Перезавантаження реформи “НУШ”: які основі проблеми кожної освітньої галузі виокремили експерти

У сучасних реаліях звичний п’ятирічний цикл друку нових підручників є не актуальним. Тому МОН, спираючись на результати досліджень про освітні втрати, має провести експертизу наявних посібників і вже зараз готувати до видання нову їх генерацію.

Про це повідомив заступник директорки Команди підтримки реформ із питань Нової української школи Роман Шиян під час круглого столу “Перезавантаження реформи “Нова українська школа”: упровадження нового змісту базової середньої освіти”, повідомляє Київський університет імені Бориса Грінченка.

Під час заходу учасники й учасниці обговорили варіанти розвʼязання проблем, пов’язаних із впровадженням Державного стандарту базової середньої освіти у 5–6 класах і його пілотування в 7 класі. Зокрема, присутні виокремили основі проблеми та їхні можливі розвʼязання для кожної освітньої галузі.

У громадянській та історичній освітній галузі такими проблемами є:

• завелика кількість модельних програм (для 5–6 класів – 13 програм, для 7–9 класів – 8 програм);
• недостатня увага громадянській освіті;
• неготовність учителів опановувати та використовувати нові підходи;
• нерозуміння освітянами суті інтегрування в межах галузі;
• не наскрізне впровадження громадянської освіти під час викладання історії;
• недостатнє методичне забезпечення закладів освіти України.

У результаті обговорення представники Інституту післядипломної освіти Університету Грінченка зазначили, що зараз триває розробка курсу підвищення кваліфікації з громадянської освіти з елементами історії для вчителів молодшої школи.

Математична галузь наразі стикається з такими проблемами:

• відсутність фінансової грамотності в учнів;
• необхідність впровадження курсу з вивчення основ логіки перед геометричним матеріалом;
• перевантаженість програми з математики (алгебри та геометрії);
• недостатнє матеріально-технічне та методичне забезпечення шкіл.

Для розвʼязання цих питань освітні експерти наголосили на необхідності введення курсу з фінансової грамотності для школярів і школярок, упровадження головоломок на уроках математики та заохочення педагогів створювати авторські матеріали (за них пропонують виплачувати гідні гонорари).

Негативними особливостями мовно-літературної освітньої галузі сьогодні є:

• відсутність патріотичного виховання під час викладання окремих дисциплін;
• перенасиченість програми занадто великою кількістю текстів;
• недостатнє матеріально-технічне та методичне забезпечення.

Аби покращити ситуацію, фахівці вважають за необхідне розширити межі співпраці вчителів, аби ті могли обмінюватися методичними матеріалами. Крім того, необхідним елементом учасники круглого столу також назвали перегляд навчальних програм задля зменшення кількості творів.

Для природничої галузі наразі актуальні:

• замала кількість дослідів, які діти можуть провести вдома;
• перевантаженість програми теоретичним матеріалом;
• відсутність географії в програмах інтегрованих курсів;
• відсутність педагогів, які б могли викладати всі чотири предмети в межах інтегрованого навчання;
• неузгодженість між собою окремих програм і дублювання тем у них;
• відсутність матеріально-методичного забезпечення для пілотних 7 класів у закладах освіти держави.

Як зазначили організатори заходу, за результатами круглого столу незабаром створять аналітичну записку із пропозиціями для полісімейкерів та інших представників освітянського середовища.

Читайте також: “МОН має зробити невідкладні кроки для “реанімації” НУШ – Іванна Коберник”.

Титульне фото: Київський університет імені Бориса Грінченка