Позапланові перевірки та інституційні аудити: яка між ними різниця

216

Мета позапланових перевірок та інституційних аудитів кардинально різна. Перевірки – це реакція на порушення вимог законодавства та, у підсумку, вимога їх усунути. Водночас проведення аудиту покликане надати школі (садочку, коледжу тощо) та його засновнику рекомендації для покращення освітніх і управлінських процесів.

Про це нагадала Державна служба якості освіти.

З початку повномасштабної війни й до лютого 2024 року, згідно з рішенням уряду, в Україні не проводили заходи державного нагляду (контролю). Утім, 7 лютого 2024 року Міністерство освіти і науки ухвалило наказ №137, який дозволяє ДСЯО проводити позапланові перевірки в закладах освіти України під час воєнного стану.

Як раніше пояснив редакції “НУШ” очільник ДСЯО Руслан Гурак, предметом позапланової перевірки є “лише ті питання, потреба у вивченні яких стала підставою для її проведення”. Тобто ДСЯО може перевіряти лише ті факти, про які йшлося у зверненні. Наприклад, якщо скаржаться на відсутність безпечного освітнього середовища, зокрема, укриття / бомбосховища в садочку чи школі, то фахівці мають право перевіряти лише це, а не, скажімо, якість навчання, управлінські процеси тощо. Докладніше про це ми розповідали в матеріалі за посиланням.

Водночас ДСЯО може ініціювати перевірку, лише якщо є серйозна загроза правам, законним інтересам, життю й здоров’ю учасників освітнього процесу в закладах:

дошкільної освіти;
загальної середньої освіти;
позашкільної освіти;
професійної (професійно-технічної) освіти;
фахової передвищої освіти;
вищої освіти.

Підстав для проведення перевірки всього 3:

клопотання освітнього омбудсмена;
звернення фізичної особи про порушення з документальним підтвердженням (це можуть бути батьки, діти яких навчаються в закладі освіти, вчителі, вихователі, директори та інші);
необхідність перевірки виконання розпорядження, виданого за результатами попередньої перевірки, проведеної ДСЯО або її територіальним органом.

Для цього ДСЯО чи її територіальний орган формує комісію, яка розпочинає перевірку без попередження закладу (однак лише у присутності керівника або особи, яка його замінює).

В акті члени комісії фіксують виявлені порушення та встановлюють термін їх усунення. Керівник закладу освіти також може додати туди свої зауваження. Якщо у вказаний термін школа (садочок, коледж, університет) не усуне порушення, то отримає попередження або штраф.

Водночас позаплановий інституційний аудит – ширша процедура, під час якої фахівці ДСЯО комплексно вивчають усе, що відбувається в закладі (освітні й управлінські процеси, дотримання вимог законодавства тощо).

Утім, основна частина інституційного аудиту, наприклад, школи, присвячена вивченню її діяльності за 4 напрямами:

освітнє середовище;
педагогічна діяльність;
система оцінювання учнів;
управлінська діяльність.

Для кожного з них є чіткі вимоги, критерії та індикатори, за якими експерти оцінюють діяльність ЗЗСО. Після цього школа та її засновник отримують висновки й рекомендації для вдосконалення освітнього й управлінського процесів. Варто зазначити, що такі “перевірки” не мають каральної функції.

Як розповіли в ДСЯО, на початок 2024–2025 навчального року вже погодили проведення інституційних аудитів у понад 50 школах.

“Якщо керівник закладу освіти чи його засновник хочуть ініціювати інституційний аудит, то слід подати заяву до територіального органу ДСЯО. Але потрібно обов’язково обґрунтувати причину, навіщо проводити таке зовнішнє оцінювання освітнього та управлінського процесів у закладі освіти”, – додали в ДСЯО.

Водночас із 45 аудитів, які фахівці Служби провели в березні – травні 2024 року:

24 відбулися за заявою керівників закладів освіти;
20 – з ініціативи засновників;
1 – за рішенням педагогічної ради.

Ознайомитися з їхніми результатами всі охочі можуть у таблиці нижче.

НАПРЯМИ	ВИМОГИ	РІВНІ ОЦІНЮВАННЯ
НАПРЯМИ	ВИМОГИ	Низький	Вимагає покращення	Достатній	Високий
1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ	1.1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці	0%	63%	34%	3%
	1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації	6%	29%	63%	3%
	1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору	3%	63%	31%	3%
2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ	2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання	3%	54%	37%	6%
	2.2. Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі	6%	51%	41%	3%
	2.3. Спрямованість системи оцінювання результатів навчання учнів на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання	3%	66%	29%	3%
3. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ	3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів	3%	51%	40%	6%
	3.2. Постійне підвищення професійного рівня та педагогічної майстерності педагогічних працівників	3%	46%	34%	18%
	3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти	0%	14%	69%	18%
	3.4. Організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності	3%	46%	46%	6%
4. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ	4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань	12%	49%	34%	6%
	4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм	3%	23%	66%	9%
	4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників	3%	23%	63%	11%
	4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою	0%	46%	49%	6%
	4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності	6%	26%	63%	6%