1 795
0
Педагоги, принаймні в 5–6-х класах, ще не усвідомлюють, що “Нова українська школа” – це фактично докорінна зміна підходу до навчання, а не просто чергова реформа, які колись були.
Таку думку висловив заступник керівника Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин під час презентації результатів дослідження “”Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”, яке здійснила ГО “Смарт освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Ознайомитися з повним текстом дослідження та коротким брифом усі охочі можуть за посиланням.
Сергій Колебошин розповів, що, виокремлюючи проблеми, з якими стикається впровадження реформи “НУШ”, зазвичай говорять про мережу чи фінансування. Однак, як показали результати дослідження, програми й курикулуми, які частіше залишаються поза увагою, теж мають низку недоліків.
“Як ми бачимо з дослідження, насправді розвантаження програм для 5–6-х класів не відбулося.
Чимало програм просто мімікрували під “НУШ” і частина вчителів обирають їх лише тому, що вони схожі до старих і з ними зручніше й легше працювати”, – додав він.
Крім того, на думку Колебошина, під час перепідготовки педагогів за стандартами “НУШ”, фахівці мало уваги приділили обміну досвідом між учителями початкової школи, які вже впроваджували реформу на практиці, і вчителями 5–6-х класів.
Він також зазначив, що, говорячи про підвищення кваліфікації вчителів базової середньої освіти, доцільно було б говорити й про навчання адміністрації шкіл – директорів і заступників. Адже, на його думку, коли цінності й знання адміністрації не збігаються з “НУШ”, тоді й з’являються труднощі у впровадженні реформи.
“Дуже багато залежить від їхньої позиції. Якщо ці люди “не прошиті” цінностями “Нової української школи”, то вони теж будуть сприймати це як просто чергову реформу”, – наголосив він.
Читайте також: “Які три кроки необхідно зробити вже зараз для перезавантаження НУШ у 5–6 класах – Лілія Гриневич”.
Титульне фото: скриншот із прямої трансляції
Обговорення