Як правильно написати заяву про булінг: роз’яснення від освітнього омбудсмена

У випадку булінгу в закладі освіти педагоги, учні або їхні батьки (законні представники) мають повідомити про це директора та, за потреби, правоохоронні органи, звернувшись із відповідною заявою. Крім того, учасники освітнього процесу можуть написати звернення до уповноваженого з питань освіти в Україні.

Однак, як зазначив освітній омбудсмен Сергій Горбачов, адресанти не завжди оформлюють такі заяви правильно, що унеможливлює ефективний розгляд справи про систематичне цькування закладом освіти, а надалі й поліцією, судом, а також визначення покарання для винних.

Про те, як правильно скласти заяву про булінг та які обов’язкові компоненти вона має містити розповіли в Офісі освітнього омбудсмена. Повний тест роз’яснення доступний за посиланням.

Ознайомитися з прикладом шаблону заяви про булінг і завантажити його можна тут.

Згідно з Порядком повідомити про булінг учасники освітнього процесу можуть в усній та (або) письмовій формі. Проте в Офісі освітнього омбудсмена наполегливо рекомендують зробити це саме письмово.

Заяву в довільній формі (державною мовою) необхідно подати на ім’я директора закладу освіти. Зокрема, у ній варто зазначити:

• прізвище, ім’я, по батькові заявника;
• місце проживання особи, що пише заяву;
• суть випадків булінгу (про зміст читайте нижче);
• підпис заявника;
• дату подання;
• номер телефону заявника (для швидшого зв’язку);
• e-mail (в електронному зверненні).

У змістовій частині заяви без оцінки й емоцій мають бути викладені систематичні факти цькування (одиничний випадок поліція й суд не розглядатимуть).

Однак, якщо наслідки конфлікту є суттєвими, то постраждалій стороні необхідно подавати заяву до поліції про інші дії, наприклад, про побої, насильницькі дії, хуліганство тощо.

В Офісі освітнього омбудсмена також рекомендують у випадку булінгу записати для себе дату ситуації, її суть і свідків. Ця інформація знадобиться, якщо цькування повториться.

Адресанту заяви про булінг обов’язково необхідно зазначити статус дитини та / або свій статус у цій ситуації:

• постраждалий;
• представник постраждалого (батьки / законні представники);
• свідок булінгу.

А також вказати, коли почався булінг (бажано зі вказанням дати), його тривалість і описати кожну конфліктну ситуацію. Для всіх випадків цькування слід зазначити:

• дати;
• час;
• місце події (у класі під час уроку, на перерві, дорогою до школи, під час шкільного свята, на подвір’ї школи тощо);
• свідків;
• розгорнутий опис фактів булінгу;
• наслідки фізичної, психічної, економічної та іншої шкоди;
• опис дій працівників закладу освіти / батьків / інших дітей / свідків під час події (якщо вони були присутні);
• у який спосіб повідомили директора, працівників закладу освіти / класного керівника, батьків інших дітей про подію (усно під час особистої розмови чи під час телефонного дзвінка, у листуванні);
• опис реагування заявника на подію (звернулися до поліції, психолога, лікарні тощо).

За наявності необхідно також додати документи, скріни, фото, аудіо- чи відеодокази, після чого зареєструвати заяву в закладі освіти.

В Офісі освітнього омбудсмена рекомендують написати заяву у двох екземплярах і зробити її ксерокопію: на одному примірнику оригіналу працівник школи має поставити вхідний номер, дату заяви та віддати її вам, а інший примірник залишається в закладі освіти.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Порядку, директор у разі отримання заяви про булінг протягом однієї доби має повідомити про випадок поліцію.

Згідно з роз’ясненням МОН, керівник закладу освіти повідомляє до територіальних органів поліції не про доведений факт вчинення булінгу, а про випадок цькування, який став йому відомим із заяви, оскільки визначення юридичного складу адміністративного правопорушення, адміністративне розслідування не є компетенцією керівника закладу освіти, комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти чи інших учасників освітнього процесу.

Крім того, учасники освітнього процесу можуть подати заяву відразу й до правоохоронних органів.

Після розгляду заяви й перевірки інформації поліція може підтвердити або не підтвердити факт булінгу. У першому випадку справу передадуть до суду для подальшого розгляду.

Раніше ми публікували законодавче роз’яснення від МОН про те, як реагувати на булінг.

Титульне фото: “Вікна-новини”