14 467
0
Українські школярі й школярки мають освітні втрати, які в середньому можна оцінити в півтора року відставання. Найбільші проблеми спостерігають у читацьких навичках (розумінні й аналізу тексту), а також у природничих дисциплінах і математиці.
Про це у великому інтерв’ю порталу “NV.ua” розповів міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Він також зазначив, що помітними є й освітні розриви між учнями у великих містах і сільській місцевості.
“Ми маємо картину, яка нас трошки здивувала: наприклад, у сільській місцевості дівчата відстають більше, особливо з природничих дисциплін. Ми бачимо й визнаємо ці проблеми, і вони потребують ряду політик для вирішення”, – додав міністр.
Щоправда, за його словами, Україна, не має фінансових можливостей, аби запустити велику національну програму з подолання освітніх втрат і розривів, як це роблять у Європі. Такий підхід передбачає створення малих навчальних груп для школярів і школярок, а також запровадження індивідуальних занять з учнями по всій країні. Прикладом є Національна програма тьюторства, яку розробили й реалізували у Великій Британії після пандемії Covid-19. Докладну статтю про переваги й недоліки британської системи подолання освітніх втрат можна прочитати за посиланням.
“Те, що ми можемо собі дозволити, – це додаткове онлайн-навчання. Зараз разом із громадськими організаціями, деякими депутатами-ентузіастами ми готуємо платформу подолання освітніх втрат. На жаль, онлайн”, – пояснив Лісовий.
Він також підкреслив, що загальний рівень освіти в Україні має потенціал і його можливо вивести на “добротний європейський рівень”. Адже в країні є низка закладів освіти, які “справляються”, і їхні учні показують результати в PISA не нижче, ніж їхні однолітки в Німеччині чи Британії.
Повне інтерв’ю міністра освіти і науки України Оксена Лісового читайте на порталі “NV.ua” за посиланням.
Раніше ми розповідали, що МОН у 2024 році планує переглянути зміст навчальних програм і порядок експертизи шкільних підручників.
Титульне фото: “Детектор медіа”
Обговорення