Сексуальне насильство: правила безпеки для дітей і неприпустимість віктимблеймінгу

Цього тижня українців обурила новина про блогерів з Івано-Франківська, які запрошували дівчат на вечірки, пригощали їх алкоголем із заспокійливим, а потім знімали на відео непритомними без одягу й навіть ґвалтували. На сьогодні двом з учасників цих “вечірок” повідомлено про підозру, однак суспільне обговорення ситуації не вщухає. 

Редакція “Нової української школи” зауважує, що в жодному разі не поділяє позицію віктимблеймінгу – звинувачення жертв у насильстві, яке над ними скоїли. У насильстві завжди винен лише той, хто його вчиняє.

Правила безпеки, які наведемо нижче, стосуються і дівчат, і хлопців, адже допомагають усвідомити недоторканність людського тіла й право на відмову від доторків та інших видів комунікації, які викликають дискомфорт, сором, страх тощо.

Завдання дорослих – виховати дітей, які розуміють межі припустимого, уміють дбати про власну безпеку і не зазіхати на безпеку інших.

Зокрема, у брошурі фонду “Благополуччя дітей” зазначено: “Кожна п’ята дитина стає жертвою тієї чи іншої форми насильства або сексуального розбещення, незалежно від статі, віку, кольору шкіри, соціального походження та віросповідання. Часто злочинцями є особи, яких дитина знає і яким довіряє. Це навіть може бути інша дитина”. Пояснення елементарних правил поведінки допоможе уникнути такої ситуації.

У брошурі також містяться такі поради для батьків та опікунів:

• навчити дитину правила “тут мене не торкайся”, де неприпустимою для доторків є ділянка тіла, зазвичай прикрита спідньою білизною;
• навчити дитину, що її тіло належить лише їй, тож вона може припинити неприємні доторки, але так само не може торкатися інших дітей, якщо вони цього не хочуть;
• пояснити різницю між пристойними і непристойними доторками (не треба, аби хто-небудь дивився на інтимні частини тіла дитини, торкався їх або прохав подивитися на інтимні частини тіла іншої людини чи доторкнутися до них), а також необхідність “непристойних” дотиків, наприклад, у лікарні;
• пояснити різницю між “хорошими” і “поганими” секретами: якщо секрет викликає сором, страх, тривогу, відчуття провини, про нього потрібно розповісти батькам;
• не уникати розмов на сексуальні теми з дитиною, формувати довіру, спонукати дитину обрати коло дорослих, у яких вона шукатиме захисту;
• навчити дитину правил поведінки із незнайомими і навіть знайомими людьми (не брати подарунки, не сідати до машини, розповісти батькам, якщо доросла людина прагне залишитися з дитиною наодинці).

У пригоді для такої бесіди може стати й мультфільм “Хаппі та її суперсила”, який навчить дітей відрізняти непристойні пропозиції в інтернеті, не зберігати “брудні” секрети й говорити “ні”.

Нагадаємо, що проєкт #stop_sexтинг здійснив детальне дослідження про загрози для дітей в інтернеті й методи формування навичок безпечної поведінки в мережі.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: автор – AndrewLozovyi, Depositphotos