Безпека в онлайн-іграх: як батькам уберегти дитину від кіберзагроз

Згідно з дослідженням Child Mind Institute, кожна п’ята дитина віком від 9 до 15 років грає в онлайн-ігри понад 6 годин на день. Їхня головна відмінність від офлайн-формату – можливість спілкуватися з іншими гравцями, які можуть знаходитись у будь-якій точці світу та бути різного віку й статі. Однак інтернет-світ містить низку загроз для дітей і підлітків, які батькам краще передбачити заздалегідь.

Що слід зробити батькам перед тим, як дати дитині доступ до нової онлайн-гри, розповіли в Громадській організації #stop_sexтинг.

При виборі онлайн-гри батькам важливо керуватися розумінням потреб і особливостей дитини, а також дотримуватися певних правил для створення безпеки й адекватного перебігу гри. Зокрема:

• переконатися, що гра відповідає віковим обмеженням і має відповідний рейтинг від організацій, наприклад ESRB, PEGI тощо (рейтинги надають інформацію про вік і контент гри);
• прочитати огляди та дослідити вміст гри;
• перевірити можливість відключення онлайн-взаємодії: деякі ігри мають можливість вимкнення або обмеження спілкування з іншими гравцями, що може бути важливим для безпеки дитини;
• встановити правила щодо тривалості гри та контролю часу, який ваша дитина проводить за нею;
• обговорити гру з дитиною, зрозуміти її інтереси та відчуття.

Крім того, під час гри в мережі діти, підлітки та дорослі можуть стикатися з низкою загроз. Серед ключових онлайн-ризиків є:

• кібербулінг – анонімність в онлайн-грі дозволяє уникати відповідальності, тому гравці активно цим користуються й перетворюють гру в елемент цькування та образ інших, включаючи погрози життю та здоров’ю;
• шахрайство – викрадення приватних даних інших гравців, даних кредитних карток, зламування профілів, здійснення незаконних операцій з виведення/введення ігрової валюти тощо;
• втирання в довіру – створення фальшивого профілю та уявлення, що це реальний користувач;
• спам – користувач приєднується до ігрової платформи, створює та поширює контент, у якому є посилання на шкідливий вміст, зокрема, на завантаження зловмисного програмного забезпечення;
• зловживання гральними валютами – створення облікових записів із використанням викраденої інформації та особистих даних, потім накопичення великих сум ігрових валют, які іноді незаконно продають в інтернеті та використовують для маніпулювання цілісністю гри;
• сіяння хаосу в грі за допомогою використання “читів” – незаконна діяльність в онлайн-грі, яка змінює поведінку гравця шляхом застосування спеціально створених/модифікованих програм або обладнання, щоб дати одному гравцеві перевагу над іншими.

Відеоігри можуть бути чудовим джерелом розваг і розвитку для всієї родини. Багато з них містять соціальні та інтерактивні елементи (голосовий/текстовий чат або онлайн-змагання). Однак батькам треба бути особливо поінформованими про те, яким чином діти грають, з ким спілкуються та який контент споживають у грі.

Перш ніж вибрати ігрову консоль для дитини, батькам слід переконатися, що вона дає можливість:

• встановити батьківський контроль: обмеження витрат, встановлення вікових обмежень, небажаний вміст і налаштування комунікації з іншими гравцями тощо;
• блокувати профілі та акаунти інших гравців;
• моніторити активність дитини та доступ до акаунтів, які взаємодіють з дитиною.

Докладнішу інформацію про популярні види ігор, а також плюси й мінуси того, що дитина грає в них, можна знайти в спеціальному гайді “Онлайн-ігри та стріми. На що звернути увагу батькам, коли дитина просить нову гру”. А про те, як налаштувати батьківський контроль на двох найпопулярніших в Україні ігрових консолях: Playstation та ХВОХ – читайте в гайді для батьків “Батьківські контролі на ігрових консолях”.

Раніше ми писали, як діяти батькам, якщо дитина живе у світі онлайн-ігор.

Титульне фото – freepic.com, інфографіка в тексті – #stop_sexтинг