Як учителі оцінили результати пілотування НУШ – дослідження

Міністерство освіти і науки України спільно з ДНУ “Інститут освітньої аналітики” оприлюднили результати дослідження щодо стану реалізації НУШ в пілотних закладах освіти.

Моніторинг здійснювався в сім етапів упродовж 2017–2021 років, останній етап реалізовано в травні 2021 року.

Однією з методик збору даних було опитування вчителів пілотних класів.

Компетентності

Вчителі оцінювали насамперед набуття учнями ключових компетентностей, закріплених у Державному стандарті початкової освіти.

84% респондентів зазначили, що під час пілотування найбільше уваги приділялося формуванню мовної компетентності (володіння державною мовою). У фокусі також лишалися математична (80%), культурна (81%) компетентності та навчання протягом життя (80%).

Три з цих чотирьох компетентностей пов’язані з викладанням конкретних предметів (українська мова, мистецтво та математика), що, на думку дослідників, свідчить про недостатню увагу до цілісної інтеграції компетентностей у загальний освітній процес і натомість збереження тенденції до попредметного викладання.

Ба більше, що респонденти також акцентували увагу на тому, що певні компетентності, зазначені в Держстандарті, лишалися поза увагою освітян або їм не було приділено достатньої уваги. Зокрема трьома “антилідерами” стали формування підприємливості та фінансової грамотності (відзначали 57% респондентів), здатність спілкуватися рідною (якщо це не українська) та іноземними мовами та інформаційно-комунікаційна компетентність (попри те, що в умовах дистанційного та змішаного навчання її формування мало би бути у фокусі навчання).

Відповіді вчителів щодо фокусування на ключових компетентностях

Педагогічні практики

Найбільший позитивний вплив на освітній процес вчителі пілотних класів убачають у запровадженні дослідницьких методів навчання (97% опитаних), інтегрованого та проєктного підходів, пошукових завдань (93%), навчальних ігор (89%). А 91% учителів пілотних класів вважають корисним розв’язування завдань, що пов’язані з повсякденним життям.

Натомість ухвалення учнями самостійних рішень щодо вибору книжок для читання, завдань до виконання, можливість самостійно пересуватися навчальним середовищем під час уроків педагоги вважають не надто вдалим рішенням, адже це послаблює дисципліну в класі та може спричинити зниження вчительського контролю та робочого налаштування класу.

Вплив педагогічних практик та прийомів (за результатами анкетування педагогів)

Оцінювання

Менше половини вчителів пілотних класів (47%) позитивно оцінили скасування бального оцінювання в початковій школі. Решта вважають, що традиційне бальне оцінювання більш зрозуміле всім учасникам освітнього процесу, мотивує до навчання та привертає увагу батьків до освітнього процесу їхніх дітей.

Натомість про переваги рівневого оцінювання зазначили 52% респондентів. Хоча й наголосили на недоліках нинішньої системи, серед яких недосконалість загалом, незрозумілість деяких формулювань та завелика кількість індексів у свідоцтві досягнень. Частина опитаних учителів вважають, що з 3 класу варто починати бальне оцінювання, аби зберегти мотивацію учнів до навчання.

Понад 80% педагогів вважають позитивним та корисним формувальне оцінювання, оскільки це допомагає учням виявляти сильні сторони, акцентувати на тому, над чим ще треба попрацювати, формує комунікативні навички, вміння аргументувати, висловлювати думку, дискутувати, вчить відповідальності та академічній доброчесності.

Вчителі наголошують, що важливими моментами формувального оцінювання є самооцінювання (85%), оцінювання учнями одне одного (84%) та спільної з учнями розробки критеріїв оцінювання (69%).

Читайте також: Що таке формувальне оцінювання, чому воно потрібне учням і які основні виклики

Фото: автор – ilona75, Depositphotos