У МОН пояснили, для чого антидискримінаційна експертиза підручників

Міністерство освіти і науки дало відповіді на найпоширеніші запитання щодо антидискримінаційної експертизи шкільних підручників.

Роз’яснення опублікували на сайті МОН.

“Часто антидискримінаційну експертизу називають “гендерною”. У цих поняттях є суттєва різниця, адже антидискримінаційна експертиза передбачає виявлення й усунення усіх ознак, за якими може відбуватися дискримінація відповідно до законів України, зокрема, статті 1 ЗУ “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні“, – наголосили у відомстві.

Як зазначають у МОН, експерти виявили, що більшість дітей не можуть знайти у підручниках ні віддзеркалення себе, ні своїх рідних, ні особливих обставин, в яких живуть. Також у підручниках знайшли такі недопустимі висловлювання, як “негри”, “жиди”, “цигани” тощо.

“Експертиза виявила, що в підручниках повністю відсутні герої, які представляють людей з інвалідністю, а особи похилого віку зображуються виключно немічними. Так, сьогодні 6% населення нашої держави – близько 2,5 мільйона осіб – це люди з інвалідністю. Зараз у школи, в інклюзивні класи приходять діти з особливими освітніми потребами. Саме антидискримінаційна експертиза дала можливість включити в підручники людей з інвалідністю і зробити їх частиною картини світу, яку створює школа у дітей, змінити образ людей похилого віку“, – пояснили у МОН.

Також у міністерстві розповіли, чому експерти радили замінити слово “батьки” на “рідні”.

“На жаль, зараз в Україні 3 мільйони дітей проживають у неповних сім’ях, а це – майже 40%. Йдеться і про дітей, які живуть виключно з дідусями та бабусями, зі старшими братами та сестрами, з тітками та дядьками. Ця ситуація особливо загострена, бо частина дітей втратила своїх батьків внаслідок російської агресії на сході України.

Таким чином завдання в підручнику на кшталт “Разом із батьками складіть розпорядок дня вашої родини” або  “Разом із батьками обговори, де можна гратися” підкреслюють обмежені можливості майже половини українських дітей, змушують їх відчувати власну неповноцінність. Це неприпустимо“, – наголосили у відомстві.

Через ті ж причини експерти висловлюють застереження до обкладинок підручників, на яких є виключно зображення з повною сім’єю.

“Ознаки дискримінації мають й ті завдання, які зображують хлопчиків/дівчат у стереотипних ролях, тим самим пропагуючи застарілі форми поведінки. Так, це можуть бути уявлення, що про дітей можуть піклуватися лише дівчата, чи що технічними професіями можуть займатися виключно хлопці”, – зазначили у МОН.

Фото: автор – ernestoeslava, Pixabay