450
0
Про це свідчать результати дослідження PISA–2022, під час якого оцінювалися навички 15-річних підлітків з креативного мислення. Результати українського учнівства, попри широкомасштабну війну й потребу проходити тестування в укриттях, суттєво не відрізняються від результатів деяких країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), наголошують у Міністерстві освіти і науки України.
Ознайомитися докладніше з Національним звітом PISA–2022 щодо успішності українського учнівства в галузі креативного мислення можна за покликанням. Звіт підготував Український центр оцінювання якості освіти.
Наскільки креативними є українські підлітки:
Україна в оцінюванні PISA–2022 з креативного мислення показала середній результат – 27 балів (у шкалі 0–60) і посіла в діапазоні рангів серед 64 країн/економік позиції між 32 й 42. Результат України на 6 балів нижчий за середній показник країн ОЕСР. Водночас показники України статистично не відрізняються від результатів Греції та Колумбії, які є членами ОЕСР.
Серед референтних країн, які обрали для порівняння з огляду на подібність з Україною їхнього соціально-економічного стану або на культурну чи історичну спорідненість, істотно нижчий результат, ніж в України, мають лише Молдова (24 бали) і Болгарія (21 бал), натомість результати, наприклад, Польщі та Естонії виразно вищі (36 балів і 34 бали відповідно).
Як впливає академічна успішність на креативність підлітків?
В Україні, як і в середньому в країнах ОЕСР, успішність учнівства в креативному мисленні позитивно корелює з академічною успішністю: що ліпші результати вони мають із математики, читання та природничо-наукових дисциплін, то вищі з креативного мислення. Однак оцінки успішності в цих трьох ключових галузях PISA все ж більш тісно пов’язані між собою, ніж з оцінками з креативного мислення.
Отже, в Україні успішність у креативному мисленні та академічна успішність певною мірою доповнюють одна одну, але академічна успішність не є передумовою для успішності в креативному мисленні. Іншими словами, креативними можуть бути як академічно успішні підлітки, так і підлітки, які мають проблеми в навчанні.
Чи впливають на креативність відмінності між закладами освіти?
Для України частка варіації результатів з креативного мислення, зумовлена відмінностями між закладами освіти, становить 31%. Це трохи вище від середнього показника країн ОЕСР (26%). Високоефективні системи освіти, як правило, мають меншу варіативність результатів між закладами, що свідчить про меншу сегрегацію учнівства.
Також учнівство коледжів, технікумів, професійно-технічних закладів освіти відстає на 5 балів від учнів і учениць середніх шкіл, навчальних комплексів. Ті ж трохи менше, але значуще, відстають від учнівства ліцеїв, гімназій та спеціалізованих шкіл – майже на 2 бали.
Які є гендерні особливості у результатах з креативного мислення?
Українські дівчата показують ліпші результати в креативному мисленні ніж хлопці, отримуючи в середньому на 2 бали більше. Хоча цей розрив суттєвий, він є найменшим серед референтних країн і меншим, ніж у середньому в країнах ОЕСР (3 бали). У жодній країні/економіці хлопці не перевершують дівчат у креативному мисленні.
Окрім того, як в Україні, так і в країнах ОЕСР хлопці рідше демонструють високі досягнення в креативному мисленні.
Як впливає на креативне мислення соціально-економічний статус?
Учні й учениці із сімей з високим соціально-економічним статусом демонструють кращі результати в креативному мисленні ніж їхні однолітки з сімей з низьким соціально-економічним статусом.
Важливо, що розрив в успішності з креативного мислення міських і сільських учнів не є прямим відображенням відмінностей в якості освіти. Він швидше відображає залежність між рівнем креативного мислення та певними характеристиками учнів й учениць. Зокрема, соціально-економічним статусом і школами, які, імовірно, пов’язані з тим, у якій місцевості вони розташовані. Після врахування чинників статі, соціально-економічного статусу учнівства й закладів освіти розрив у результатах між учнівством з міст і сільської місцевості незначно (на 1 бал) змінюється на користь сіл.
Читайте також: “Для учнів 5–6-х класів розробили інтегрований курс кримськотатарської мови та літератури”.
Фото: МОН
Обговорення