Що таке математичні міркування та як із цим справи в українських підлітків: мінізвіт “PISA-2022: Україна в центрі уваги”

Українські учні ліцеїв, гімназій та спеціалізованих шкіл мають вищі бали за всіма видами математичної діяльності, аніж учні інших закладів освіти. Окрім цього, що вищий соціально-економічний статус учня / учениці, то вищі результати він / вона має.

Про це йдеться в першому мінізвіті “PISA-2022: Україна в центрі уваги”, який опублікував Український центр оцінювання якості освіти.

Як розповідають автори, математика була провідною галуззю у PISA-2022. А підхід до оцінювання математичної грамотності у 2022 році було частково оновлено. Зокрема, дослідники розробили та ввели нову підшкалу для оцінювання математичного мислення – математичні міркування.

“Математичні міркування не потребують оперування категоріями вищої математики, але передбачають знання фундаментальних принципів і концепцій. Це незалежне, логічне й креативне мислення, необхідне для отримання результатів і пошуку математичного розв’язку завдань у реальному житті”, - йдеться у мінізвіті.

Автори кажуть, що учні багатьох країн-учасниць PISA сильніші у вмінні математично міркувати, ніж у вміннях застосовувати математичні процедури, формулювати задачу математичною мовою чи інтерпретувати розв’язок. Але в Україні жодна з категорій учнів не була сильнішою за шкалою “Міркування”, ніж за іншими шкалами. Втім, українські учні й учениці краще формулюють задачу й застосовують математичні процедури.

В УЦОЯО радять, аби “розвивати математичне мислення, заклади освіти (школи) та системи освіти повинні виходити за рамки навчання й оцінювання типових математичних прийомів – учні повинні бути готовим реагувати на нові виклики реального світу та для їх подолання використовувати математичні інструменти інноваційними способами”.

• Кожен третій підліток у країнах ОЕСР не досягнув базового рівня за кожною підшкалою видів математичної діяльності. В Україні таких дітей трохи більше ніж 40%. А найбільше – якраз за шкалою “Міркування” (44%). Найуспішніших учнів/учениць (які отримали високі бали) в Україні більше за шкалою “Формулювання” (5%).
• Якщо говорити про гендерний аспект, то в Україні хлопці не значно випереджають дівчат за всіма підшкалами видів математичної діяльності. Серед референтних країн, наприклад, у Грузії та Болгарії за всіма підшкалами математичних процесів (окрім вміння формулювати реальні ситуації) дівчата випереджають хлопців.

Нагадуємо, що нещодавно “Нова українська школа” випустила матеріал “Що не так зі шкільною математикою: аналізуємо результати PISA-2022 та шукаємо рішення, як допомогти учням”.

Титульне зображення: НУШ