“Української має стати більше”: кого зобов’яжуть спілкуватися державною мовою в закладах освіти й чи каратимуть за порушення батьків і дітей

Учасників освітнього процесу можуть “зобовʼязати” говорити українською мовою протягом усього часу перебування в школі / коледжі / університеті, а не лише під час занять. Про це йдеться в законопроєкті №12086, який 1 жовтня 2024 року зареєстрували у Верховній Раді. Утім, за порушення мовного законодавства учнів, студентів і їхніх батьків не штрафуватимуть, а вчителі й адміністрація закладів нестимуть таку саму відповідальність, як і раніше.

Про це авторка законопроєкту, народна депутатка й секретарка Комітету освіти, науки та інновацій ВР Наталія Піпа розповіла в інтерв’ю для порталу Osvita.24.

Ознайомитися з текстом документа можна за посиланням.

Нагадаємо, що спілкування державною мовою є обов’язковим у закладах освіти під час освітнього процесу. Педагоги (зокрема, і в приватних закладах), згідно з чинним законодавством, зобов’язані провадити освітню діяльність українською. Це передбачає стаття 7 Закону України “Про освіту”, відповідні статті інших профільних законів, а також Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Утім, як наголосила Наталія Піпа, до цього було важко довести, що позаурочний час (наприклад, перерви, час у їдальні тощо) – це теж частина освітнього процесу. Адже в попередніх законах, що регулювали відповідне питання, не було чіткого визначення цього поняття.

“Тож цей документ дає визначення “українськомовного освітнього середовища”, задає межі, до яких ми йдемо вже не один рік: української в закладах освіти має стати більше, російської – менше. У разі ухвалення документа засновник, керівник, педагог отримають обов’язок сприяти створенню українськомовного середовища. […] Робити це можна завдяки бесідам, роз’ясненням і заохоченням. Конкретні заходи будуть розписані у підзаконних актах, які Кабмін і МОН зобов’язані розробити, якщо законопроєкт стане законом”, – пояснила вона.

За словами народної депутатки, зміни стосуватимуться всіх учасників освітнього процесу:

• педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників;
• батьків здобувачів освіти;
• фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;
• інших осіб, передбачених спеціальними законами та залучених до освітнього процесу в порядку, що встановлює заклад освіти.

Якщо документ ухвалять, зміни поширять не лише на школи, а й на:

• заклади дошкільної освіти;
• заклади вищої освіти;
• заклади професійної (професійно-технічної) освіти;
• заклади позашкільної освіти.

Водночас, як розповіла Наталія Піпа, законопроєкт містить винятки, гарантовані законодавством. Тобто створювати для здобувачів освіти українськомовне освітнє середовище не обов’язково в разі:

• навчання, поряд із державною мовою, мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу чи корінного народу;
• забезпечення державою вивчення та застосування в освітньому процесі англійської мови, сприяння вивченню інших мов міжнародного спілкування в закладах освіти;
• викладання в закладах освіти однієї або декількох дисциплін двома чи більше мовами (державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу);
• права вільного вибору мови освітнього процесу приватними закладами освіти (за винятком мови, що є державною (офіційною) мовою держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом).

Народна депутатка також пояснила, що школярів і студентів у разі недотримання мовного законодавства не штрафуватимуть, адже вони є лише споживачами освітніх послуг. На відміну від учителів і викладачів, які надають ці послуги. Утім, педагог зможе зробити зауваження учню / студенту або попросити його не говорити на перерві російською (але не змусити).

Крім того, за її словами, законопроєкт не запроваджує нових покарань для освітян.

“Щодо вчителів та викладачів: адміністративна відповідальність для них за порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” діє вже кілька років. За порушення мовний омбудсмен складає протоколи й виносить постанови про притягнення до адміністративної відповідальності працівників освіти. Законопроєкт не передбачає штрафи. Натомість зараз для освітян штрафи за порушення чинного закону становлять від 3 400 до 11 900 гривень – залежно від виду й повторюваності порушення”, – пояснила Наталія Піпа.

Вона додала, що юридичного обов’язку для батьків спілкуватися українською на території закладу освіти також не встановлять. Однак у них буде “відповідний суспільний і моральний обов’язок не говорити мовою держави-агресора”.

Раніше ми розповідали, що адвокат Ігор Фещенко в коментарі для Times of Ukraine повідомив: у разі, якщо проєкт відповідного закону ухвалить Верховна Рада, батьків тих дітей, які говорять у школі на перервах російською, можуть почати штрафувати. На це відреагувала Наталія Піпа й заявила, що чекає від адвоката спростування інформації.

Раніше ми розповідали, що 96% учителів проводять уроки лише українською мовою, а 80% педагогів спілкуються державною й за межами школи.

Титульне фото: “УНІАН”