Чи законно залучати освітян до чергування в укриттях – коментар освітнього омбудсмена

Освітній обмудсмен Сергій Горбачов опублікував роз’яснення щодо правомірності залучення працівників сфери освіти до чергування в укриттях, зокрема вночі.

Із повним текстом можна ознайомитися на сайті Служби освітнього омбудсмена.

Сергій Горбачов зазначив, що під час дії режиму воєнного стану певні права громадян можуть бути обмежені відповідно до Конституції та чинного законодавства. Але надзвичайно важливо, щоб законні обмеження прав громадян, зумовлені умовами воєнного стану, відбувалися суворо в правовому просторі та з неухильним дотриманням чинного законодавства.

Формування цивільного захисту: умови створення, трудові договори, добровільні засади

Аналіз законодавства показав, що засновники закладів освіти (балансоутримувачі) забезпечують готовність (утримання) захисних споруд до використання за призначенням.

Для обслуговування та експлуатації укриттів засновники закладів освіти мають створити формування (підрозділи) цивільного захисту з обслуговування захисних споруд або призначають осіб цивільного захисту, відповідальних за обслуговування й експлуатацію фонду захисних споруд.

Однак утворювати формування цивільного захисту в закладах освіти неможливо, адже там немає відповідних умов та техніки, яка передбачена законодавством.

Але в реальності такі формування утворюють у всіх областях України, органами місцевого самоврядування – на території міських, селищних і сільських територіальних громад.

Відповідно до вимог Порядку утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту, до складу підрозділів (формувань) цивільного захисту працівники суб’єктів господарювання призначаються на добровільній основі.

Отже, залучення до роботи таких підрозділів (формувань) можливе лише за згодою працівника.

Є перелік осіб, яких можуть залучити до цивільного захисту. З кожним працівником цивільного захисту укладають трудовий договір.

Особи, яких залучають до цивільного захисту, мають бути здатні за станом здоров’я виконувати роботи в умовах надзвичайних ситуацій:

• чоловіки від 18 до 60 років;
• жінки – від 18 до 55 років.

Не дозволяють залучати:

• вагітних жінок;
• жінок, які мають дітей до 8 років;
• людей, що мають інвалідність I та II групи;
• осіб, що входять до складу професійних аварійно-рятувальних служб.

Призначення працівників здійснюють  відповідно до укладеного трудового договору суб’єктами господарювання згідно з рішенням про утворення таких формувань.

Умови виконання працівниками покладених на них обов’язків, а також порядок їх заохочення обумовлюються у колективних договорах, укладених у суб’єктів господарювання, і визначаються окремими наказами їх керівників.

Основні завдання формувань цивільного захисту визначаються з урахуванням наявної спеціальної техніки, майна та підготовлених працівників і можуть включати обслуговування захисних споруд цивільного захисту. Функції конкретних формувань цивільного захисту визначаються в положеннях про ці формування.

Обов’язки формувань цивільного захисту

У наказі МВС “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту” від 09.07.2018  № 579 визначні обов’язки командира формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди (або відповідальної особи цивільного захисту) під час приведення укриття у готовність та використання за призначенням входить, зокрема:

• розставити особовий склад формування з обслуговування захисної споруди по місцях (постах) згідно з його обов’язками;
• організувати приймання, облік і розміщення населення, що підлягає укриттю;
• довести до населення, що підлягає укриттю, правила поведінки в споруді та контролювати їх дотримання.

До обов’язків особового складу формування цивільного захисту з обслуговування укриття входять:

• організація зустрічі приймання й розміщення осіб, які укриваються, по відсіках;
• закриття дверей (воріт) входів;
• організація виходу осіб, що укриваються, через входи або аварійний вихід.

У разі особливого періоду (тобто під час воєнного стану) балансоутримувачі фонду захисних споруд (тобто засновники) здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням.

Такі заходи передбачають, зокрема:

• відкрити всі входи для прийому населення, що підлягає укриттю;
• провітрювання, за потреби здійснення дезінфекції приміщень;
• інше.

Чи законно ставити вчителів “на чергування” в укриття

Під час дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою (стаття 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Тобто залучати працівників сфери освіти можливо лише за умови переведення цих працівників на іншу роботу. Це означає не додаткову роботу вчителя до його основної (навчати дітей), а саме переведення на іншу роботу з відповідною оплатою. Дуже важливо, щоб це переведення було оформлене відповідними документами.  

Але переведенню та виданню документів має передувати створення відповідного формування цивільного захисту в певній громаді та включення цих працівників до такого формування.

Для  організації  чергування, зокрема цілодобового, в укритті органам місцевого самоврядування або військовій адміністрації необхідно видати відповідний наказ чи розпорядження і залучити формування цивільного захисту до такого чергування. 

Кого можна залучати до понаднормової і нічної роботи

У Законі України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” зазначено, що нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Якщо ж для таких працівників у звичайних умовах встановлена скорочена тривалість робочого часу, то у період дії воєнного стану вона не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Час початку й закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Під час воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди:

• вагітні жінки;
• жінки, які мають дитину віком до одного року;
• особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота (стаття 8 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61  Кодексу законів про працю України).

Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

1. при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків;
2. при проведенні необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3. при необхідності закінчення розпочатої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо її припинення може призвести до псування або знищення майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, іншого обладнання або устаткування, якщо їх несправність викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;
4. при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
5. для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації (стаття 64  Кодексу законів про працю України).

Відповідно до статті 31 Кодексу законів про працю України забороняється вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

У роботодавця є два шляхи, якщо він хоче розширити коло обов’язків працівника порівняно з його посадовою (робочою) інструкцією:

• або отримати згоду працівника,
• або використовувати порядок, установлений ч. 3 ст. 32 КЗпП.

Ідеться про зміну істотних умов праці у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці (за наявності підстав). Про таку зміну роботодавець зобов’язаний повідомити працівника не пізніше, ніж за два місяці.

Але у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022. Повідомити про зміну умов праці треба не пізніше, ніж до запровадження таких змін.

Причому в цьому випадку неважливо, стосується ця зміна всіх працівників підприємства чи пов’язана з покладанням додаткових обов’язків тільки за одним конкретним робочим місцем (посадою).

Під час воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (стаття 9 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

• вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
• осіб, молодших від вісімнадцяти років (стаття 192);
• інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 175 цього Кодексу. Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172) (стаття 55  Кодексу законів про працю України).

До надурочних робіт (стаття 62) забороняється залучати:

• вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
• осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);
• працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, у дні занять (стаття 220).

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою (стаття 177).

Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172) (стаття 63  Кодексу законів про працю України).

Читайте також: “Освітяни не зобов’язані роздруковувати електронні журнали чи вести паперові паралельно – юридичне обґрунтування”.

Зображення: Служба освітнього обмудсмена