Три моделі вивчення українознавчого компонента й переформатування “Міжнародної української школи”: що варто знати українським учням за кордоном

Імовірно, українські учні й учениці в частині країн за кордоном зможуть вивчати предмети українознавчого компонента за трьома моделями:

• онлайн;
• факультативно;
• в освітніх осередках.

Про такі плани МОН розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий в інтерв’ю для порталу Hromadske. Міністерство освіти і науки України вже провело переговори з Польщею та Словаччиною щодо підтримки вивчення українознавчого компоненту українськими школярами й школярками. Зараз ці рішення вже на стадії імплементації й триває робота для закріплення співпраці в міждержавних документах.

Оксен Лісовий наголосив, що через війну Україна ризикує втратити своїх громадян, які зараз перебувають за кордоном, особливо це стосується дітей і молоді. Адже з початку повномасштабного вторгнення в інші країни виїхали приблизно 500 тисяч дітей шкільного віку.

“Ми розуміємо, що наші діти за кордоном можуть бути асимільовані в місцеві спільноти, хоча самі держави часто й декларують, що вони нібито в цьому не зацікавлені. Насправді ми розуміємо, що так чи так діти пристосовуються. Водночас існує небезпека, що діти будуть там маргіналізовані, якщо не інтегруватимуться в нормальне офлайнове навчання. Тому вони повинні ходити в місцеві школи. Але для нас також важливо, щоб ці діти залишилися українцями, зберегли ідентичність”, – додав міністр освіти і науки.

За його словами, аби зменшити навантаження на школярів і школярок, які навчаються в офлайн-школі за місцем свого перебування й онлайн в українському закладі освіти, а також щоб допомогти зберегти їхню національну ідентичність, МОН розробило українознавчий компонент – до 6 годин української мови, літератури, історії України та географії на тиждень. Про нього “НУШ” докладно розповідала тут.

Як розповів Оксен Лісовий, у МОН розглядають три варіанти реалізації такого навчання:

1. онлайн-уроки в українських школах;
2. факультативні заняття з українськими вчителями за кордоном (у школах, де є великі спільноти українських дітей):
3. навчання в освітніх осередках: переважно суботньо-недільні школи, які організували громадські організації за кордоном або батьківські спільноти.

Утім, міністр освіти і науки пояснив, що в другому випадку, коли українські вчителі викладатимуть українознавчий компонент учням у школах, де є великі осередки дітей, постає питання визнання їхніх дипломів.

“Ми теж маємо певне розуміння з польської, словацької та німецької сторони – попередньо вже провели переговори”, – розповів він.

За словами Оксена Лісового, ще однією проблемою в освіті українських дітей за кордоном є те, що підліткам важче, ніж молодшим дітям, даються процеси:

• інтеграції в суспільство;
• вивчення мови;
• включення в освітній процес.

“Їхні освітні втрати глибші через те, що перший рік, а іноді й другий, їм ще важко орієнтуватися та навчатися в іноземних школах”, – додав міністр.

З огляду на це, як ми розповідали раніше, у МОН працюють над скороченою версією блоку STEM – природничих дисциплін і математики.

Крім того, як повідомив Оксен Лісовий, зараз триває перезавантаження “Міжнародної української школи”. Зокрема, заклад освіти має отримати новий функціонал:

• формуватиме бази даних освітніх осередків;
• розроблятиме навчальні програми окремо для кожної країни;
• шукатиме політичні рішення, які стосуються, наприклад, моделей зарахування дисциплін.

За словами очільника МОН, “Міжнародна українська школа” має стати своєрідним “Міністерством закордонної освіти”.

“Маємо шанс сьогодні повертати назад з міграції не тільки тих, хто виїхав у 2022 році, але й тих, хто виїхав давно і дбає про те, щоб їхні діти знали, що мають українське коріння. Тому ми справді повертаємося до того бачення, що є 60 мільйонів українців. На сьогодні ми знаємо, перед якими демографічними викликами стоїмо. Тому нам треба реалізовувати цілеспрямовану політику, зокрема, освітню, скеровану на наші діаспори”, – резюмував Оксен Лісовий.

Читайте також: ““Один урок на місяць, але на повний день”: Оксен Лісовий розповів, як з 1 вересня зміниться викладання “Захисту України””.

Титульне фото: pershij.com.ua