Скорочення кількості предметів і орієнтація на самовизначення учня: якою бачать освітні експерти модель старшої профільної школи в Україні

Найбільш вірогідною для української системи профільної середньої освіти наразі видається модель, яка має не цілком фіксовані профілі, а дає вибір учню. Крім того, кількість дисциплін у 10 класі старшої школи необхідно скоротити з 20 до 10–11, аби підлітки змогли зосередити увагу на самовизначенні та розкритті власних талантів.

Про це 13 грудня 2023 року під час експертного обговорення за напрямом “Формування мережі академічних ліцеїв” у межах розроблення Стратегії реформи профільної середньої освіти, повідомила ексміністерка освіти і науки України та перша проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка Лілія Гриневич, передає МОН.

Захід відбувся за ініціативи Міністерства освіти України та швейцарсько-українського проєкту DECIDE. Загалом, до обговорення долучилися понад 70 учасників: від представників МОН до експертів міжнародних проєктів і організацій. Усі вони працювали над критеріями формування мережі академічних ліцеїв профільної середньої освіти та системою фінансування й забезпечення доступності закладів старшої профільної школи.

Фахівці наголосили, що основні завдання профільної середньої освіти в Україні – розкрити здібності й нахили молоді, що дасть їм поштовх для успішної реалізації на ринку праці.

Як зазначив заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків, завдяки реформі старшої профільної школи українські школярі отримають широкий вибір дисциплін, які можна буде обрати для вивчення в академічних ліцеях. Такі заклади освіти будуть набирати 300–600 учнів, що дасть змогу сформувати в них групи за вибором.

“У великих містах може бути інший підхід, бо, моделюючи мережу, ми повинні враховувати, що в одному населеному пункті може бути багато шкіл, тому в різних закладах освіти можна формувати різні профілі”, – додав він.

Експерти також відзначили, що європейські країни мають розмаїття в моделях профільної освіти: від фіксованих профілів, до індивідуального вибору серед набору предметів. Однак усіх їх об’єднує орієнтація на учня або ученицю. Для України ж, за словами Лілії Гриневич, найоптимальнішою наразі виглядає змішана модель.

“Профільна освіта додасть 10 клас, який потрібен для самовизначення учня, щоб у більш зрілому віці розкрити свої таланти. Цей рік також матиме значення для подолання освітніх втрат. У 11–12 класах кількість факультативних курсів зросте”, – наголосила вона.

Крім того, за словами фахівчині, навчальний план за такої моделі складатиметься з 3 частин:

• базового рівня, який буде спільним для всіх ліцеїв, незалежно від їхньої спеціалізації;
• поглибленого рівня: у ньому учні вивчатимуть предмети, які належать до обраного профілю;
• предметів індивідуального вибору учня.

У деяких регіонах України вже поступово впроваджують відповідні зміни. Зокрема, як зазначив начальник Управління освіти Чернігівської міської ради Василь Білогура, у Чернігові вже функціонують чотири опорні профільні ліцеї, у яких з 2027 року буде зосереджена вся старша ланка. Крім того, до цих закладів освіти з вересня 2021 року не набирають першокласників. Також деякі школи міста вже припинили набір десятикласників і будуть переформатовані в гімназії.

Читайте також: “Варіант “наповнення” старшої профільної школи: презентація фрагментів навчальних програм і планів на прикладі Житомирського ліцею”.

Титульне фото: Facebook, Лілія Гриневич