Український досвід модульних споруд для освіти – дослідження Служби освітнього омбудсмена

Служба освітнього омбудсмена узагальнила й проаналізувала досвід використання модульних і тимчасових споруд в освіті України, розглянула, що потрібно змінювати в українському законодавстві, щоб спростити та прискорити забезпечення освіти можливостями для реалізації навчального процесу.

Із повною версією публікації можна ознайомитися на сайті освітнього омбудсмена.

В Україні досвід побудови модульних споруд для потреб освітнього процесу з’явився ще до початку повномасштабної війни. Наприклад, Київський університет імені Бориса Грінченка 2019 року побудував у Києві на Русанівці модульний двоповерховий гуртожиток для студентів факультету педагогічної освіти.

Уже після початку повномасштабної війни модульний дитячий садок та модульний освітній простір було зведено в селі Загальці Бородянської громади. Триває зведення закладу дошкільної освіти в Овручі Житомирської області.

Служба освітнього обудсмена поспілкувалася з представниками громад, освітніми управлінцями, керівниками закладів освіти міста Києва, Київської та Житомирської областей щодо їхнього досвіду зведення модульних споруд – зокрема, про проблеми, з якими стикалися, фінансові та часові витрати на спорудження таких будівель, їхні переваги.

В умовах війни такі споруди дозволяють швидко забезпечити доступ до освіти, відновити очне навчання чи усунути нестачу житлового фонду для студентів. Усі споруди, окрім гуртожитку, надали закордонні донори. А закупити та встановити самостійно модульні споруди поки громади не можуть, бо наше законодавство не дозволяє цього зробити – його необхідно змінювати відповідно до європейських норм.

Модульний дитячий садок – досвід Бородянської селищної ради у с. Загальці

Основна будівля садка зруйнована, отже, була потреба у відновленні освітнього простору.

Як зазначила директорка опорного закладу освіти “Загальцівський ліцей”, Катерина Глущенко, донором стала Угорська екуменічна служба допомоги.  Запропонували спорудити модульну будівлю садочка, оскільки це швидке розв’язання багатьох проблем.

Процеси з установки приміщень, наповнення освітнього простору, підключення комунікацій та благоустрою територій тривали близько чотирьох місяців. Приміщення модульного садка мобільне. Після відбудови основного приміщення його можна буде використовувати в інших цілях або на території села, або перемістити в інший населений пункт.

За словами Тетяни Кравчук, заступниці директора з навчальної роботи ДПТНЗ “Бородянський професійний аграрний ліцей”, модульний садок розрахований на 54 місця. Отже, його спорудження вирішує проблему забезпечення дошкільною освітою дітей із п’яти навколишніх сіл – і батьки можуть вільно працювати, не вирішуючи постійно проблему “з ким залишити дитину”.

“Поки йшов монтаж модульного садочка, розроблялася проєктно-кошторисна документація на відбудову школи, яка теж зруйнована у селі. Вартість будівлі донори не озвучували, тому важко порівняти вартість звичайного будівництва та модульної споруди

Будівля змонтована якісно, до неї підведено електроенергію, воду, каналізацію, забезпечено всім необхідним. Над модулем добудовано дах. Опалення модульного садочка забезпечується виключно  електричною енергією, що у нинішніх реаліях дещо проблемно. Однак донори укомплектували садочок потужним генератором для життєзабезпечення будівлі, що розв’язує проблему віялових відключень. Якщо є стабільне електроживлення – у будівлі не холодно. Садочок монтувався на території основного закладу, тому використані комунікації, які були підведені до будівлі зруйнованого садочка. Окрім будівництва садочка, треба було вирішувати й питання укриття. Цегляна будівля основного садочка, за висновками ДСНС, не визнана аварійною. Тому дозволили використовувати найпростіше укриття, яке було у підвальному приміщенні зруйнованого садочка. У ньому було зроблено ремонт”, – пояснила Тетяна Кравчук.

Проблемою модульного садочка є відсутність окремих ігрових кімнат для кожної групи (садочок розрахований на чотири) – дітям доведеться користуватися спільною.

Узгодження будівництва відбувалося на рівні держави. Також було підписано меморандум про співпрацю з керівництвом громади. Органи місцевої влади погодили земельну ділянку, на якій монтували садочок, точку підключення електроенергії, води, каналізації. Перемовини почалися на початку червня, монтаж садка – у жовтні. На встановлення будівлі необхідно було близько чотирьох місяців. Від ДСНС та Держспоживслужби зауважень не було.

Модульні садки розглядають як тимчасові споруди, тож особливих обмежень щодо їхнього спорудження немає.

Садочок у селі Загальці готується приймати дітей – зараз прогрівають і просушують приміщення. Після відбудови капітальної будівлі модульний садок планують використовувати як літній табір.

Модульний гуртожиток – досвід Київського університету імені Бориса Грінченка

Про те, як планували будівництво, які були при цьому вирішені проблеми, розповів проректор  ЗВО Олександр Турунцев. Також Служба освітнього омбудсмена отримала потрібні документи для ознайомлення.

“Потреба в такій будівлі виникла через дефіцит житлового фонду для проживання студентів. Модульна будівля побудована відповідно до розпорядження №1009 від 21.08.2017 року виконавчого органу Київської міської ради “Про встановлення швидкомонтованих будівель – мобільних житлово-побутових модулів на території Київського університету ім. Бориса Грінченка на бульварі І. Шамо, 18/2”.  Гуртожиток розрахований на 270 студентів. Є окремі кімнати, з відповідними умовами для осіб з інвалідністю”, – пояснив проректор. 

Спорудження модульного гуртожитку дозволило створити комфортні умови для побуту та навчання учасників освітнього процесу, забезпечити житлом студентів з інших населених пунктів, дітей-сиріт, студентів із тимчасово окупованих територій.

У гуртожитку є все потрібне для облаштування побуту, проведені комунікації (водопостачання, наприклад, прокладене від наявної мережі навчального корпусу, а за тепло “відповідає” електрокотел). Одночасно зі спорудженням гуртожитку створили й спортивний майданчик. Укриття розташоване в основній будівлі Київського університету імені Бориса Грінченка.

Проблем із цвіллю та підвищеною вологістю в модульній будівлі немає – вони можуть бути ознакою недобросовісних виробників, порушення норм енергозбереження (відсутність точних розрахунків під час визначення точки роси, економія матеріалів для утеплення, застосування більш дешевих дифузійних мембран при виготовленні, відсутність контролю або ж брак на виробництві).

Щодо нормативної бази Олександр Турунцев зазначив, що для зведення такої будівлі необхідні

• експертний звіт щодо розгляду проєктно-кошторисної документації,
• дозвіл на початок будівельних робіт,
• контрольна карта на порушення благоустрою.

З часу отримання експертного звіту отримання дозволів на будівельні роботи зайняло орієнтовно 45 календарних днів. Перешкодою для спорудження будівлі було небажання місцевих активістів підтримувати проєкт будівництва.

“Будівля гуртожитку отримала позитивний експертний звіт у Державному підприємстві “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ”. … Для будівництва потрібно дотримуватися вимог законодавства України, державних стандартів, будівельних норм та правил – нічого в законодавстві змінювати не потрібно”, – додав проректор.

Містобудівні  умови та обмеження для проєктування об’єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.12.2017 року № 796. Усі технічні документи можна переглянути на Прозорро.

На час введення в експлуатацію – 2018 рік – 1 134,73 квадратних метрів будівлі обійшлися в  125 млн грн. Можна порівняти з вартістю житла такої площі в новобудовах – 28 млн 368 тис 250 грн. Тобто орієнтовно споруджувати модульні будівлі у 2,25 раза дешевше (це розрахунок без урахування вартості нульового циклу – тільки корисна площа).

Модульна будівля  контейнерного та збірно-розбірного типу розрахована на 20 років експлуатації. Для продовження терміну експлуатації потрібна експертна оцінка придатності несучих конструкцій для подальшої експлуатації, поновлення вогнезахисту несучих металевих конструкцій, виконання необхідних ремонтних робіт, відповідно до Технічного звіту експертної організації (можлива заміна ущільнювачів між контейнерами, стан утеплювача тощо).

“Повноцінно, на нашу думку, модульна будівля звичайну будівлю не замінила (для постійного проживання протягом багатьох років), але вона є досить комфортною. На нашу думку, спорудження модульних споруд можливе в сільській місцевості, це допоможе швидко відновити освітній процес, якщо школа чи садочок зруйновані під час війни – але в умовах ущільненої забудови необхідно міркувати, чи  варто їх споруджувати“, – зауважив Олександр Турунцев.

Модульний дитячий садок – досвід Овруцької міської територіальної громади

Овруцький міський голова Іван Коруд надав Службі освітнього омбудсмена письмовий коментар на запит щодо встановлення модульного дошкільного закладу.

Зокрема, він пояснив: щоб охопити дошкільною освітою дітей, вирішили звести модульну споруду, за допомогою закордонних донорів – представників Естонії.

На думку посадовця, перевагами модульної споруди є те, що всі приміщення в модульному дитячому садку будуються за принципом конструктора. Цей спосіб дозволяє заощадити час. За допомогою каркасних конструкцій у стислі терміни можна побудувати зручне, екологічно чисте  приміщення, де діти зможуть навчатися і  грати.

Будівництво закладу дошкільної освіти заплановано у дві черги. У першу чергу відбувається будівництво на чотири групи (80 дітей). Якщо буде фінансування, у другу чергу буде добудовано ще чотири групи (теж на 80 дітей). Першу чергу планують увести в експлуатацію 1 червня 2023 року.

Проєкт садочка розробляла естонська сторона згідно з державними будівельними нормами (ДБН) України та із проходженням комплексної експертизи. У межах співпраці в Естонії виготовляють модульні конструкції, які надалі завезуть в Україну для установки. Торги щодо виготовлення модульних конструкцій проводила естонська сторона, тому наразі в міській адміністрації не можуть надати інформацію щодо вартості будівництва.

Для будівництва об’єкта закладу дошкільної освіти, який, згідно з розрахунками, є об’єктом СС3 (класифікація об’єктів, СС3 – об’єкт, який належить до класу зі значними наслідками), у міській раді отримали всі необхідні документи відповідно до законів України. Міська рада Овруча забезпечила приєднання до енергомережі, а також видала технічні умови щодо приєднання до водопостачання та водовідведення. Облаштування укриття в садочку розробляла естонська сторона відповідно до вимог чинного законодавства України.

“Не зовсім врегульовано чинним законодавством України питання зведення модульних будівель для освіти за конкретними ДБН, оскільки українські будівельні норми неадаптовані до європейських. Тому, щоб спростити використання таких методів будівництва, необхідно адаптувати будівельні норми України до європейських”, – зазначив Іван Коруд.

Модульний освітній простір для школярів – досвід села Загальці Бородянської громади

У селі Загальці 2 березня 2023 року відкрили модульний освітній простір. Коментарі щодо його спорудження Службі освітнього омбудсмена надала керівниця напрямків соціальної згуртованості та громадянської активності в програмі USAID “Мріємо та діємо” Любов Квасюк.

Унаслідок дій російських військових у Бородянській громаді з 14 шкіл постраждало 10. Зокрема, великих руйнувань зазнала школа в селі Загальці – опорний заклад освіти “Загальцівський ліцей”, який приймав дітей із дев’яти сіл. Будівля не придатна до використання та потребує капітального ремонту, тому наразі 259 учням та ученицям ніде вчитися. До інших шкіл далеко – та й досі існує небезпека ракетних обстрілів.

Створений у селі Загальці освітній простір розраховано на групу до 25 дітей. Тип споруди обрано через переваги швидкого монтажу та порівняно низьку вартість, що дозволяє оперативно розв’язувати питання забезпечення просторів для організації навчального процесу.

Наявність у селі такого простору вирішує кілька викликів: учні відновлять очне/змішане навчання у школі та зможуть відвідувати гуртки, які будуть працювати на базі освітнього простору, що є важливим для якості освіті та психологічного відновлення і соціалізації дітей. Батьки зможуть не хвилюватися, адже діти навчаються недалеко від дому, до того ж поряд є укриття. Учителі матимуть безпосередній контакт з дітьми та навчатимуть їх в очному форматі.

Щодо технічних характеристик споруди, то модульна будівля легша за звичайну, тому має фундамент швидкого монтажу без земляних робіт та капітального будівництва. Але в цій модульній будівлі  відсутні водопостачання та водовідведення, приміщення харчування та фізкультурно-спортивні приміщення, тому модульний освітній простір не є повноцінним закладом освіти, як звичайна школа.

Приміщення оснащене також 20 ноутбуками з гарнітурами, зарядною станцією та генератором для  безперебійного доступу до електрики, завдяки чому вчителі/учні у населеному пункті мають змогу ефективніше використовувати онлайн-ресурси та технології в освітньому процесі.

Освітній простір змонтовано на території місцевої амбулаторії та підключено до внутрішніх мереж електропостачання. Було проведено розрахунок тепловтрат і, відповідно до результатів, обрано тип, кількість та потужність обігрівачів. Стіни й дах виконано із сендвіч-панелей (ламінований пінополіізоцианурат PIR 50 мм). Властивості PIR панелей:

• теплопровідність – 0,022 Вт/мК,

• водопоглинання – слабке 1-2%,

• горючість – Г1 (низька горючість),

• вогнестійкість – В1 (важкозаймистий),

• паропроникність – нульова,

• екологічна безпека – висока.

Підлога виконана з металевої рами з дерев’яним настилом та утепленням базальтовою ватою.

Відвідувачі та персонал модульного освітнього простору використовують наявне найпростіше укриття, яке розташоване в приміщеннях дитячого садочка на відстані 250 м від модульного простору.

Перевагою таких споруд є швидке виготовлення документів, монтаж та встановлення. Наприклад,  проєкт прив’язки до місцевості, облаштування модульної будівлі засобами безперешкодного доступу для маломобільних груп населення був зроблений за три дні. Монтаж споруди та підключення до електропостачання тривало 11 днів, а пусконалагоджувальні роботи – один день.

Для реалізації проєкту були використані виготовлені заздалегідь збірні конструкції певного типорозміру. Зобов’язання щодо отримання дозвільної документації громада-бенефіціар взяла на себе як власник земельної ділянки, де проводили монтаж модульної споруди. Модульний освітній простір не вважається школою, тому до його зведення застосовують не всі норми та правила.

Отже, щоб полегшити процедуру спорудження модульних споруд для освітнього процесу та зробити процес швидшим, необхідно змінювати українські нормативи будівництва відповідно до європейських норм.

Служба освітнього омбудсмена готує лист до Кабінету Міністрів України щодо необхідності розробки норм для модульних споруд та внесення змін до законодавства, щоб їх встановлення стало можливим.

Читайте також: “Модульні та тимчасові школи й садки – альтернатива під час відбудови капітальних споруд – Освітній омбудсмен”.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: Служба освітнього омбудсмена; на титульному фото модульний освітній простір с. Загальці