“Ми повертаємося в Україну”: 10 порад, як підготувати себе й дитину до приїзду додому

Окрім організації безпечної подорожі, до повернення з дитиною в Україну варто подбати й про психологічну підготовку – врахувати зміни, які відбулися у вашому місті, обговорити безпеку на вулиці, потурбуватися про коло підтримки тощо.

Відповідні поради на своєму сайті опублікувало МОЗ. Їх підготували в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” за ініціативою Олени Зеленської.

1. Враховуйте зміни.

Місто, у яке ви повернетеся, може не виглядати так само та не житиме тим життям, що й до вашого відʼїзду. На рідних вулицях можуть зʼявитися протитанкові їжаки, блокпости, сліди обстрілів тощо. Завантажте додатки, які сповіщають про повітряну тривогу. Налаштуйте їх на місто чи район, куди повертаєтесь. Сплануйте ваші дії у випадку небезпеки.

Підготуйте до цього дитину – будьте чесними, щирими та стійкими. Розмову завжди завершуйте оптимістично: “Разом ми все відбудуємо, а спокійне життя неодмінно настане”.

Поцікавтеся в дитини, про що вона б хотіла дізнатися більше. Можете чесно сказати, що у вас немає всіх відповідей, але ви разом будете їх шукати. Подякуйте дитині за її стійкість, нагадайте, що ви вже багато пройшли разом і точно подолаєте все.

Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз рекомендуємо говорити дітям, що ми їдемо додому, але наше життя змінилося і нам потрібно звикнути до нового життя вдома. Діти можуть говорити: “Я вдома. Але я хочу до “справжнього дому”“, адже й дітям, і дорослим хочеться повернутися не так додому, як у мирне життя до війни. Скажіть їй: “Я теж хочу повернутись у наші мирні спогади. Я сумую за минулим“. Щоби побудувати місток між минулим і сьогоденням, відтворіть те, що можете саме зараз: обійміться або зваріть какао.

Це нормально, якщо в перші дні діти можуть бути збудженими, загальмованими чи дезорганізованими.

2. Розмовляйте з дітьми

Поговоріть із дітьми про їхні тривоги й очікування від повернення. Уважно слухайте дитину й пояснюйте щось за потреби. На слова дорослого “Я ж заради тебе їхала/повертаюся” діти можуть відповісти “Я тебе про це не просив/просила“. Це може бути реакцією на тривоги та стрес.

Якщо ви не розказували дитині, що в країні йде війна, то час про це розповісти. Для цього можна використати матеріали в зрозумілій для дітей формі, наприклад, Світлана Ройз радить:

• мультфільм “Добро завжди перемагає“;
• книжку “Залізницею додому”;
• книжку “Казковий ліс. Пригоди Єнотів бешкетників”, авторка Юлія Олефір.

3.​ Не орієнтуйтесь на досвід інших

Не варто розраховувати, що досвід друзів, знайомих чи дописувачів у Facebook підійде вам на 100 %. Адже кожна родина, людина, дитина особлива. Звісно, ви можете позичати й адаптувати якісь лайфхаки з історій повернення інших людей, але лише ви найкраще знаєте свою родину, тому спробуйте повернення максимально комфортним для них.

4. Познайомте дитину зі звуком повітряної тривоги

Діти мають бути готові до звуку сирени. Скажіть: “Сигнал тривоги каже про те, що наше ППО готове знешкодити небезпеку. І ми теж маємо подбати про свою безпеку“, – радить Світлана Ройз.

Аби скерувати дітей дорогою в укриття може бути корисною пісня “Крокуй до укриття”.

Також варто розповісти дитині, який алгоритм дій, якщо тривога застане її в школі, садочку, вдома без дорослих або на вулиці.

5. Подбайте про безпеку у квартирі/будинку

Зорієнтуйтеся самі й зорієнтуйте дитину:

• де безпечне (краще казати “захищене”) місце;
• де найближче укриття в районі.

Потренуйтеся швидко йти до укриття ще до того, як почнеться повітряна тривога. Це можна перетворити в гру “хто перший добіжить у нашу схованку”. Під час тривоги можна щось заховати там, щоб дитина шукала “скарб” і відволікалася.

Можна покласти в захищене місце матеріали для творчості (оригамі, розмальовки від ГО “Смарт освіта”, які можна завантажити за посиланням), навушники, підготуйте аудіоказки.

Призначте дитину “відповідальною” за якісь дії (взяти свою іграшку, принести в пляшку з водою, пильнувати домашню тваринку). Привчіть себе й дитину, що телефон має завжди бути зарядженим. Вночі поруч може бути ліхтарик.

В ілюстрованій методичці для дітей “Супергерої безпеки: Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій” читайте докладніше про те, як підготувати дитину.

Щоб допомогти вам та дитині стабілізуватися, можна завантажити на телефон дихальні картки й у потрібний момент зробити дихальні вправи.

Якщо дитину лякають гучні звуки та сирена, у МОЗ радять прочитати матеріал “Звуки війни: як допомогти дитині не боятися сирени й гучного гуркоту”.

6. Обговоріть безпеку на вулиці

Прочитайте статтю, де докладно розповідається, як підходити до розмови з дітьми про мінну безпеку.

7. Влаштуйте спілкування з друзями

Якщо хтось із друзів дитини є у вашому місті, можете запропонувати зустрітися. Попередньо обдумайте організацію дозвілля та попередьте, що за цей час усі змінилися. Скажіть дітям, що нам усім потрібен час на “синхронізацію” з друзями – щоби розповісти їм свої новини та дізнатися, що сталося в їхньому житті.

8. Потурбуйтеся і про своє коло підтримки

Визначте, хто є вашим “колом підтримки” – кому можна зателефонувати, написати, до кого прийти, аби відчути підтримку, коли вона потрібна.

9. Розвивайте емпатію в дитини

Багато людей не лише психологічно, а й фізично постраждали через війну. Тому варто навчити дитину коректно реагувати/комунікувати з людьми, що мають фізичні вади чи протези. Поясніть, що таке протез, звідки він, що люди з протезами абсолютно нормальні й, крім того, справжні герої.

10. Влаштуйте свято повернення

Це допоможе дитині знизить напругу. Можете пройтися вулицями, зробити домашню вечірку, піти в кіно – усе, що зробить повернення сповненим приємних емоцій!

Будьте готові до різної реакції дітей. Але памʼятайте, що ваша підтримка та прийняття дуже важливі.

Читайте також: “63,4 % українських школярів за кордоном паралельно вчаться в українських школах дистанційно”.

Титульне фото: lexinform.com.ua