Чи є “повторний рік” ефективним інструментом надолуження освітніх втрат – британське дослідження

Британська організація Education Endowment Foundation здійснила метадослідження Teaching and Learning Toolkit, щоб з’ясувати, які методи навчання справді ефективні, а які сьогодні втратили своє значення чи лише здаються продуктивними.

Кілька розділів дослідження присвячені надолуженню освітніх втрат в окремих учнів чи груп школярів.

Зокрема, увагу приділили “повторному року” навчання.

Що таке “повторний рік”: європейська та американська практика

Учні, які не досягли заданого рівня навчання наприкінці року, повинні приєднатися до класу молодших школярів наступного навчального року. Для учнів середньої школи повторення року зазвичай обмежується окремим предметом, із яким школяр або школярка не впоралися.

Згідно з дослідженням, у Великій Британії повторний рік є досить рідкісним явищем, натомість така практика порівняно поширена в США. У деяких європейських країнах, включаючи Іспанію, Францію та Німеччину, від учнів також можуть вимагати повторити рік. У Фінляндії, наприклад, школярі можуть повторити рік за виняткових обставин, але це рішення колективно ухвалюють вчителі, батьки та самі учні – тестування в кінці року не є підставою автоматично залишити дитину на “повторення”.

Наскільки ефективний цей підхід?

У середньому учень, якого залишили на “повторний рік”, демонструє відставання в програмі на три місяці протягом року порівняно з учнями, яких не залишали на повторення.

Крім того, дослідження стабільно демонструють більший негативний вплив на школярів з неблагополучних сімей. Це свідчить про те, що така практика, ймовірно, посилить освітню нерівність.

Повторення року також може призвести до більших негативних наслідків, якщо його практикують у середній школі, для учнів з етнічних меншин або для учнів, які є молодшими від свого класу (у США та Європі таких дітей часто називаються “учні, народжені влітку”).

Дослідження показують, що учні, які повторюють рік, навряд чи наздоженуть однолітків такого самого рівня, які продовжують вчитися відповідно до віку, навіть після завершення додаткового року навчання.

Учні, які повторюють рік, частіше кидають школу до закінчення.

Хоч загалом вплив “повторного року” є негативним, деякі дослідження показують, що за певних обставин учні можуть отримати з нього користь, особливо в короткостроковій перспективі. 

Однак визначити школярів, яким “повторний рік” піде на користь, складно, особливо з огляду на описані вище ризики.

Негативні наслідки зазвичай більші в середній школі (-4 місяці), ніж у початковій (-2 місяці). Такі відставання спостерігали щодо мовної і математичної компетенцій учнів у США.

Дослідження соціально-економічного “розриву досягнень” говорять про те, що учні з уразливих категорій у середньому демонструють менші досягнення, ніж їхні заможніші однолітки. Як наслідок, неблагополучних учнів частіше просять повторити рік або курс, що, імовірно, закріпить низьку успішність і призведе до відсутності впевненості та мотивації, пов’язаних зі школою.

Чи варто реалізувати цей підхід?

Ураховуючи поширені негативні наслідки, школам не рекомендують застосовувати такий підхід.

Серед причин відмовитися від “повторного року” – стигматизація учнів за неуспішність і вимушене навчання з молодшими.

Утім, за виняткових обставин учневі або учениці може бути корисно повторити рік, наприклад, якщо він або вона пропустили навчання через хворобу чи з інших поважних причин.

Якщо це так, дуже важливо:

• переконатися, що повторення року узгоджено з учнем і батьками, що вони не відчувають це як покарання;
• подумати, як надати додаткову підтримку учням, які повторюють рік, а не сподіватися, що ті самі методи навчання дадуть інші результати.

Учителям, школам і батькам радять розглянути інші підходи, щоб допомогти учням наздогнати однолітків і досягти відповідного рівня.

Наприклад, для усунення прогалин у знаннях, ефективнішим буде індивідуальне навчання.

Ще одним важливим аспектом “повторного року” є його висока вартість.

Ключові висновки дослідження щодо “повторного року”

1. У середньому “повторний рік” впливає на учнів негативно: школярі, які залишаються “на другий рік”, стабільно досягають меншого прогресу.
2. Негативні наслідки є непропорційно більшими для неблагополучних учнів, дітей з етнічних меншин і для учнів, які є молодшими за решту школярів у групі.
3. Якщо учні не досягають очікуваних результатів, альтернативні втручання можуть забезпечити інтенсивну підтримку, яка зробить непотрібним “повторний рік”. Це, наприклад, індивідуальне навчання.
4. Негативні наслідки, як правило, посилюються з часом, і повторення більше ніж одного року значно збільшує ризик, що учень покине школу.

Автори цитованого метадослідження здійснили його на основі 71 іншого. Утім, науковці визнають, що більшість із цих досліджень досить давні – можливо, в актуальній практиці ситуація із “повторним роком” змінилася. Крім цього, не всі розглянуті дослідження сконструйовані відповідно до вимог, тож є імовірність, що на результати впливали невідомі чинники.

Автори радять враховувати конкретну ситуацію і застосовувати своє професійне судження, ухвалюючи рішення про “повторний рік” на місцях.

Нагадаємо, що українські освітні управлінці розглядають “повторний рік” як один з варіантів надолуження освітніх втрат.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: автор – lucidwaters, Depositphotos