Як зменшити загрози для дитини в кіберпросторі? – поради фахівців

Через перехід до онлайн-навчання (спочатку у зв’язку із карантином, а тепер – із повномасштабною війною) діти дедалі більше часу проводять в інтернеті. Це означає, що і коло небезпек, які на них чатують, розширилося. У зв’язку із цим зростає потреба в просвіті для батьків: як простежити за безпекою дитини в інтернет-просторі, навчити її уникати сумнівних знайомств і матеріалів. 

Ці питання обговорили ДСЯО та #stop_sexтинг.

Як зазначає служба, за результатами інституційних аудитів понад 300 шкіл здебільшого учні оцінили освітнє середовище як безпечне, водночас понад 10% дітей таким його не визнали. Однак є такі школи, де чверть учнів почуваються в небезпеці. Лише половина учнів та батьків відповіла, що заклад освіти проінформував їх про правила безпеки в інтернеті.

Анастасія Дьякова, засновниця освітнього проєкту #stop_sexтинг, заначила, що результати дослідження “Сексуальне насильство над дітьми та сексуальна експлуатація дітей в інтернеті в Україні” вказують на те, що:

• відбувається “омолодження” аудиторії, яка починає користування інтернетом та соціальними мережами з року в рік;
• 84% дітей починають користуватися інтернетом у 5–11 років;
• 83% дітей уперше натрапили на сексуальний контент у 7–13 років.

“У час війни російські військові загрожують не лише у фізичному просторі, а й проникаючи в онлайн-середовище, щоб зібрати потрібну їм інформацію. Реагуючи на такі виклики, освітній проєкт #stop_sexтинг створив спеціальне навчання для дітей та дорослих, яке, завдяки співпраці з Державною службою якості освіти у 2022 році, пройшли майже 5000 освітян із 17 областей України та Києва, котрі, зрештою, передали свої знання понад 84 тисячам учнів та 70 тисячам батьків”, — розповіла  Анастасія Дьякова.

Було сформульовано шість порад для дорослих щодо безпеки дітей онлайн: 

1. Оновлювати налаштування батьківського контролю відповідно до того, як дитина дорослішає. Встановлювати їх у діалозі з дитиною.
2. Навчити дитину використовувати режим “не турбувати” під час серйозних занять, наприклад, виконання домашнього завдання.
3. Знайти баланс між онлайн- та офлайн-активностями, стежити, скільки часу проводить в інтернеті дитина, і допомагати їй робити паузи.
4. Нагадувати дитині, що ніколи не можна повідомляти чи поширювати приватну інформацію про себе, батьків, друзів у соцмережах (телефони, адреси, паролі, документи, будь-які інші особисті дані). Якщо дитині пише незнайомець, допомогти їй додати його до “чорного списку” й показати, як звертатися до служби підтримки зі скаргою.
5. Пояснити, що не можна публікувати жодних матеріалів щодо скупчення людей; місцевості, де відбувся ворожий обстріл або впав снаряд; точних координат, геолокацій місць бойових дій; фото та відео з українськими військовими – місцями їхньої дислокації, пересуванням, технікою ЗСУ, місцями ночівлі, укриттями.
6. Важливо, щоб дорослі дотримувалися тих самих правил і були взірцем для дітей. У ДСЯО нагадують: звернутися по допомогу щодо онлайн-ризиків для дітей можна до таких організацій:
   1. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті 1545 (3). Звернутися на лінію можна анонімно, цілодобово та безкоштовно.
   2. Психологічна лінія підтримки на тему онлайн-ризиків від проєкту #stop_sexтинг. На сайті можна заповнити анкету й отримати психологічну підтримку спеціаліста. Консультації є конфіденційними та безплатними.
   3. Портал повідомлень про небажаний контент IWF. Також можна повідомити про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми на сайті #stop_sexтинг. Портал Internet Watch Foundation працює як лінія звітування.

   Читайте також: “Основи кібербезпеки для школярів: чому курс унікальний та як стати учасником”.

   Слава Україні!

   Героям слава!

   Переможемо! 

   Фото: титульне – NewAfrica, Depositphotos, у тексті – Державна служба оцінювання якості освіти і #stop_sexтинг