ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ НОВИЙ ЗАКОН ПРО ОСВІТУ

Президент України підписав Закон України № 2145-VІІІ “Про освіту”, ухвалений Верховною Радою України 5 вересня 2017 року.

Про це повідомила прес-служба Адміністрації президента.

Згідно з повідомленням, завдяки ухваленню цього закону Україна зможе провести глибоку освітню реформу, яка підвищить якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці.

“Це – одна із найголовніших реформ, бо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої”, – заявив Петро Порошенко.

Він також акцентував увагу, що новий закон підвищує роль української мови у навчальному процесі. Таким чином цей документ запроваджує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар’єри в Україні.

Проте президент наголосив на важливісті дотримання прав національних меншин, які проживають на території України.

“Україна демонструвала й надалі демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами і є взірцем для сусідніх країн”, – зазначив Порошенко.

Нагадуємо, що 5 вересня Верховна Рада України 255-ма голосами проголосувала “за” новий закон “Про освіту”.

Цей закон – базовий, його ухвалення розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, ухвалення законів “Про загальну середню освіту”, “Про професійну освіту”, “Про освіту дорослих”, також депутати муситимуть розглянути зміни до закону “Про вищу освіту”.

Найбільше новий закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти Нова українська школа.

Так, відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі, законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну(самоосвіта).

Документ також пропонує фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:

– загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не меншою 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно.

– педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію.

– держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.

Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову надбавку до заробітної плати – 20%.

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої уряд (міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.

Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, в їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища.

При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Державну службу якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Державної служби якості, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.

Фото: автор – Helloquence, Unsplash