Якою є найбільш скандальна стаття про мову в ухваленому законі “Про освіту”. Розшифровка

Найбільше дискусії під час нинішнього обговорення закону “Про освіту” викликала стаття 7 цього документу – “Про мову освіти”.

Депутати навіть відкладали її розгляд на кілька годин до узгодження позицій усіх фракцій.

Результат цих узгоджень під стенограму зачитав нардеп Костянтин Юсов від фракції “Блок Петра Порошенка”. Редакція цієї статті така:

1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянину України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах.

Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття дошкільної, початкової освіти поряд з державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою, що створюється відповідно до законодавства і не поширюється на класи, групи з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти, поряд з державною мовою, мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через окремі класи (групи), з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд з державною мовою, що створюється відповідно до законодавства і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належить до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу, чи відповідної національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.

2. Закладам освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови. Зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.

3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, у державних і комунальних закладах освіти.

4. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатись одна або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

5. За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини як окремої дисципліни.

6. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, в яких здійснюється навчання українською мовою, або вивчається українська мова.

7. Особливості використання мов в окремих видах та рівнях освіти визначаються спеціальними законами.

Також вносяться зміни до прикінцевих положень. Там має бути вказано таке:

“Встановити, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою”.

Як відомо, Верховна Рада ухвалила законопроект “Про освіту” в другому читанні. За відповідне рішення проголосували 255 депутатів.

Чимало правок до законопроекту народні депутати вносили “з голосу”. Зокрема, депутати вирішили відновити норму, проголосовану в першому читанні, щодо мінімального розміру заробітної платні вчителів – вона має скласти 3 мінімальні заробітні платні, тобто 9600 гривень (станом на зараз мінімальна заробітна платня складає 3200 гривень).

Цей закон є рамковим законом, попередній закон “Про освіту” був прийнятий у 1991 році.

Він запроваджує 12-річне компетентнісне навчання, починаючи з 2018 року. Ті діти, які підуть у перший клас 1 вересня 2018 року, будуть навчатися 12 років.

Для всіх інших школярів тривалість навчання залишиться незмінною – 11 років.

Збільшення років навчання потрібне для переходу від нинішньої школи знань – до школи, де навчають використовувати ці знання на практиці (компетентнісне навчання).

Школа буде розділена на початкову (1–4 класи), базову (5–9) та профільну (10–12 класи). Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.

Закон надає більше автономії школам. Директор школи буде обиратися на конкурсі та призначатися терміном на 6 років з правом переобрання ще на один термін. Саме директор призначатиме собі заступників та прийматиме на роботу вчителів.

Закон скасовує атестацію шкіл та інспекції управлінь освіти. Натомість передбачає іншу модель контролю за якістю освіти – створюється Державна служба якості освіти, яка проводитиме інституційний аудит шкіл. Це – єдиний плановий захід державного нагляду (контролю) над школою, який буде відбуватися один раз на 10 років.

Головна мета такого аудиту – надати школі рекомендації щодо покращення навчального процесу.

Закон дає багато можливостей підвищувати свою кваліфікацію вчителям – педагог має сам визначити, коли та де проходити підвищення кваліфікації.

Закон лише говорить, що це має бути щорічно, і загальна кількість годин на таке підвищення кваліфікації упродовж 5 років має бути не менше 150 годин.

Крім того, запроваджується добровільна сертифікація вчителів, після проходження якої вони можуть отримати 20% надбавку до посадового окладу. І загалом заробітна платня вчителів зросте. Її мінімальний розмір має скласти 3 мінімальні заробітні платні – тобто 9600 гривень (станом на зараз мінімальна заробітна платня складає 3200 гривень).

Закон дозволяє вчителям працювати за розробленими ними освітніми програмами або використовувати типову, що дає МОН, – усе залежить від готовності вчителя включатися до цього процесу.

Держава ж визначає очікувані результати на кожному етапі навчання учня (після кожного року навчання), а шлях досягнення цих результатів педагог може обирати сам, виходячи з талантів та потреб дітей.

Закон також передбачає прозорість шкільних фінансів – навчальні заклади муситимуть публікувати всю інформацію про свої надходження на сайті школи чи засновника. Відтак батьки, вчителі та всі інші зацікавлені особи зможуть стежити за правильністю використання грошей.

“Нова Українська Школа”

Фото: автор – Helloquence, Unsplash