2 572
0
Депутати розглянули 2 варіанти поправок до 7-ї статті закону “Про освіту” – а саме про мову освіти.
Перша версія є узгодженою пропозицією Комітету ВР з питань освіти і науки України та Міністерства освіти і науки.
Другу озвучила нардеп від Блоку Петра Порошенка Оксана Білозір. Під час рейтингового голосування жоден з варіантів поправки не набрав більшості голосів.
Так, за перший варіант (Комітету та МОН) готові проголосувати 160 народних депутатів. За другий (Оксани Білозір) – 196 парламентарів.
Рішення по цій статті проекту закону буде прийнято після обіду, оголосив спікер Андрій Парубій.
Як пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час виступу у Верховній Раді, при написанні цієї статті потрібно виконувати норми Конституції, і водночас вийти з патової ситуації, яка на сьогодні склалася в наших школах національних меншин.
За її словами, “у школах меншин вивчають українську мову тільки як предмет. І як результат, у нас є школи меншин, з яких виходять діти, які не володіють українською мовою, навчаючись в наших українських комунальних закладах”.
Міністр нагадала, що в Конституції є пряма норма про те, що національним меншинам гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови.
Відтак у версії поправки від Комітету та МОН, зазначається, що “особам, які належать до корінних народів і національних меншин України гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською (відповідно до рішення Конституційного суду) в комунальних закладах дошкільної, загальної середньої освіти, з поступовим збільшенням на кожному наступному рівні цієї освіти кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою”.
Відтак пропонується з 5 класу поступово вводити предмети українською мовою.
“На етапі старшої школи дитина буде вчити практично всі предмети державною мовою. І лише кілька (власну рідну мову, рідну літературу) – як окремі предмети. Тому я переконана, що ми робимо величезний поступ цією статтею в інтересах України й українських дітей”, – додала міністр.
Версія поправки від Оксани Білозір наступна: “Мовою освітнього процесу є державна мова. Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у закладах освіти”.
Наостанок міністр запропонувала депутатам подумати про цю поправку з точки зору Конституції.
“Чого я найбільше боюсь, що потім через невідповідність Конституції цієї поправки не буде підписаний закон “Про освіту”. Закон, який містить в собі всю реформу. Бо якщо ви видалите слова, прямі норми Конституції – а ви їх видаляєте, – у нас буде неконституційна норма в законі”, – пояснила Лілія Гриневич.
Більше про проект закону про освіту, читайте в текстах:
Просто про складне. Що новий закон про освіту дасть вчителям
Просто про складне. Що варто знати батькам про новий закон про освіту
“Нова Українська школа”
Фото Alexis Brown (Unsplash)
Обговорення