Як вчителі середньої школи розуміють формувальне оцінювання: результати дослідження

67% опитаних педагогів, які працюють з 5–6 класами НУШ, вказують, що найчастіше надають учням і ученицям “зворотний зв’язок” шляхом особистої комунікації (наодинці). Крім того, частина вчителів розуміє під цим поняттям не власний фідбек, а відгуки учнівства щодо рівня засвоєння вивченого матеріалу.

Про це йдеться в результатах дослідження ““Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”, яке здійснила ГО “Смарт освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Ознайомитися з повним текстом дослідження та коротким брифом усі охочі можуть за посиланням.

За даними дослідження, педагоги й педагогині мають фрагментарні уявлення про зворотний зв’язок з їхнього боку й сприймають формувальне оцінювання більше як формалізовану практику з обов’язковим письмовим викладом досягнень учнів і учениць за всіма предметними й ключовими компетентностями, а також наскрізними вміннями.

Під час опитування вчителі й вчительки також зазначали, що, надаючи зворотний зв‘язок під час занять:

• говорять дітям “молодець” чи “треба попрацювати краще”;
• клеять у робочі зошити школярів смайлики;
• видають учням наліпки за правильну відповідь тощо.

Крім того, педагоги й педагогині вказували, що в класах НУШ вони намагаються взагалі не оцінювати дітей на загал.

Утім, частина вчителів усе-таки розуміє ширше, що таке формувальне оцінювання. Вони, зокрема, наголошували, що під час його проведення вчителю треба першочергово зосередитися на позитивних аспектах навчальних досягнень учнів й надати необхідну аргументацію.

Згідно з результатами дослідження, частина педагогів і педагогинь досі має посилену увагу до відповідності “рівнів” (рівневе оцінювання) і “балів” (12-бальна шкала). Це стосується, зокрема, і батьків дітей. Адже вони, як і вчителі, прагнуть чітко розуміти, який рівень відповідає певній оцінці учня чи учениці. Натомість школярі й школярки, які навчаються в класах НУШ, за словами респондентів, не надають балам великого значення.

На основі результатів опитування й інтерв’ю дослідники припускають, що вчителі й вчительки 5–6-х класів все ж недостатньою мірою опанували формувальне оцінювання. Крім того:

• педагогам часто бракує часу на проведення формувального оцінювання;
• ймовірно, заклади вищої освіти, які готують фахівців за педагогічними спеціальностями, можуть не надавати необхідних теоретичних і практичних знань щодо філософії реформи “Нова українська школа” й конкретних аспектів її імплементації, зокрема, й оцінювання;
• для покращення ситуації важливо було б приділити посилену увагу поняттю “зворотний зв’язок” на курсах підвищення кваліфікації вчителів, у комунікації в спеціалізованих медіа, у методичних роз’ясненнях тощо.

Читайте також: “Формувальне оцінювання: про його інструменти та користь від педагогині з Канади”.

Титульне фото: скриншот із прямого етеру презентації дослідження