ЮНІСЕФ спільно з дитячою на сімейною психологинею Світланою Ройз зробили добірку із 40 ігор, в які можуть грати з дітьми батьки.
Добірку розмістили на сайті фонду. Нижче публікуємо добірку.
Страх темряви – це, з одного боку, віковий страх у дітей. З іншого – один із наслідків хронічного стресу та травматизації. Для того, щоб підтримати дитину, щоб не допустити загострення її стану – ми можемо запропонувати ігри. Гра – найпростіший спосіб трансформувати напругу.
Важливо пам’ятати:
- коли один канал сприйняття депривований, в стані перезбудження чи неактивний, інші в більшому навантаженні та чутливості;
- якщо ми переживаємо складний досвід і при цьому дієві, відчуваємо близькість – у нас залишається відчуття сили.
Ідеї ігор у темряві для дітей різного віку
Аудіальні ігри та ігри зі словами:
- Співати хором;
- Грати на музичних інструментах;
- Грати на уявних музичних інструментах. Видавати звуки, наче стукаємо в литаври, б’ємо в барабани, граємо на скрипці;
- “Тарабарська мова”. Говорити один з одним “тарабарською мовою”, тобто вигаданою, намагаючись за інтонацією вгадати, про що говорить кожен;
- Разом промовляти скоромовки;
- Грати в “білі вихваляйки”. Як-от, кричати: “А я…!!!” і розповідати про те, що насправді вміємо та що вдалося;
- “Alias”. Вгадувати слово за описом. Однак важливо не називати саме слово;
- Розповідати історії на задану тему;
- Розповідати щось, аби вкластися в одну хвилину;
- “Голоси тварин”. Хтось видає звук — інші вгадують. Хто вгадав перший, стає ведучим;
- Гра в слова. Наступний гравець називає слово на останню букву слова попереднього гравця;
- “На щастя, на жаль”. Хтось вигадує ситуацію, а гравці по черзі пропонують продовження, починаючи зі слів “на жаль”, а наступний гравець — “на щастя”;
- “Спотворений телефон”. Пошепки передавати слово один одному. Наприкінці дізнаємося, що почув останній гравець;
- “Казка”. Скласти казку, коли кожен говорить по реченню;
- “Навспак”. Говорити слова навпаки, не записуючи їх. Наприклад, “чайник” — “кинйач”, “стіна” — “анітс”;
- “Я загадав”. Розказати про загадане слово, не називаючи його. Наприклад, “Я загадав — білий, холодний, скрипить під ногами, тане…”;
- Загадати предмет. Усі інші мають його вгадати, ставлячи запитання, на які ведучий може відповісти лише “так” чи “ні”;
- Рима. Назвати чотири (або два) випадкових слова, до яких треба віднайти риму або вигадати вірш на 4 рядки;
- “Буква”. Назвати слова тільки на задану букву. Варіант для дорослих: назвати слова на загадану букву, які можна покласти в трилітрову банку;
- Шукаємо схожість. Назвати два випадкових слова, а інші мають відгадати, чим вони можуть бути схожі.
- “Чарівна мова”. Для дітей, які вчаться розбирати слова на склади, можна говорити слова, додаючи додатковий склад “жи”, “ма”, чи “хрю”4
- “Дурниці”. Вигадувати початок речення, до якого потрібно придумати абсолютно “пришелепкувате” й нереальне продовження;
- Знайти асоціації. Один гравець називає слово, наступний — свою асоціацію до цього слова. Дітям можна пояснити так: “Перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово”;
- “Це слово вміє…”. Описати слово його “вміннями”;
- “Слово, якого немає”. Вигадувати слова, яких не існує та що вони могли б означати мовою іншопланетян.
Важливо торкатися до дитини, тільки попереджуючи її та коли отримаєте дозвіл. Пам’ятайте, що в темряві відчуття доторків буде сприйматися посилено.
Для контакту із тілом можуть бути потрібні пледи, щоби накритися і відчувати більшу безпеку, льодяники, які можна розсмоктувати, щоби відчувати смак, жувальні гумки, вода, а також іграшки, які можна стискати в руках, “поп-іти”.
Тілесні ігри можуть бути такі:
- “Азбука Морзе”. Передавати прості слова доторками. Однак заздалегідь треба вивчити кілька літер;
- “Круг любові”. Взятися за руки, гравці мають обережно стиснути долоню тому, хто сидить за ними за годинниковою стрілкою;
- “Чарівні доторки”. Уявити, що тіло — це музичний інструмент. І кожна частина тіла виконує певний звук. Тоді торкатися до дитини долонею, щоби вона співала, мугикала, кукурікала тощо;
- Відбивати ритм разом. Це може бути знайома пісня, також можна створювати загальний ритм (наприклад, дощу), пропонувати стукати ритм зубами, клацати язиком, відбивати долонею, ногами абощо;
- Обіймати один одного та цілувати різними обіймами та поцілунками (для батьків та дітей). Як-от, помаранчевими, полуничними, веселковими, квадратними тощо.
- Танцювати під уявну мелодію чи під спів пісень;
- Передавати предмет у колі, коли в гравців заплющені очі. Тоді — торкатися його і вгадувати, що це, чи пропонувати, як його можна використовувати;
- “Доторки — незнайомці”. Торкатися долонь ведучого тільки приємними доторками, щоби ведучий вгадав, хто торкається;
- Уявити, що потрапив на нову планету, на якій немає звичного світла. А потім — уявити, як на ній можна адаптуватися;
- Зробити собі хатинку із подушок і ковдр;
- Якщо простір знайомий та безпечний, грати в “бабу куцю”. Тоді ведучий має зловити гравців, які плескають у долоні.
Якщо є ліхтарик:
- Грати в тіньовий театр руками. Створювати руками різні фігурки;
- Грати в тіньовий театр, використовуючи іграшки. Треба підсвічувати їх, аби була тінь;
- Зробити проєктор зі стаканчика та плівки;
- Дивитися крізь друшляк на “зірки”.
Дивіться також “Скоро в школу: 10 змін у навичках дітей і поради від Світлани Ройз, що з цим робити”
Слава Україні!
Героям слава!
Переможемо!
Ілюстрація: ЮНІСЕФ
Обговорення