Подовження навчального часу як інструмент подолання освітніх втрат: ефективність і небезпеки

Подовження навчального часу – це, відповідно, збільшення часу навчання в школах протягом дня або додавання днів до навчального року. Наскільки такий підхід може бути доцільним у подоланні освітніх втрат? У британському метадослідженні Teaching and Learning Toolkit науковці намагаються дати відповідь на це питання. 

У дослідженні йдеться про те, що можна подовжувати основний час шкільного навчання чи реалізувати певні позашкільні цільові програми (включно з роботою в невеликих групах й індивідуальними заняттями).

Нагадаємо, що такий варіант подолання освітніх втрат уже розглядають управлінці, зокрема, Департамент освіти і науки Києва розмірковує над продовженням шкільного навчання у червні.

Наскільки такий підхід ефективний?

Фахівці оцінюють середню користь від подовження навчального часу як прогрес, еквівалентний приблизно трьом місяцям навчання. На ефективність впливає цілеспрямоване залучення до позашкільних курсів, які переважно зумовлюють вищі досягнення учнів.

У середній школі подовження навчального часу є менш ефективним.

Крім безпосередньої академічної підтримки, деякі шкільні програми спрямовані на створення середовища, яке стимулює розвиток певних особистих здібностей і соціальних навичок. Такі програми, за результатами дослідження, краще впливають на результати учнів, ніж ті, які мають винятково навчальний формат. Однак складно сказати точно, чи пов’язано це з додатковими активностями – чи з підвищенням відвідуваності та більшою залученістю.

Дослідження також показує, що залучити учнів до позашкільних програм і утримати їх важче на рівні середньої школи, ніж на рівні початкової. Для успіху будь-якого подовження часу навчання його мають підтримувати і батьки, і вчителі. Важливо, що значне розширення навчального часу може мати зворотний ефект.

Хоч вплив цього методу на академічні досягнення в середньому позитивний, витрати на подовження навчального часу свідчать, що без додаткового фінансування цей підхід може не дати сподіваних результатів.

Для кого такий підхід може бути кориснішим?

Автори праці зауважують, що більше досліджень були проведені в початкових школах. Позитивний вплив розширення навчального часу в середньому вищий для початкової школи (+3 місяці), ніж для середньої школи (+2 місяці).

Більшість даних щодо позитивного впливу стосуються мовної грамотності учнів та математики.

Учні з неблагополучних сімей можуть отримати більше користі від таких занять, тож школі потрібно продумати, як гарантовано їх залучити: якщо подовження навчального часу в будь-якій формі стосуватиметься всіх учнів, цілком імовірно, що саме ті, кому воно найбільше потрібне, його пропустять. Але й цілеспрямоване залучення неблагополучних учнів має свої труднощі, адже такі школярі можуть почуватися виокремленими та стигматизованими.

Те саме стосується і безплатних гуртків зі спорту, музики тощо: забезпечені сім’ї можуть заплатити за додаткові заняття, натомість важливо, щоб до безкоштовних доєдналися саме ті діти, батьки яких не можуть дозволити собі таких витрат.

Варто зазначити, що більшість досліджень була проведена в США – тож, застосовуючи такий підхід, у будь-якому разі потрібно враховувати регіональний контекст і особливості освітньої програми в державі.

Навантаження на освітян

Якщо не наймати додаткових учителів для таких занять, будь-яке збільшення шкільних календарів або розкладів стане додатковим навантаженням для педагогічного колективу. Окрім часу та фінансування, керівники шкіл повинні забезпечити якість викладання під час додаткового навчального часу й уникнути надмірних перепрацювань у вчителів.

Поради для директорів

Запроваджуючи підходи, які збільшують шкільний час, важливо визнати, що запланований навчальний час і фактичний навчальний час – це різні речі.

Школам рекомендують такі заходи:

• Ретельно стежити за відвідуваністю, щоб переконатися, що продовження навчального дня чи семестру не призвело до скорочення загального часу навчання для деяких учнів.
• Уважно контролювати залучення учнів – якщо більше часу витрачається на керування поведінкою учнів протягом тривалого навчального дня, фактичний час навчання не збільшиться.
• Стежити за самопочуттям учителів та робочим навантаженням, щоб переконатися, що додатковий навчальний час не знижує якість викладання (наприклад, через зменшення часу на професійний розвиток або планування уроків).

Подовження навчального часу, ймовірно, вимагатиме значної зміни режиму роботи персоналу, особливо якщо це передбачає розширення шкільного календаря. Важливо, щоб керівники шкіл чітко розуміли мету запровадження додаткового часу для навчання та заручилися батьківською підтримкою, перш ніж ухвалювати остаточне рішення.

Основні висновки:

1. Програми подолання освітніх втрат, які передбачають подовження навчального часу, загалом дають позитивний результат, але є порівняно дорогими і можуть бути нерентабельними для шкіл. Крім того, вони збільшують навантаження на вчителів та інших співробітників.
2. У такому підході ключове значення має планування – додатковий час потрібно використати максимально ефективно. Програма додаткових занять має чітко відповідати потребам учнів і враховувати їхні здібності. Якщо відвідування додаткових занять добровільне, його однаково важливо контролювати, щоб упевнитися, що учні, які відставали з певного предмета, надолужили пропущене й незасвоєне.
3. Позашкільні програми з чіткою структурою, чітко пов’язані із навчальним планом, із кваліфікованими, підготовленими освітянами зумовлюють більші академічні здобутки школярів, ніж інші види подовження навчального часу.
4. Формат індивідуального навчання ефективніший, ніж додаткове навчання в малих або великих групах.
5. Додаткові заняття без чіткого фокусу на навчанні можуть принести користь учням, але результати, як правило, не такі значні  і дуже варіюються залежно від виду діяльності й самої дитини (йдеться, зокрема, про мистецькі та фізкультурні гуртки). Однак участь у такій активності може бути корисною сама собою, без зв’язку із навчанням.

Читайте також: “Чи є “повторний рік” ефективним інструментом надолуження освітніх втрат – британське дослідження”.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: автор – monkeybusiness, Depositphotos