Переваги 12-річної системи освіти та чому її запровадження є необхідністю: коментар Лілії Гриневич

Нині на території Європи лише 3 країни мають дворічну старшу школу:

• Україна;
• білорусь;
• росія.

Про це в інтерв’ю порталу Gazeta.ua розповіла ексміністерка освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона також нагадала, що раніше в Україні вже хотіли перейти на 12-річне навчання. Таку реформу ініціював міністр освіти і науки 1999–2005 років Василь Кремінь. Утім, в останній момент, коли треба було “видовжити школу на один рік” тогочасний очільник МОН Дмитро Табачник згорнув реформу [Дмитро Табачник був міністром освіти і науки України з 2010 до 2014 року. З 2014 року він переховується від українських правоохоронців у росії. З липня 2015 року перебуває у розшуку за здійснення державної зради й пособництво державі-агресору – ред. ].

“З одного боку суспільство не розуміло для чого потрібен додатковий рік. Адже про це не було комунікаційної кампанії. Крім того, не було дійсно змістової та до кінця зрозумілої готовності. Утім, з іншого боку, у той час українці сприйняли такі зміни. Тепер, щоправда, стало зрозуміло, що для Табачника дуже важливим завданням було залишити українську освіту в межах російської, щоб вони були повністю синхронізовані”, – пояснила Лілія Гриневич.

За її словами, сутність трирічної старшої профільної школи, перш за все, полягає в тому, аби діти мали більше часу для поглибленого вивчення предметів, які їм будуть потрібні для подальшої професійної кар’єри. Адже, на думку Гриневич, 17-річні підлітки ще не готові “досконало” вибрати майбутній фах.

“Не дарма саме 18 років визначили віком психічної та фізіологічної зрілості. Дуже часто ми маємо випадки, коли діти після першого курсу кажуть: “Я не хочу більше навчатися на цій спеціальності”. Адже за них вибір як правило роблять батьки”, – додала ексміністерка освіти і науки України.

Крім того, вона розповіла, що в 11 класі діти “закидають усі предмети” й починають готуватися до ЗНО / НМТ. Це відбувається, на думку Лілії Гриневич, оскільки в них немає достатньо часу на навчання й підготовку. А він вкрай необхідний, аби:

• запровадити компетентнісний підхід;
• дати учням і ученицям знання й уміння їх застосовувати;
• дати школярам і школяркам можливість отримати соціально-емоційні навички.

“В усьому світі старша профільна школа є трирічною або чотирирічною. Ми обрали трирічну, яка найбільш розповсюджена в Європейському Союзі. Завдяки цьому діти матимуть додатковий 10 клас, щоб до кінця обрати профіль за яким вони хочуть навчатися”, – пояснила вона.

Лілія Гриневич також нагадала, що учні й учениці в академічних ліцеях зможуть самостійно обирати частину предметів / курсів:

• приблизно 25% – у 10 класі;
• 50% – у 11 класі;
• 70% – у 12 класі.

“Діти можуть поглиблено вивчати фізику, але це не означає що вони не хочуть теж послухати про мистецтво. Тому вони зможуть самостійно сформувати свій освітній набір”, – додала експертка.

Утім, за її словами, реалізувати відповідні зміни непросто. Адже для цього необхідні:

• кваліфіковані вчителі, які здатні викладати предмети поглиблено;
• відокремлені ліцеї, де навчатимуться учні й учениці віком від 16 до 18 років.

“Як правило в усіх країнах такі ліцеї є відокремленими, тому що це специфіка освітнього процесу. Я думаю що це буде хоч і одним із найскладніших етапів цієї реформи, проте найбільш знаковим”, – резюмувала Лілія Гриневич.

Раніше редакції “НУШ” публікувала докладний матеріал із міфами про старшу профільну школу, які ширяться в суспільстві, та коментарями заступників міністра освіти і науки щодо цих міфів:

• частина 1;
• частина 2.

Титульне фото: скриншот із запису інтерв’ю