результати матури. Це іспит із декількох предметів, який складають випускники старшої школи.

• Зауважмо, у Польщі початкова освіта здобувається з 1 до 4 класу;
• середня базова освіта – із 4 до 8 класу, після чого учні отримують атестат про середню освіту;
• за його результатами вступають до ліцею, технікуму або галузевої школи (подібно до того, як в Україні реформується профільна середня освіта, коли випускники базової школи обиратимуть між академічними та професійними ліцеями). Термін навчання в старшій школі триває від двох до п’яти років залежно від типу закладу.

Свідоцтва з відзнакою можуть отримувати випускники ліцеїв, де навчання триває 4–5 років. Тобто учні свідомо обирають ці заклади, якщо хочуть далі навчатися в університетах. Тільки от ніяких пільг під час вступу свідоцтво не дає.

Чому ж тоді для дітей та батьків Польщі так важливо мати certyfikat z czerwonym paskiem, як і в Україні золоту медаль?

• За словами Алли Тетерюк, вчительки ліцею № 12 у Вроцлаві, для деяких родин, у яких мами й тати, а, може, бабусі й дідусі, мали свідоцтва з відзнакою, важливо зберегти родинні традиції. Тому діти хоч-не-хоч мають працювати на особливий документ про освіту, який наприкінці року ліцеї друкують на власних принтерах.
• По-друге, у Польщі модно бути розумними, а свідоцтво з відзнакою означає, що випускник/-ця дійсно вміє вчитися і робить це ліпше за інших або на дуже високому рівні.

“Діти, які вчаться в ліцеях, від самого початку розуміють, навіщо вони тут, зокрема, ким будуть у майбутньому і для чого їм навчання. Якщо добре вчитимуться, то матимуть більше шансів гарно скласти матуру та вступити до обраного університету. До того ж до ліцею не потраплять учні, які погано склали екзамени після 8 класу. У таких учнів менше шансів потрапити на навчання в університет”, – пояснює Алла Тетерюк.

Як уже згадувалося, щоб мати свідоцтво з відзнакою, польські учні мають отримувати високі оцінки та мати певні заслуги перед закладом. Алла Тетерюк пояснила на прикладі свого ліцею, як це працює.

• Учні-відмінники мають мати середній бал з усіх предметів не менше ніж 4, 75 балів (у Польщі діє шестибальна система оцінювання).
• Під час виведення середнього балу свідоцтва до уваги беруться оцінки за всі курси, які вивчалися в старшій школі. Деякі з них учні вивчали рік чи семестр (скажімо, етику або релігію), а деякі вивчали як профільні впродовж усіх років навчання в ліцеї. Тобто враховуються абсолютно всі оцінки за всі предмети, які вивчаються ліцеїстами.
• Також у середній бал свідоцтва враховуються бали за поведінку (так само за всі роки навчання в ліцеї, а не за останній). Їх виставляє в електронний журнал класний керівник та вчителі-предметники.
• На бал свідоцтва впливає волонтерська діяльність учнів, яка враховується в оцінку за поведінку.

Аби хоч якось потішити випускників, які мають свідоцтва з відзнаками, різні магазини Вроцлава роблять для них знижки. Такий приємний бонус діє і для тих випускників, які мають декілька шестірок у свідоцтві (нагадаємо, що це найвищий бал) з різних предметів. Тобто це окрема ініціатива локального бізнесу, а не загальна тенденція у всій Польщі.

У різних містах та воєводствах можуть бути інші підходи до відзначення тих, хто гарно вчився в ліцеях. Як розповідала Служба освітнього омбудсмена, у деяких приватних університетах Польщі є знижки на навчання для абітурієнтів, які мають свідоцтво з відзнакою.

У деяких містах Польщі місцева влада нагороджує статуетками кращих учнів за почесні звання в конкурсах, олімпіадах, турнірах, науково-мистецьких і спортивних змаганнях.

НІМЕЦЬКІ УЧНІ З ВИСОКИМИ ОЦІНКАМИ МАЮТЬ БІЛЬШЕ ШАНСІВ НА ВСТУП В ОМРІЯНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

У Німеччині для учнів, які гарно навчаються, немає ні відзнак, ні грамот, ні інших спеціально надрукованих чи виготовлених нагород. Як ідеться на освітніх сайтах про особливості середньої освіти Німеччини, випускники люблять святкувати завершення школи поїздками всім класом за кордон або іншими важливими подіями, наприклад, отриманням водійських посвідчень.

А ті учні, які старанно та вмотивовано вчаться на високі оцінки впродовж 12–13 років, роблять це не задля розваг наприкінці навчання, а із чіткою метою – вступити до університету. Хоч навчання в закладах вищої освіти Німеччини здебільшого безплатне (у державних університетах зокрема), окремих вступних екзаменів немає, але потрапити до вишів дуже складно.

Для цього треба мати високі бали з випускного іспиту Abitur. Ці екзамени складають учні після завершення гімназії. А потрапити на навчання до гімназій, які вважають школами для сильних та обдарованих учнів, теж не всім вдається.

Учні під час написання випускних іспитів Abitur. Джерело: deutsches-schulportal.de

У Німеччині заплутана система середньої освіти, яка може мати свої особливості в різних федеральних землях. Спільним є хіба що поділ шкільної освіти на 4 ступені.

1. Початкова школа, яка триває 4 або 6 років. Після початкової школи відбувається розподіл слабших та сильніших учнів.

2. Найкращі учні йдуть у гімназію, закінчення якої дає право скласти випускні іспити Abitur та вступати до університетів.

3. Учні із середнім рівнем знань ідуть у реальну школу, де в старших класах вивчають профілі з прицілом на майбутню професію, але для вступу в університети цим учням треба піти на навчання в старші класи до гімназії.

4. Найслабші діти вчаться в середній школі. Тут учні мають найнижчий рівень знань та мотивації до навчання. Така школа готує до робітничих професій.

Тобто дорога до омріяного університету починається ще з початкової школи. Після її закінчення сильних учнів поєднують із сильними, а слабших – зі слабшими, щоби діти, які відстають, не тягли за собою сильніших. Але якщо дитина добре проявила себе в реальній чи середній школі, вона може перейти до гімназії.

Тому й виходить, що нагородою за гарне навчання тут стає вступ до університету.

• Під час зарахування абітурієнтів заклади вищої освіти враховують результати шкільного атестата та іспиту Abitur.
• Також в університетах є певна кількість вільних місць (Numerus Clausus), з огляду на яку визначається середній прохідний бал на факультети.
• Чим вищі оцінки в атестаті та на випускному іспиті Abitur, тим більше шансів вступити на престижний або обраний факультет.

“Найкраща винагорода для будь-якого випускника/-ці школи – це високий прохідний бал, який він / вона напрацював/-ла для вступу на обрану спеціальність.

Наприклад, на медицину може бути прохідний бал 11, 8 із 12 максимальних (це умовні цифри). Потрапляють в університет далеко не всі, і це справді мрія”, – розповідає Тетяна Бєлєява, вчителька з України, яка нині працює в Університетській школі Дрездена.

Торік її син вступав до одного з університетів Дрездена на факультет архітектури. Для нього, як іноземця, були дещо інші умови вступу:

• враховувався середній бал українського свідоцтва про середню освіту;
• середній бал за навчання в німецькому коледжі, де юнак адаптував свої знання до німецької системи;
• а також він складав у коледжі екзамени з 5 предметів, з яких теж виводився середній бал.

Як каже Тетяна, усі ці “бали” син подав до університету. А далі відбувався конкурс прохідних балів. Чим вищий прохідний бал в абітурієнта/-ки, тим більше шансів на вступ.

З огляду на це, навчання в університеті стає для учнів Німеччини свідомою та обміркованою метою, до якої вони йдуть упродовж усього терміну навчання в школі.

У ФРАНЦІЇ МЕДАЛІ ВИДАЮТЬ НА РОЗСУД ШКОЛИ

До середини 1960-х років у Франції нагороджували медалями найкращих учнів школи. Однак відмовилися від цієї практики, оскільки освітяни нарікали, що розподіл медалей не завжди справедливий.

[Це схоже на ситуацію в Україні, коли ще на початку навчального року відомі імена медалістів, а їхні списки подаються в освітні управління чи департаменти для централізованого виготовлення медалей державним коштом. Та раптом хтось із медалістів погіршить оцінки або інші учні покращать результати й теж претендуватимуть на медаль, це ні на що не вплине, бо списки затверджені, а кошти виділені. Відповідно до положення МОН про медалі, “список претендентів на нагородження золотою або срібною медалями визначається керівником навчального закладу за результатами річного оцінювання в 10 класі та І семестрі 11 класу”].

Зараз французькі школи можуть вручати медалі на свій розсуд. Наприклад, на сайті Міжнародної французької школи розповідається, що торік адміністрація закладу вирішила нагородити медалями найуспішніших випускників. Такими є ті школярі, які мають найвищий середній бал із випускних екзаменів – як мінімум 18 із 20 можливих.

Випускники Міжнародної французької школи. Світлина із сайту школи.

Зазначимо, що наприкінці старшої школи французькі випускники складають іспити, після яких отримують сертифікат бакалавра. За бакалаврські іспити школярі можуть отримати чотири типи оцінок:

• “Дуже добре з привітаннями від журі”, якщо середній бал вище за 18 з 20 максимальних (тобто медалями за бажанням нагороджують учнів із цими найвищими балами);
• “Дуже добре” за середній бал вище 16 із 20;
• “Добре” за середній бал від 14 до 16 із 20;
• “Досить добре” за середній бал від 12 до 14 із 20.

Сертифікат бакалавра дає змогу вступати до університету. Як і в Німеччині, заклади вищої освіти проводять конкурси прохідних балів. Тож чим вищий середній бал сертифіката, тим більше шансів вступити до університету.

• Випускники з високими середніми балами з бакалаврату можуть одержувати стипендію від університету, до якого вступлять (все залежить від закладу вищої освіти).
• Або можуть розраховувати на певні бонуси під час відкриття рахунку в банку (наприклад, безплатні послуги).

Тобто високі бали в бакалаврському сертифікаті можуть вплинути на наявність стипендії в університеті.

У США КОЖНА СТАРША ШКОЛА МАЄ СВОЮ СИСТЕМУ НАГОРОД

Проглянувши декілька сайтів старших шкіл у Сполучених Штатах Америки, закрадалася підозра, що голлівудська зірковість та слава проникла й у систему шкільної освіти (у Штатах початкова, середня та старша школи відокремлені одна від одної, а тривалість навчання – 12–13 років).

Наприклад, Вища школа Едісона (Каліфорнія) присуджує випускникам відзнаки, які дають право одягти їм певне святкове вбрання на випускний. І це є нагородою за навчальні досягнення.

• Скажімо, нагорода Magna Cum Laude, яку отримують старшокласники із середнім балом за семестр 4–4,39 (із 5 максимальних), дає можливість прийти на випускний у золотій мантії.
• Нагорода “Знак письменності штату Каліфорнія” дає право одягти бірюзову шнурівку (як прикрасу на шию). Її отримують випускники, які добре володіють англійською та ще однією іноземною мовою.

Нагороди американських випускників. Джерело: graduationsource.com

У Школі Святого Павла (Нью-Гемпшир) для випускників є декілька десятків нагород, зокрема:

• музичний приз Howe за найбільший інтерес до музики;
• нагорода Джеймса Еплтона Тейєра за театральну роботу;
• премія Амбасадора Кроу за найкращі результати в курсі політології;
• премія Чарльза та Бенджаміна Чейні Гудвінів за видатні досягнення в класиці;
• медаль Джона Харгейта за досягнення найвищого рівня з математики;
• премія Вандерполя з природничих наук за найвидатніші досягнення в науці;
• меморіальний кубок Чарльза С. Нокса за найбільші успіхи в навчанні;
• премія Шлагера за доблесть;
• медаль Кліффорда Дж. Гіллеспі за бажання виконувати завдання, які роблять школу кращою;
• премія Бенджаміна Раша Толенда за найкраще поєднання інтелектуальних досягнень, спортивних здібностей та галантного духу;
• нагороди ректора за безкорисливу відданість шкільній діяльності;
• медаль ректора за заслуги перед школою;
• шкільна медаль “За відмінне виконання шкільних обов’язків”;
• президентська медаль як визнання досконалості, виявленої протягом року на посаді, і як визнання надзвичайної відповідальності, яку несе ця посада (і це не весь перелік).

За назвами цих нагород бачиться бажання школи відзначити кожного учня й ученицю, які за роки навчання проявили себе чи в спорті, чи в науці, чи в шкільних гуртках. Зауважмо, ці відзнаки, які видаються школами на свій розсуд, не впливають на майбутнє навчання в університетах. Тобто не є гарантією, що випускники з нагородами за театральну чи музичну діяльність стануть студентами обраного університету. У США треба складати вступні іспити до закладів вищої освіти.

ЗАМІСТЬ ПІДСУМКУ

Отже, кожна країна має свої підходи до підтримки успішних учнів, але не завжди це медалі за успіхи в навчанні, до чого звикли українці.

• У Польщі учні одержують свідоцтва з відзнакою суто для себе, ніяких преференцій на майбутнє це не дає.
• У Німеччині випускники школи не мають ніяких нагород, але оцінки з випускних іспитів впливають на вступ до університету.
• Так само й у Франції – чим вищі бали за випускні шкільні іспити, тим більше шансів вступити до вишу. Приємним бонусом для відмінників може бути стипендія від університету.
• У США намагаються відзначати різні досягнення випускників, але для вступу в університет треба складати іспити.

З огляду на цей досвід, простежується тенденція, що якісне, старанне навчання на високі бали стає прямою дорогою до університету. І до цього в багатьох країнах діти свідомо готуються ще з початкової школи.

Тож справді виходить, що за кордоном найкраща нагорода за високі оцінки в школі – це можливість здобувати якісну вищу освіту.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: uainfo.org