Практиками самодопомоги для дітей, яким складно опанувати хвилювання в укритті під час повітряної тривоги, поділилися в МОЗ. Кожна з 4-х технік підійде для дітей різних вікових категорій.
Дихальна техніка “Долонька”
Найліпше застосовувати з учнівством 1–4-х класів.
- Попросіть дитину розкрити долоньки;
- нехай поставить вказівний палець правої руки на запʼястя лівої руки;
- далі – зробить вдих носом і проведе пальцем правої руки вгору до кінчика мізинця лівої й затримається на кінчику мізинця;
- після цього хай повільно видихне ротом, проводячи пальцем по мізинцю вниз, ніби обмальовуючи кожен палець.
“Обмалювавши” усі пальці на лівій руці варто зробити паузу і повторити те саме з правою рукою.
- Наприкінці попросіть дитину розтерти долоні й потрясти ними, ніби струсити крапельки води.
Тілесна практика “Метелик”
Найліпше застосовувати з учнівством 5–7-х класів.
- Попросіть дитину встати й схрестити долоні на грудях;
- далі хай зачепиться великими пальцями так, аби руки нагадували метелика;
- попросіть ритмічно постукати долонями по грудях, робити це слід почергово: лівою – правою – лівою – правою;
- далі варто зробити повільні вдих і видих.
Вправу варто робити декілька хвилин. У дитини має з’явитися відчуття, що дихання вирівнялося, а тіло – наповнилося спокоєм.
Практика “Заземлення”
Найліпше застосовувати з учнівством 8–9-х класів.
- Попросіть дитину сконцентруватися на своєму самопочутті й думках. Хай подумки проговорить це собі.
- Далі хай дитина спробує уповільнитися й зʼєднатися зі своїм тілом.
- Потім варто повністю видихнути повітря з легень і знову зробити глибокий вдих, повільно їх наповнюючи.
- Нехай дитина притисне ступні до підлоги й плавно витягне руки вздовж тіла або зімкне їх перед собою.
- Тоді попросіть дитину перенаправити увагу на світ навколо. Наприклад, подумати:
- які 5 предметів я бачу;
- які 3-4 звуки чую;
- які запахи відчуваю.
- Що й де я зараз роблю (проговорити подумки).
Техніка “Стоп”
Найліпше застосовувати з учнівством 10–11-х класів.
[Для використання техніки, підліткам варто звернути увагу на те, коли йому/їй стало сумно або погіршився настрій].
- Попросіть дитину зупинитися й визнати те, що їй стало сумно, або що її настрій погіршився. Нехай сфокусується на тому, що вона думає – які емоції викликають ці думки? Їх можна назвати
- Далі запропонуйте “просканувати” себе подумки від голови до кінчиків пальців ніг і звернути увагу на ті частини тіла, де відчувається напруга. Нехай спробують вивільнити її, розслабившись.
- Далі в МОЗ рекомендують дитині подумати про те, який маленький крок вона може зробити в цей момент, аби покращити свій стан (це має бути конкретна дія, що не потребує багато ресурсів).
Читайте також: “Як діяти у надзвичайних ситуаціях: у закладах освіти створять матеріально-технічну базу для відповідних навчань”.
Титульне фото: автор – Лукаш Гловала, REUTERS
Обговорення