МОН затвердило концепцію реформування історичної освіти в школі

Міністерство освіти і науки України затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Про це йдеться в наказі МОН №1072 від 30 липня 2024 року.

Ознайомитися з повним текстом документа можна нижче або за посиланням.

Раніше ми публікували докладний матеріал, де вчителі-практики розповіли, якою має бути нова концепція історичної освіти, що необхідно змінити та які проблеми вирішити у вивченні історії в школі. Він доступний за посиланням.

Ми також розповідали, як краще викладати історію в школі, щоб це було ефективно, – за хронологічним чи тематичним принципом. Докладніше читайте тут.

Концептуальні засади складаються зі вступу й 3-х розділів:

1. “Мета й завдання історичної освіти в системі загальної середньої освіти”;
2. “Організація та структура курсу історії в системі загальної середньої освіти”;
3. “Зміст історичної освіти в закладах загальної середньої освіти”.

У документі, зокрема, йдеться, що потреба реформування історичної освіти в школах зумовлена широкомасштабним вторгненням росії в Україну, яке розпочало новий етап глобальної історії та викликало разючі зміни в:

• українському суспільстві;
• геополітичній і культурній ситуації в Європі та всьому світі.

Адже історична освіта, що є базовим складником національної безпеки країни, відіграє ключову роль у формуванні світогляду українських школярів і школярок.

Зокрема, згідно з положеннями концепції, сучасна шкільна історична освіта має низку проблем:

• невідповідність між навчальним часом, обсягом навчального матеріалу та очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів і учениць;
• спроба поєднати анахронічну схему історичного процесу з низкою новацій: механічне додавання нового за умови домінування старих пояснювальних схем створює труднощі з адекватним логічним представленням минулого;
• недостатня інтеграція історичної та громадянської освіти. Громадянську освіту в базовій школі переважно сприймають як традиційний окремий курс суспільствознавства або позаурокової діяльності учнів. Водночас поєднання її з вивченням історії відкриває значні можливості для розуміння історичних джерел демократії, ідеї прогресу, соціальної справедливості, громадянської солідарності та національної єдності;
• потреба в осучасненні програм підготовки / перепідготовки вчителів.

Навчання / вивчення історії, згідно з документом, має відбуватися в межах 6 циклів:

1. перший цикл початкової освіти (1–2 класи): адаптаційно-ігровий, з історії – інформаційно-ознайомлювальний: пропонує найзагальніші відомості про людину, родину, громаду, рідний край, Україну як державу;
2. другий цикл початкової освіти (3-4 класи): основний, з історії – інформаційно-фрагментарний: пропонує найважливіші сюжети Історії України, про Україну в Європі та у світі;
3. перший цикл базової середньої освіти (5-6 класи): адаптаційний, з історії – пропедевтичний сюжетний (по 2 год на тиждень для кожного класу): спирається на історичні відомості, здобуті в початкових класах, готує до вивчення систематичного курсу історії та представляє значущі сюжети історії України та світу від найдавніших часів до сьогодення;
4. другий цикл базової середньої освіти (7-9 класи): базове предметне навчання (по 3 години на тиждень у 7 і 8 класах і по 4 години – у 9 класі), з історії – проблемно-тематичний (зі збереженням хронологічно-подієвої логіки): представляє основні події історії України та світу, відповідно до історично-культурних періодів;
5. перший цикл профільної середньої освіти (10 клас, профільно-адаптаційний) і другий цикл профільної середньої освіти (11–12 класи, профільний): з історії – профільний проблемно-тематичний; по 3 години на тиждень для неісторичних профілів і по 6 годин – для 11–12 класів історичного профілю: представляє історію України та світу через основні явища і процеси від найдавніших часів до сьогодення і реалізується через взаємодію єдиного загальноосвітнього та спеціальних (відповідно до профілю) курсів.

Крім того, у МОН наголосили на потребі запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії. Адже історія України є невід’ємним складником європейської та загалом світової історії. Тому фахівці пропонують замість “Історії України” та “Всесвітньої історії” запровадити курс “Історія” (інші можливі назви: “Історія: Україна і світ”, “Історія України та світу”).

Ще одним важливим компонентом, для оновлення вивчення історії в школах, згідно з документом, є вивчення громадянознавчої тематики безпосередньо через історичний матеріал.

У концептуальних засадах також пропонують запровадити спеціальні історичні курси для профільної середньої освіти, наприклад:

• історичну географію;
• локальну / регіональну історію;
• інтелектуальну історію;
• історію культури;
• історію етнічних та/або релігійних громад;
• історію й досвід виживання / протистояння тоталітарним режимам, Імперіям під час війн тощо.

Для профілів інших спрямувань можливі спеціальні курси, пов’язані з історією:

• наукових відкриттів;
• технічних винаходів;
• фінансів та економіки;
• збереження довкілля тощо.

Водночас, на думку фахівців, на сучасному етапі й у найближчому майбутньому актуальними змістовими акцентами для вивчення в школі мають бути:

• “Територіальні та демографічні зміни”;
• “Історія українського націєтворення і державотворення”;
• “Європейські / світові контексти (зв’язки) української історії”;
• “Ідентичність на різних етапах історичного розвитку”;
• “Екологічна історія”;
• “Соціальні катастрофи (війни, епідемії, голоди, геноциди, техногенні аварії)”;
• “Опір тоталітарним та Імперським режимам, протистояння насильству та агресії (зокрема, у контексті російсько-українських відносин)”;
• “Історія повсякденна та мікроісторія”;
• “Жіноча історія”;
• “Історія України й українства у світі, роль і культурні надбання української діаспори”.

А структурні елементи предметної історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна) мають формуватися шляхом внутрішньогалузевої та міжгалузевої інтеграції.

Раніше ми також розповідали, що аудіоуроки “Вчися вухами” поповнилися курсом “Історія Криму”.

Титульне фото: “Наш Київ”