Які типи ліцеїв можуть функціонувати в Україні та чи всі вони є ефективними

освітнім управлінцям, старша школа

1 253

Станом на 5 вересня 2023 року в Україні функціонували 13 258 закладів загальної середньої освіти. Повну середню освіту (11 класів) можна було здобути у 7 460 із них, що становить 56,3% від загальної кількості.

Про це йдеться в посібнику “Старша профільна школа. Кроки до становлення. Версія 2.0”, який розробили експерти шведсько-української програми Polaris “Підтримка багаторівневого врядування в Україні”.

Ознайомитися з повним текстом випуску всі охочі можуть за посиланням.

За даними авторів посібника, кількість учнів і учениць у старшій школі таких закладів освіти нерівномірна. Так, до 30 осіб навчаються в старших класах у 2 867 ЗЗСО (38,4%).

“У школах із такою кількістю здобувачів освіти старша школа функціонує гарантовано з одним 10 та 11 класами на паралелі. Тому говорити про можливу інклюзивність (варіативність) освітнього процесу для здобувачів освіти в них не приходиться”, – йдеться в посібнику.

Водночас найбільше шкіл із чисельністю учнівського контингенту від 31 до 100 осіб – 3 192 (42,8%). При такій кількості учнів і учениць уже можливе функціонування паралельних класів.
Кількість закладів освіти, у яких у старшій ланці навчаються від 101 до 200 дітей, що теоретично дає можливість сформувати по 4 класи на кожній із паралелей, є вкрай низькою. Таких шкіл в Україні всього 1 201 (16,1%).
Ще меншою є кількість закладів освіти, де в 10 і 11 класах навчаються від 201 до 300 учнів – 157 (2,1%). Ще в 43 школах (0,6%) у старшій ланці – понад 300 осіб.

Нагадаємо, що до вересня 2024 року територіальні громади мали сформувати проєкт мережі закладів профільної освіти. Тобто визначити ліцеї, де навчатимуться учні 10–12-х класів. А у 2027 році відбудеться офіційний старт реформи профільної середньої освіти, що є продовженням НУШ. Реформа передбачає, що після завершення 9 класу, учні й учениці зможуть вступити в академічний ліцей, обравши бажаний профіль і вивчаючи предмети, які будуть необхідні для здобуття фаху в майбутньому.

Чинна нормативно-правова база дозволяє існування декількох типів закладів освіти, у яких можливо реалізувати здобуття профільної середньої освіти.

На сьогодні, за даними авторів посібників, “панівними” як у міських, так і в селищних та сільських громадах України є ліцеї зі структурними підрозділами гімназією та початковою школою.

Крім того, чимала кількість засновників намагаються зберегти саме такі типи закладів освіти. Що, як йдеться в посібнику, “є способом консервування старої неефективної системи функціонування загальної середньої освіти, де усі три ланки освіти (початкова, базова та старша) поєднанні в одному ЗЗСО”.

Водночас такий підхід не відповідає світовій практиці, де старша школа є самостійною ланкою. Крім того, це дезорієнтує учнів і батьків. Адже вони не розуміють, чому одні діти мають переходити на навчання у 10 клас до іншого закладу, а інші мають можливість продовжити навчання у своєму ЗЗСО.

“Є громади, які віднеслися до цього відповідально, які закохалися і повірили у цю реформу. Їх багато. Приклади є у цьому посібнику. А є громади, які фактично мімікрували з точки зору мережі. Наприклад, велике місто, приблизно 130 шкіл, подає план перспективної мережі, в якому академічних ліцеїв під 90. Ну що це? Це точно не про цю реформу“, – додав під час презентації посібника Сергій Колебошин, заступник керівника Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Автори посібника також вказують, що в закладах з такою структурою практично не відбувається зміна форм і методів навчання учнів у базовій та старшій школі, що значно зменшує ефективність навчання, особливо у старшій школі.

Втім, ліцеї з такою структурою теж мають право на існування. Насамперед це стосується опорних шкіл, які часом є єдиними закладами освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти в громаді.

Ще одним дозволеним типом ЗЗСО в Україні є ліцей зі структурним підрозділом гімназією. Утім, до сьогодні таких закладів освіти функціонувало зовсім небагато. Створення ліцеїв такого типу автоматично визначає, що на цій території окремо існуватимуть початкові школи. Тому, як цікавляться автори, виникає запитання – у який спосіб такі заклади набиратимуть п’ятикласників?

“Водночас таку структуру можуть мати спеціалізовані школи (мистецького, спортивного спрямування), зарахування до яких передбачає відбір, і які потребують спеціалізації та індивідуалізації більш ранньої як на етапі старшої школи”, – йдеться у звіті.

Функціонування ліцею, як закладу, у якому учні й учениці здобуватимуть лише профільну середню освіту академічного спрямування, на думку авторів, є “найкращим і найефективнішим” варіантом.

Створення ліцею як закладу освіти, де старшокласники здобуватимуть лише профільну середню освіту має низку переваг:

перехід до іншого закладу підсвідомо змусить здобувача освіти задуматися над вибором профілю навчання, який відповідає його майбутньому професійному становленню, його нахилам та вподобанням;
концентрація контингенту ліцеїстів дасть можливість максимально забезпечити повним тижневим навантаженням вузькопрофільних спеціалістів, що сприятиме формуванню сталого, потужного та висококваліфікованого педагогічного колективу;
навчання лише старшокласників дасть змогу педагогам застосовувати нові методики та технології навчання, які є суттєво відмінними від таких у базовій школі.

Раніше ми публікували 11 міфів про профільну середню освіту та пояснення МОН, що насправді буде зі старшою школою:

Титульне фото – “НУШ”, зображення в тексті – скриншоти зі звіту за результатами дослідження