Напишіть нам

Всі теми

6 Січня 2021

10 відеолекцій для педагогів про освітнє оцінювання

Український центр оцінювання якості освіти створив для педагогів курс лекцій з освітнього оцінювання.

Лекції доступні на YouTube-каналі центру, повідомили на сайті центру.

Курс підготували експерти центру в співпраці з обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти й академіями неперервної освіти.

Лекція 1. ЗНО і ДПА: сутність оцінювань і відмінності між ними

  • чи є ДПА тим самим, що і ЗНО;
  • які є аналоги випускних і вступних іспитів в інших країнах;
  • які завдання пропонують учасникам тестування під час матуральних та абітуральних іспитів.

Лекція 2. ЗНО: традиції та новації 

  • що таке ЗНО;
  • у чому його подвійна функція;
  • як відбувалися становлення й розвиток системи зовнішнього незалежного оцінювання в Україні;
  • чому розроблення тестових завдань і визначення результатів тестування – тривалі в часі;
  • що означає оцінка за шкалою 100‒200 балів;
  • які особливості ЗНО-2021.

Лекція 3. ДПА: поточний стан і перспективи 

  • які законодавчі акти регламентують проведення ДПА;
  • коли було запроваджено ДПА у формі ЗНО і які її обов’язкові предмети;
  • за яким принципом визначають результат ДПА у формі ЗНО;
  • якою буде ДПА 2021 року;
  • на яких етапах освіти передбачено проведення ДПА з використанням окремих елементів ЗНО.

Лекція 4. Шкалювання результатів. Межі інтерпретації результатів різних освітніх оцінювань 

  • опанувати базові поняття шкалювання результатів;
  • навчитися розрізняти шкали, проценти і процентилі;
  • з’ясувати, які є підходи до інтерпретації результатів різних освітніх оцінювань;
  • дізнатися відповіді на поширені запитання, як-от: навіщо потрібне шкалювання результатів ЗНО? чому пороговий бал “склав / не склав” визначають після тестування? чому таблиці переведення тестових балів у шкальовані щороку різні?

Лекція 5. Міжнародне дослідження якості освіти PISA

Міжнародне дослідження якості освіти PISA, яке майже 20 років тому започаткувала Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту у світі. Сьогодні в дослідженні беруть участь понад 80 країн / економік.

Урядовці країн-учасниць довіряють результатам PISA й використовують їх для ухвалення обґрунтованих політичних рішень у галузі освіти. Україна долучилася до PISA в циклі 2018 року.  Дослідження відбувається раз на три роки і спрямоване на оцінювання систем освіти в різних країнах на підставі тестування 15-річних підлітків.

Читайте також “Є над чим працювати: що показує Україні аналіз основних результатів PISA” та “Математика у PISA-2018: результати і висновки”

Під час лекції національна координаторка PISA в Україні, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповідає про унікальність дослідження, його інструменти та про компетентності, які оцінює PISA, тощо.

Лекція 6. Основні результати України в PISA-2018 та специфіка PISA-2022

3 грудня 2019 року Україна отримала результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, що дало змогу порівняти національну освітню систему із системами країн, що за розмірами, економічним потенціалом та історичним досвідом подібні до України.

У лекції, присвяченій основним результатам PISA-2018, потлумачено зміст основних понять PISA. Також ідеться про окремі результати навчальних досягнень українських 15-річних підлітків у таких галузях: читання, математика та природничо-наукові дисципліни станом на 2018 рік і про чинники, від яких залежить рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності українських учнів / студентів. Окремо зауважено на специфіці міжнародного дослідження якості освіти PISA у 2022 році.

Лекція 7. Загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти 

У 2016 році в Україні розпочато підготовку до першого циклу масштабного загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти “Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи”, а у 2018-му – проведено перший його етап.

  • у чому унікальність цього дослідження;
  • які інструменти було застосовано;
  • як формували вибірку;
  • як встановлювали результати;
  • які компетентості досліджували.

Читайте також “Про що свідчать деякі результати моніторингового дослідження з математики”, “Булінг у початковій школі: деякі результати моніторингового дослідження”, “Вплив освітнього контексту на якість початкової освіти. Деякі результати моніторингового дослідження” та “Деякі результати моніторингового дослідження з читацької компетентності”

Лекція 8. Загальнодержавне моніторингове дослідження якості початкової освіти: основні результати першого циклу 

  • як передумови навчання впливають на рівень сформованості читацької та математичної компетентностей четвертокласників;
  • як ставлення учнів до читання й математики позначається на результатах їхнього тестування з цих навчальних предметів;
  • яка атмосфера панує в закладах початкової освіти України;
  • як часто четвертокласники стають жертвами булінгу.

Лекція 9. Сертифікація вчителів: незалежне тестування 

Другий рік триває пілотний проєкт сертифікації педагогічних працівників, одним з етапів якого є незалежне тестування фахових знань та умінь учителів. Саме педагоги початкової школи, які нині в авангарді освітніх реформ, стали першими учасниками сертифікації.

Лекція 10. Стратегія освітніх оцінювань в Україні 

Уже за рік-два школи відчують зміни – по-новому проходитимуть випускні іспити. Це передбачено Стратегією розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030-го року.

  • оцінювання на етапі закінчення здобуття початкової освіти;
  • оцінювання на етапі закінчення здобуття базової середньої освіти;
  • оцінювання на етапі закінчення здобуття профільної середньої освіти;
  • система національних і міжнародних досліджень якості освіти;
  • загальнодержавна електронна школа (e-НУШ);
  • профорієнтаційне тестування на етапі закінчення здобуття базової середньої освіти.

Ілюстрація: УЦОЯО


Обговорення