Оцінювання в 5‒9-х класах НУШ “по-новому”: у МОН відповіли на популярні запитання

У серпні 2024 року Міністерство освіти і науки України затвердило нові рекомендації для оцінювання результатів навчання учнів і учениць 5–9-х класів відповідно до чинного Державного стандарту базової середньої освіти. Так, у попередніх критеріях 2011 року акцент був на знаннєвому компоненті (здатність учнів відтворити частину знань, володіння певними поняттями та змістом), а в оновленому документі – на компетентнісному підході (предметні + “м’які” навички).

У новому роз’ясненні фахівці МОН дали відповіді на популярні запитання, які стосуються критеріїв оцінювання й розповіли, як працюватиме оновлена система.

Нагадаємо, у жовтні МОН провело вебінар про оцінювання учнів 5–9-х класів, які навчаються за програмами НУШ. Найважливіші деталі роз’яснення можна знайти в нашому матеріалі за посиланням.

• Чим новий підхід до оцінювання відрізняється від старого?

Згідно з Державним стандартом 2011 року, у фокусі оцінювання були знання учнів. У новому стандарті – обов’язкові результати навчання учнівства, які реалізуються через компетентнісний підхід.

Ці вимоги представлені через результати на трьох рівнях:

1. групи результатів (через які реалізується компетентнісний потенціал галузі);
2. загальні результати, які є спільними для всіх трьох рівнів загальної середньої освіти (вони ж визначають навчальний поступ за циклами: 5‒6 і 7‒9 класи);
3. орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають рівень досягнення результатів навчання на завершення відповідного циклу.

Зміни до підходів у навчанні позначилися й на критеріях. Якщо попередні були орієнтовані більше на факти, правила й дані, тобто на знаннєвий компонент, то зараз йдеться про компетентності (знання, уміння, способи мислення, погляди, цінності).

• Де шукати орієнтири та критерії для оцінювання?

Державний стандарт базової середньої освіти (ДСБСО) – це основний документ, у якому вчителі можуть побачити цілісну картину того, чого навчати, а отже, і що оцінювати.

У додатках стандарту, крім базових знань, вказані групи результатів навчання й орієнтири для оцінювання. Які, зокрема, дають змогу формувати інструменти для оцінювання.

Ще один документ, який визначає загальні критерії для оцінювання й критерії оцінювання за освітніми галузями, – наказ МОН від 2 серпня №1093 “Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання”.

Критерії для оцінювання за освітніми галузями розробили на основі загальних критеріїв, але з урахуванням характеристики груп результатів відповідної галузі.

• Як трактувати різну кількість груп результатів у стандарті та критеріях оцінювання у свідоцтві досягнень для деяких галузях?

Щоб спростити заповнення свідоцтва досягнень, окремі суміжні групи результатів (там, де це можливо) об’єднали, тому в громадянсько-історичній, природничій і математичній освітніх галузях кількість груп результатів у ДСБСО не збігається з кількістю груп у свідоцтві досягнень.

Так, наприклад, у природничій освітній галузі пропонують під час оцінювання орієнтуватися на три групи результатів:

1. перша – спрямована на розвиток експериментальних навичок, коли учні здійснюють безпосередні дослідження;
2. друга – на вміннях шукати й аналізувати інформацію;
3. третя передбачає, що учні розуміють і можуть пояснити основні фізичні закони й закономірності, використовують ці знання для пояснення природних явищ.

У громадянсько-історичній освітній галузі в ДСБСО результати навчання подають за шістьма групами, проте під час розроблення критеріїв ці групи об’єднали в три:

1. в “Орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки подій і явищ” об’єднали першу й другу групи загальних результатів навчання, визначених у ДСБСО;
2. у “Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту” – третю й четверту групи ДСБСО;
3. у “Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію” – п’яту й шосту групи ДСБСО.

У МОН звертають увагу, що запропонована форма свідоцтва досягнень є орієнтовною, тому заклад освіти може або використовувати пропонований міністерством спрощений варіант, або дотримуватися визначеної стандартом кількості груп результатів.

• Чи можна користуватися старими критеріями для оцінювання?

МОН наказом МОН від 2 серпня 2024 року № 1093 затвердило рекомендації для оцінювання навчальних досягнень учнівства 5‒9-х класів, які навчаються згідно з новим ДСБСО. Також скасували наказ МОН від 1 квітня 2022 року №289, що регламентував вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 5‒6-х класів. Відповідно у 2024–2025 навчальному році для оцінювання в 5‒7-х класах, а також пілотних 8-х, слід використовувати нові критерії, а у 8‒9-х — критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти 2011 року.

• Які є види оцінювання?

Основними видами оцінювання є:

• формувальне – призначене для надання докладного й конкретного описового зворотного зв’язку. Воно допомагає учнівству зрозуміти, чого воно вже досягло й над чим ще потрібно працювати. Завдяки зворотному зв’язку, орієнтованому на результати навчання, школярі та школярки матимуть чіткіше уявлення про те, що потрібно зробити, аби поліпшити свою успішність у майбутньому. Формувальне оцінювання можна реалізовувати й у вигляді поточної оцінки – так учень / учениця також отримує зворотний зв’язок про свої навчальні здобутки;
• підсумкове – це оцінювання результатів навчання за певний проміжок часу (розділ програми / тема тощо). Воно обов’язково повинне мати вигляд формальної оцінки, яку повідомляють учням / батькам та/чи іншим особам, які мають право про неї знати;
• ДПА – оскільки кількість модельних навчальних програм із кожного навчального предмета та інтегрованого курсу не є обмеженою, учителі й учительки можуть по-різному реалізовувати державний стандарт. Однак у кінцевому підсумку учень / учениця має “прийти” до сформованих груп результатів і, відповідно, компетентностей. Це і має перевірити ДПА.

• Чим відрізняються традиційна поточна оцінка й поточне оцінюванням за групами результатів?

Традиційна поточна оцінка переважно спрямована на перевірку знань і умінь учнів, які стосуються конкретного матеріалу й має харктер контролю. Її учень / учениця отримував/-ла за виконання конкретного завдання чи відповіді.

Водночас поточне оцінювання за групами результатів орієнтоване на досягнення конкретних компетентностей і розвиток навичок. Замість суто функцій контролю таке оцінювання має формувальне значення, тобто вчитель чи вчителька спостерігає за поступом кожної дитини. Через оцінку (бал) і зворотний зв’язок від учителя / учительки учні й учениці, а також батьки, отримують чітке уявлення про те, наскільки добре дитина навчається з огляду на визначену мету – здобути конкретні компетентності та розвинути ті чи ті навички.

Наприклад, на уроці вчитель / вчителька може запланувати працювати над двома групами результатів: усна і письмова взаємодія (мовно-літературна галузь). Учитель/-ка може обрати три варіанти:

• виставити оцінки (бали) за ці групи результатів і надати зворотний зв’язок щодо поступу;
• може виставити лише оцінку (бал) за групами результатів;
• може не виставляти оцінки й зафіксувати проблемні питання, з якими попрацює на наступному уроці в межах цих груп результатів.

Тут добре спрацьовує саме формувальне оцінювання (зворотний зв’язок щодо того, над чим потрібно попрацювати). Пізніше вчитель / вчителька може оцінити досягнення очікуваного результату (очікуваних результатів), запропонувавши учнівству написати підсумкову роботу.

• Як трансформувати формувальне оцінювання у 12-бальну шкалу?

Формувальне оцінювання (оцінювання для навчання або оцінювання “в процесі”) спрямоване на:

• відстеження динаміки навчального поступу учня / учениці;
• визначення його / її навчальних (освітніх) потреб;
• скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Найважливіше у формувальному оцінюванні – це спостереження за поступом дитини й, як наслідок, корегування наступних завдань відповідно до рівня та темпу, з яким дитина рухається, опановуючи зміст.

Таке оцінювання здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою з використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня / учениці тощо) або за допомогою усного чи письмового коментаря.

Вимоги трансформувати такий вид оцінювання у формальну оцінку (бали) немає. Утім, поточна оцінка також є формою зворотного зв’язку для учнівства. Якщо її супроводжують докладні усні чи письмові коментарі вчителя з пропозиціями дій для поліпшення результату, така поточна оцінка також має ознаки формувального оцінювання.

• Як проводити підсумкове оцінювання?

Підсумкове оцінювання покликане встановити відповідність результатів, досягнутих учнем / ученицею, очікуваним результатам навчання з ДСБСО (модельної навчальної програми).

Основними різновидами підсумкового оцінювання є:

• тематичне;
• семестрове;
• річне.

Його результати фіксують у класному журналі.

Тематичне оцінювання може забезпечувати охоплення одного, кількох або всіх груп результатів, визначених у ДСБСО, у межах вивченого впродовж теми. Утім, цей різновид підсумкового оцінювання не є обов’язковим: педагогічна рада закладу освіти може самостійно ухвалити рішення використовувати його чи ні.

Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів із кожного навчального предмета / інтегрованого курсу. Крім того, учню / учениці мають виставити загальну оцінку за предмет / інтегрований курс.

У МОН зауважують, оцінки за семестр виставляють у відповідні стовпці за групами результатів, а вже потім – загальну оцінку. Наприклад, під час оцінювання з історії України вчитель / вчителька орієнтується на три групи результатів. Тому в журналі наприкінці семестру виставляє чотири оцінки:

• три за кожну групу результатів;
• загальну оцінку на основі оцінювання груп результатів.

Оцінка за семестр може бути скоригованою. Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для формулювання навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнівством, а також коригування освітнього процесу.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за I та II семестри (або скоригованих семестрових оцінок). Річна оцінка може бути середнім арифметичним оцінок за I та II семестри, проте це не обов’язково. Для визначення річної учитель має враховувати динаміку особистих досягнень учня / учениці впродовж року.

Річне оцінювання також може бути скоригованим.

• Якщо згідно зі статтею 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту” тематичне – це основний вид оцінювання, то на підставі чого має формуватися оцінка?

Тематичне оцінювання є одним із різновидів підсумкового оцінювання (разом із семестровим і річним). Педагогічна рада закладу освіти може самостійно ухвалити рішення використовувати або не використовувати тематичне як вид підсумкового оцінювання.

• Чи передбачене тематичне оцінювання?

Тематичне оцінювання передбачене лише в одній із пропонованих моделей оцінювання (про неї йтиметься далі).

• Чи можна враховувати тематичні оцінки у відповідні за групами результатів навчання?

Так, якщо такий алгоритм погодила педагогічна рада школи.

• На основі чого виставляють тематичне оцінювання?

Якщо ваш заклад освіти рішенням педагогічної ради обрав модель оцінювання, де є тематичні оцінки, потрібно:

• провести комплексну підсумкову тематичну роботу, завдання якої дають змогу встановити результати навчання за всіма групами результатів;
• виконати окремі підсумкові тематичні роботи для кожної групи результатів;
• виставити тематичну оцінку на основі поточного оцінювання за групами результатів.

У МОН зауважують, що це значно ускладнює поточну роботу вчителя чи вчительки, тому далі в цих роз’ясненнях пропонують інші, простіші, варіанти підсумкового оцінювання.

• Як часто треба проводити оцінювання?

МОН не визначає кількість контрольних, самостійних чи інших робіт за семестр або рік. Процедури й частотність контролю вчитель / вчителька добирає з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу тощо (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093).

На частотність також впливає кількість годин, передбачених для навчального предмета чи інтегрованого курсу. Тому єдиних рекомендацій щодо кількості оцінок, яка має бути в кожної дитини впродовж семестру, не може бути.

Для організації оцінювання у МОН пропонують скористатися таким алгоритмом:

• визначити, яку групу результатів ви опрацьовуєте й коли (якщо ви складаєте календарно-тематичне планування, можна це зазначити в ньому), наприклад, на одному уроці ГР1 та ГР3, а на іншому – ГР2.
• передбачити, за допомогою яких інструментів і в якій формі ви будете здійснювати оцінювання.

На одному уроці можна запропонувати дітям діалог (ГР1) як формат усної взаємодії (приклад із мовно-літературної галузі) й оцінити цей вид діяльності, а на іншому – написання есе (ГР3) – письмова взаємодія, і надати дітям усний або письмовий зворотний зв’язок, без виставлення оцінок у журнал. А на третьому уроці, ще попрацювавши над написанням есе, знову запропонувати дітям написати текст і вже оцінити його та виставити оцінку в журналі.

Учитель може пропонувати підсумкові роботи за групами результатів, це своєрідний варіант звичних робіт. Наприклад, на уроці можна дати дітям підсумкову роботу за ГР1 – це і буде поточною оцінкою в журналі. Або підсумкову роботу за кількома групами результатів, які учнівство опрацьовувало на попередніх уроках. І також виставити оцінку в журналі. Це один із варіантів фіксування, що учень чи учениця досяг/-ла тих чи тих результатів.

Варто пам’ятати, що вчитель/-ка не має відводити саме 45 хвилин на таку роботу. Це може бути й робота на 20 хвилин чи пів години.

• Як фіксувати результати навчання в журналі?

Є три моделі виведення семестрової оцінки й фіксування результатів оцінювання в журналі для 5‒7 класів. У МОН також нагадали,, що семестрове оцінювання проводять за групами результатів навчання, враховуючи підсумки контролю, які можуть бути різними.

• Перша модель

Оцінки за семестр виставляють на основі підсумкових робіт (ПР) за однією або кількома групами результатів (ПР ГР1 / ПР ГР2 / ПР ГР3 / ПР ГР4), визначеною / визначених у ДСБСО чи Критеріях оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням результатів поточного оцінювання (ПО) за певну групу загальних результатів (ПО ГР1 / ПО ГР2 / ПО ГР3 / ПО ГР4). Під час застосування цієї моделі слід враховувати динаміку особистих досягнень учня / учениці впродовж семестру.

Якщо вчитель/-ка обирає цю модель, то визначає, що впродовж семестру буде здійснювати поточне оцінювання за групами результатів. І, крім того, пропонує учнівству виконати кілька робіт залежно від того, яку кількість груп результатів передбачає певний предмет / інтегрований курс.

Наприклад, учень / учениця впродовж семестру отримав/-ла кілька поточних оцінок за ГР1 та написав/-ла одну чи кілька підсумкових робіт за ГР1. Щоб визначити фінальну (семестрову за ГР1) оцінку за цією групою результатів, учитель/-ка має додати всі оцінки (поточні й підсумкові) та отримати середнє арифметичне, яке і буде семестровою оцінкою за цією групою результатів.

Однак, якщо поточні оцінки учня / учениці були вищими, ніж фінальна (семестрова за ГР1), учитель/-ка може врахувати поступ і підвищити семестрову оцінку за ГР1, як це можна побачити в таблиці на прикладі учня Василя.

ПР ГР1 + ПО ГР1 = СО ГР1

Унизу сторінки журналу, у стовпці з датою, можна фіксувати групи результатів навчання, над якими учнівство працювало на уроці, — ГР1, ГР2 тощо. Тоді, коли вчитель / учителька проводитиме оцінювання, то зможе чітко простежити поступ кожної дитини за цією групою результатів.

Якщо ж педагог оцінює одразу дві групи результатів, то можна через дріб ставити ГР1 та ГР2.

Позначати групу результатів, з якою ви працюєте, можна не внизу стовпця з датою, а на сторінці змісту уроку. Тоді тут, крім власне змісту, дописують: “ПО ГР1” (це означає, що ви поточно оцінювали групу результатів 1). Якщо ви оцінювали інші групи результатів, це варто зазначити аналогічно до ГР1.

• Друга модель

Упродовж семестру учитель фіксує групи результатів, досягнення за кожною групою результатів і пропонує учнівству написати комплексну підсумкову роботу.

Робота може охоплювати один чи кілька уроків, проте головне, щоб вона дала змогу оцінити всі групи результатів. У разі відсутності учня / учениці на уроці в день проведення комплексної підсумкової роботи, оцінки за групами загальних результатів виставляють, ураховуючи поточне оцінювання впродовж вивчення окремої теми.

Оцінки за семестр виставляють за результатами комплексної підсумкової роботи (КПР ГР1 / КПР ГР2 / КПР ГР3 / КПР ГР4) з урахуванням динаміки особистих досягнень учня / учениці впродовж семестру. Свідченням цього учнівського поступу є поточне оцінювання за певну групу загальних результатів (ПО ГР1 / ПО ГР2 / ПО ГР3 / ПО ГР4).

КПР ГР1 + ПО ГР1 = СО ГР1

• Третя модель

Оцінки за семестр виставляють за підсумками комплексної підсумкової роботи (КПР ГР1 / КПР ГР2 / КПР ГР3 / КПР ГР4) – за аналогією до попередньої моделі, проте з урахуванням тематичного оцінювання (ТО).

КПР ГР1 + ТО = СО ГР1

Тут тематичне оцінювання має охоплювати всі групи результатів, визначені в ДСБСО чи Критеріях оцінювання за освітніми галузями, у межах вивченого впродовж теми.

• Якщо впродовж семестру проводили підсумкові роботи за темою, які оцінювали за групами результатів, чи можна виставити наприкінці семестру оцінки за групами результатів на основі цих оцінок?

Якщо такий алгоритм погодила педагогічна рада, цей варіант не суперечить нормативним вимогам.

• Що робити, якщо учень чи учениця погано написав/-ла підсумкову роботу або не прийшов / не прийшла на урок?

Якщо учень / учениця був (-ла) відсутній (-я) на уроці:

• здійснити оцінювання в окремий день або під час іншого уроку;
• або виставити оцінку на основі поточних. Саме тому важливо фіксувати в поточному оцінюванні групу результатів унизу стовпця з датою або на сторінці змісту уроку (див. попередні пояснення).

Якщо учень чи учениця написав/-ла гірше, ніж міг чи могла варто враховувати динаміку досягнень учнівства, і тут помічним є поточне оцінювання, яке дає змогу об’єктивно оцінити й поставити семестрову оцінку за групами результатів.

• Чи можна діагностувальні роботи – проєкти, практичні, лабораторні – оцінювати за групами результатів, фіксуючи в журналі, а потім разом використовувати ці результати з підсумковими, контрольними, враховувати для виставлення груп результатів наприкінці семестру?

Так. Це запитання найкраще ілюструє, що оцінювання різних видів робіт – проєктів, практичних, лабораторних робіт тощо – за групами результатів, – це один із оптимальних варіантів реалізації поточного оцінювання.

• Як оцінки за групами результатів виводити в загальне?

Визначити фінальні (семестрові) оцінки за групами результатів учитель / вчителька може на підставі:

• середнього арифметичного підсумкових оцінок (з підсумкового оцінювання за кожною групою результатів);
• середнього арифметичного поточних оцінок за групами результатів і результатом комплексної роботи.

Однак, якщо поточні оцінки учня чи учениці за групами результатів були вищими чи нижчими, ніж підсумкові, учитель/-ка може врахувати поступ учня чи учениці й виставити семестрову оцінку за цю ГР з урахуванням цієї динаміки.

• Як враховувати поточні оцінки до груп результатів, якщо за урок ми ставимо одну оцінку, а груп результатів три?

У МОН рекомендують обрати для виставлення поточної оцінки одну групу результатів, навіть якщо на уроці працювали з кількома. Іншу групу результатів можна оцінити під час іншого уроку.

• Чи можна коригувати семестрове оцінювання лише за однією групою результатів?

Так. Навіть у разі проведення комплексної роботи можна запропонувати дитині скоригувати оцінку, виконавши завдання, які охоплюють оцінювання лише певної групи результатів.

• Чи потрібно оцінки за тематичні контрольні роботи фіксувати в журналі?

Якщо вчитель / вчителька їх проводить, то потрібно. Рішення – використовувати або не використовувати тематичне як вид підсумкового оцінювання – ухвалює педагогічна рада закладу освіти.

• Чи діють інструкції ведення журналу закладу загальної середньої освіти?

У МОН розповіли, що потрібен деякий час, аби внести відповідні зміни в інструкцію.

Попри те, що нині діє інструкція 2008 року, учительство, наприклад, мовно-літературної освітньої галузі, використовує стовпці для позначення аудіювання, говоріння тощо. І це ніколи не вважали порушенням ведення журналу відповідно до інструкції. Пропозиції щодо запровадження стовпців із групами результатів так само не порушують інструкції.

• Оформлення сторінки в електронному журналі. Чи групи результатів 1, 2, 3 можна виставляти перед семестровою?

Розробники електронних журналів допрацьовують програмне забезпечення для того, щоб врахувати змінені підходи до оцінювання. Нині вже є чимало таких прикладів, коли стовпці груп результатів можна виставляти перед семестровою і враховувати групи результатів під час поточного й підсумкового оцінювання.

• Чи обовʼязкові нові вимоги до оцінювання?

Згідно з частиною другою статті 15 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 38, ст. 385): “Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності та громадянами”.

Наказ МОН від 2 серпня 2024 року № 1093 затвердив рекомендації для оцінювання навчальних досягнень учнівства 5‒9-х класів, які навчаються згідно з новим ДСБСО. Також скасували наказ МОН від 1 квітня 2022 року № 289, що регламентував вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 5‒6-х класів. Відповідно у 2024–2025 навчальному році для оцінювання в 5‒7-х класах, а також пілотних 8-х, слід використовувати нові критерії, а у 8‒9-х – критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти 2011 року.

Утім, нові вимоги до оцінювання не обмежують права вчительства на автономію у виборі форм, змісту, способів оцінювання.

Крім того, за вибором закладу освіти оцінювання можна здійснювати за власною шкалою. У такому разі заклад має визначити правила переведення у 12-бальну шкалу й здійснити річне оцінювання за національною шкалою.

• Чи може школа за рішенням педагогічної ради виставляти тематичні оцінки без колонок з індексами та враховувати ці тематичні під час підсумкового оцінювання наприкінці семестру?

Семестрові оцінки треба виставляти за групами результатів, тому з непроіндексованих тематичних це буде складно зробити. Тож доречно використовувати відповідні позначки.

• Чи можна за рішенням педагогічної ради враховувати поточні оцінки під час виставлення тематичної? Діти за 5‒6 класи звикли, що вони стараються впродовж вивчення теми, їхній результати враховуються. Тепер це може демотивувати їх.

Можна. Такий підхід передбачили в третій моделі, про яку йшлося вище. Звісно, відмовлятися від оцінювання впродовж семестру недоцільно, однак кожна оцінка, яку отримує учень / учениця має бути йому / їй зрозумілою. Наприклад, учень / учениця з української мови письмово взаємодіє на 5 балів, а з інших груп результатів має значно вищі бали. Тож п’ятірка слугує інформацією, що більше уваги варто приділити саме письмовій взаємодії.

• Як виставляти оцінки у свідоцтво досягнень з української мови, якщо у зразку документа передбачені інші оцінки, ніж за групами обов’язкових результатів?

У свідоцтві досягнень наведені скорочені назви груп результатів мовно-літературної освітньої галузі. Порівняймо:

Фіксувати в класному журналі назви груп результатів немає потреби, достатньо використовувати запропоновані скорочення ГР 1, ГР 2 тощо.

Зразок оформлення свідоцтва досягнень можна знайти в наказі МОН від 2 серпня 2024 року № 1093.

• За якими групами результатів оцінювати етику й предмети морального спрямування, підприємництво й фінансову грамотність?

В інтегрованому курсі “Здоров’я, безпека, добробут”, який реалізує виконання всіх груп результатів, потрібно оцінювати всі три групи результатів, які визначені в галузевих критеріях.

Предмет “Етика”, курс “Фінансова грамотність” зосереджений на досягненні певної групи результатів, тож у галузевих критеріях це третя група результатів, яку умовно назвали “добробут”.

Проте є курси, які можуть мати результати навчання з інших груп результатів, зокрема курс “Культура добросусідства”, який має інтегративний характер. Тут учитель/-ка має орієнтуватися на очікувані результати, визначені модельною навчальною програмою, і визначати відповідні дві групи результатів, які стосуються добробуту й здоров’я.

У вимогах до модельних навчальних програм йдеться, що треба позначати групи результатів державного стандарту, і визначено, чи учитель/-ка оцінює всі три групи результатів, дві або одну.

• Які особливості оцінювання іноземних мов?

Згідно з наказом МОН №1093 від 02 серпня 2024 року підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2), з урахуванням різних форм і різновидів навчальної діяльності.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр із кожного навчального предмета / інтегрованого курсу.

Згідно з ДСБСО, є такі групи результатів з іноземних мов

• сприйняття усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування;
• взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови;
• надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлення іноземною мовою.

Ці групи результатів співвідносяться з формулюваннями, зазначеними у Свідоцтві досягнень і відповідають рівням Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, модельним навчальним програмам.

Оскільки характеристики груп загальних результатів ДСБСО та критерії є комплексними, що охоплюють різні види мовленнєвої діяльності, то у Свідоцтві досягнень кожен вид мовленнєвої діяльності зазначають як окрему групу результатів:

• сприймає усну інформацію на слух / аудіювання;
• усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння;
• сприймає письмові тексти / Читання;
• письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо.

Отже, у журналі треба зробити запис, ідентичний до того, що є у Свідоцтві досягнень. Можна робити один із запропонованих варіантів:

• “Сприймає усну інформацію на слух”;
• або “Аудіювання”.

Зазначені у Свідоцтві досягнень чотири види мовленнєвої діяльності охоплюють усі групи результатів, зазначені в Державному стандарті та Критеріях оцінювання, а критерії оцінювання, своєю чергою, складаються з оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

Зазначений вище документ не містить інформацію. про кількістьгруп результатів і вказівок на заповнення сторінок журналу, оскільки в кожній освітній галузі ця інформація різниться і вчительство в межах автономії саме вибирає що, коли і як оцінювати та які записи робити в журналах. Це право гарантує пункт 1 статті 54 Закону України “Про освіту”, за яким педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на академічну свободу, включно зі свободою викладання, свободою від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі.

Титульне фото – Гімназія №75, ГО “Смарт освіта”; інфографіка в тексті – МОН