Лише 29% вчителів і 14% батьків добре розуміють суть реформи “НУШ”

65% опитаних вчителів підтримують ідеї “Нової української школи”, проте лише 29% педагогів “дуже добре обізнані, розуміють суть і знають деталі реформи”. Крім того, у 2024 році, коли реформа вже повноцінно зайшла в 7 класи всіх шкіл України, 10% директорів закладів освіти стверджують, що “погано обізнані” або “практично нічого не знають” про “НУШ”.

По це під час презентації дослідження “Зміст освіти у старшій профільній школі”, яке провів Київський міжнародний інститут соціології, розповів виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Так, згідно з даними аналітиків, найбільшими прихильниками “НУШ” є керівники органів управління освіти. Серед них про підтримку реформи розповіли 94% опитаних. Крім того, майже 90% очільників громад, депутатів і директорів шкіл позитивно ставляться до впровадження “НУШ”.

Серед освітян реформу підтримують трохи менше – 75%.

За даними дослідження, обізнаність щодо деталей реформи “НУШ” серед різних груп стейкхолдерів різна:

• найбільше поінформовані депутати та директори, серед них 48% дуже добре розуміють суть реформи;
• 44% керівників ОУО також дуже добре ознайомлені з деталями;
• серед очільників громад лише 38% вказали, що знають подробиці реформи;
• учителі мають дещо нижчий рівень – лише 29% добре розуміють “НУШ”;
• батьки учнів 5–6-х класів показали найнижчий рівень – лише 14% докладно ознайомлені з суттю реформи.

Водночас значна частина респондентів розуміють реформу частково.

Дослідження КМІС також включало оцінку освітянами впровадження реформи “НУШ”. Так:

• 18% керівників ОУО впевнені, що реформа реалізується, а 65% відповіли, що “скоріше так”;
• водночас 10% керівників ЗЗСО також вказали, що реформа точно впроваджується, ще 64% вважають, що “скоріше так”;
• серед учителів 10% впевнені в тому, що реформа успішно втілюється, а 58% відповіли, що “скоріше так”.

Крім того, 10% керівників ОУО, 19% директорів, а також 29% учителів розповіли під час опитування, що “НУШ” не впроваджується достатньою мірою або не реалізується взагалі. На їхню думку, основними причинами такої ситуації є:

1. неналежне впровадження реформи у 2023 році;
2. виклики, спричинені початком повномасштабного вторгнення росії, та втома від війни;
3. недостатнє методичне забезпечення;
4. гальмування реформи з боку Міністерства освіти і науки;
5. нерозуміння педагогами суті змін й небажання працювати інакше;
6. неякісні підручники;
7. недостатнє / неякісне підвищення кваліфікації вчителів;
8. слабка програма;
9. неприйняття реформи батьками.

Щодо батьків, то, згідно з дослідженням, рівень задоволеності якістю освітнього процесу відрізняється залежно від вікової групи їхніх дітей. Серед тих, чиї діти навчаються у старшій школі він вищий:

• 29% респондентів повністю задоволені освітнім процесом;
• 41% – вказали, що “скоріше задоволені”;
• 23% – відповіли “скоріше ні”;
• 7% – не задоволені взагалі.

Водночас серед батьків учнів 5–6-х класів:

• 32% вважають освітній процес задовільним;
• 47% респондентів зазначили, що вони скоріше задоволені;
• 17% – висловили певне незадоволення (“скоріше ні”);
• 4% – категорично не задоволені.

Крім того, більшість батьків бачать певні прогалини В підготовці дітей до вищої освіти й життя за межами школи. Зокрема:

• лише 28% батьків старшокласників вважають, що освітня програма достатньо готує їхніх дітей до вступу й реального життя;
• 37% – опитаних відповіли “скоріше так”;
• 29% батьків не впевнені в якості підготовки (“скоріше ні”);
• 13% – вважають, що знання, отримані в школі, взагалі не забезпечують належної підготовки до вступу й реального життя.

За даними аналітиків, найбільше батьки учнів 5–6-х класів “НУШ” задоволені в навчальному процесі їхніх дітей:

1. співпрацею школи з батьками – 52%;
2. якістю знань і навичок, які отримують їхні діти – 46%;
3. позитивним ставленням дітей до відвідування школи – 45%;
4. методами викладання, які застосовують учителі – 45%;
5. повагою до дітей з боку педагогів – 43%.

Водночас, на думку батьків, найбільшими проблемами наразі є:

1. перевантаження учнів уроками й домашнім завданням – 21%;
2. “донушівськими” методами викладання вчителів – 17%;
3. теоретичною орієнтованістю навчання – 15%;
4. низькою якістю підручників – 15%;
5. незрозумілою системою оцінювання – 12%.

Раніше ми публікували 11 міфів про профільну середню освіту та пояснення МОН, що насправді буде зі старшою школою:

• 1 частина;
• 2 частина.

Титульне фото – ГО “Смарт освіта”, гімназія №75, зображення в тексті – скриншоти зі звіту за результатами дослідження