Тривалість онлайн-уроків та запізнення на них, онлайн-ГПД та обʼєм д/з: юридичне розʼяснення про нюанси “дистанційки”

“Дитина запізнилася на онлайн-урок на 6 хвилин, а її вже відмовилися підключати”, “на онлайн-урок приєднується і директор, і представники управління”, “вчителька завантажила домашні одразу за 5 тем. Коли їх робити?”, – пишуть на пошту “Нової української школи” батьки та вчителі, яких обурюють певні моменти під час дистанційного навчання.

“НУШ” продовжує відповідати на питання читачів. У новому юридичному розʼясненні читайте про таке:

• що робити, якщо школа ігнорує вимоги до тривалості онлайн-уроків;
• хто може підключатися до онлайн-уроку крім учителя та учнів;
• чи мають учні отримати друковані підручники, навіть якщо вся школа на дистанційці;
• чи може вчитель не під’єднати учня до онлайн-уроку, якщо той запізнився;
• чи існує дистанційна група продовженого дня;
• коли та скільки домашніх завдань мають задавати;
• чи треба електронні щоденники при формувальному оцінюванні.

– Міністерство охорони здоровʼя рекомендує проводити онлайн-уроки на 30 хвилин. Це передбачено наказом від 01.08.2022 № 1371. Натомість у нашій школі всі уроки по 45 хвилин. У 6 класі 6 уроків щодня – це 6 годин біля комп’ютера! Як узгоджувати вимоги МОЗ із регламентом школи?

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти чітко визначає максимальний час, який учні можуть проводити за моніторами під час онлайн-навчання. Зокрема, у пункті 10 розділу 5 регламенту вказано:

“В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання в синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів:

• 1–2 класів – 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 – по 20 хвилин;
• 3–4 класів – 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 – по 30 хвилин, або 4 – по 20 хвилин;
• 5–6 класів – 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 – по 35 хвилин, або 4 – по 25 хвилин;
• 7–9 класів – 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 – по 40 хвилин, або 4 – по 30 хвилин, або 5 – по 25 хвилин;
• 10–11 класів – 3 навчальних занять по 45 хвилин або 4 – по 35 хвилин, або 5 – по 30 хвилин, або 6 – по 25 хвилин“.

При чому, законодавство надає право самому вчителю вирішувати, як саме проводити заняття – у синхронному (одночасна взаємодія в онлайн-середовищі) чи асинхронному режимі (взаємодія із затримкою в часі з використанням онлайн-платформ):

“Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення окремих навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі)” (абзац 2 пункту 7 розділу 1 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Контроль за дотримання законодавства в закладі освіти несе керівник закладу:

“Керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний… виконувати цей Закон (Про повну загальну середню освіту – ред.), Закон України “Про освіту” та інші акти законодавства, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками закладу…” (пункт 4 статті 38 Закону про повну загальну середню освіту).

Отже, про порушення законодавства щодо тривалості онлайн-уроків варто письмово повідомити керівника закладу освіти. У випадку, якщо після скарги ситуація не зміниться, потрібно звернутися з відповідною письмовою скаргою вже до управління освіти, водночас зазначивши про бездіяльність керівника закладу щодо вказаного порушення.

– Хто має право крім вчителя й учнів бути присутнім на онлайн-уроці? На наші уроки часом без попереджень підключаються представники адміністрації та навіть представники відділу освіти з перевіркою. Чи правомірні ці дії?

Контроль за освітнім процесом – це один з обов’язків керівника закладу освіти. Про це йдеться в кількох нормативних актах.

• Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень “забезпечує організацію освітнього процесу, здійснення контролю за виконанням освітніх програм; забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти” (абзаци 5, 6 частини 3 статті 26 Закону України “Про освіту“).
• Також керівник ЗЗСО зобов’язаний “контролювати виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем) освітньої програми, індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану; затверджувати положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти, забезпечити її створення та функціонування” (частина 4 статті 38 Закону України “Про повну загальну середню освіту“).
• Так само керівник закладу зобов’язаний контролювати освітній процес і під час дистанційного навчання: “керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснення контролю за виконанням освітніх програм. Спосіб організації такого контролю схвалюється педагогічною радою закладу освіти” (абзац 3 пункту 12 розділу І Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Відвідування уроків передбачено також і під час атестації педагогічних працівників: “атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються шляхом відвідування уроків…” (пункт 3.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників).

Отже, керівник закладу освіти має право відвідувати уроки в закладі освіти, який очолює, для контролю за виконанням освітніх програм. Жоден нормативний акт не містить зобов’язання керівника школи попереджати вчителя про відвідування уроку.

Проте, зміни в законодавстві, які відбулися в останні роки, позбавили засновника (управління освіти, як уповноваженого представника засновника) можливості контролювати освітній процес у підпорядкованих закладах (права та обов’язки засновників описані в статті 37 Закону України “Про повну загальну середню освіту” та статті 25 Закону України “Про освіту“).

Довідково:

“Засновник закладу освіти – орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника” (пункт 7 статті 1 Закону України “Про освіту“).

Ба більше, законодавство чітко вказує, що “засновник або уповноважений ним орган (особа) не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами” (частина 3 статті 25 Закону України “Про освіту“).

Отже, відвідування уроків представниками засновника (відділу / управління освіти) можливе лише з дозволу адміністрації.

Так само можуть бути присутніми на уроці й батьки учнів, але їхній візит теж відбувається “за попереднім погодженням із керівником закладу освіти” (абзац 2 пункту 1 статті 25 Закону України “Про повну загальну середню освіту“).

– Чи мають діти отримати друковані підручники, навіть якщо школа навчається повністю дистанційно?

Для початку зазначимо, що до законодавства внесені зміни, які розмежовують підручники й електронні підручники. Зокрема,

• “електронний підручник (посібник) – електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;
• підручник –вид навчальної літератури, що містить систематизований виклад навчального матеріалу та завдання для досягнення певних результатів навчання відповідно до модельної та/або навчальної програми (для повної загальної середньої освіти), складовою якого є інтерактивний електронний додаток, вимоги до якого встановлює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти й науки” (пункти 5 та 5¹ статті 1 Закону України “Про освіту“).

Цим же Законом держава “гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників” (абзац 2 пункту 3 статті 4 Закону України “Про освіту“).

У Порядку забезпечення підручниками є уточнення, що “безоплатне забезпечення здобувачів повної загальної середньої освіти підручниками та посібниками здійснюється незалежно від форми здобуття ними повної загальної середньої освіти” (пункт 2 Порядку).

Отже, друкованими підручниками мають бути забезпечені всі учні, незалежно від того, навчаються вони очно, дистанційно чи на будь-якій індивідуальній формі (сімейна, екстернат тощо).

– Чи має право вчитель не приєднати дитину до онлайн-уроку, якщо вона запізнилася на 6 хвилин? (дитина в 1 класі не орієнтується по годиннику, а мама не встигла допомогти).

Право кожного громадянина на освіту та обов’язок дітей здобувати повну загальну освіту зазначені в Основному Законі Україні: “Кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов’язковою” (частини 1, 2 статті 53 Конституції України).

Крім цього, нормами вказаних статей Конституції та Закону України “Про охорону дитинства” визначено, що держава забезпечує доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти в державних і комунальних закладах (частина 2 статті 19 Закону України “Про охорону дитинства“).

Рішенням Конституційного Суду України від 04 березня 2004 року (справа про доступність і безоплатність освіти) у справі № 1–4/2004 надали пояснення статті 53 Конституції України, а саме:

“доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено в праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права”).

Отже, недопуск дитини, яка запізнилася, на урок (у тому числі урок, який проводиться онлайн), вважається відмовою в праві на освіту, за що вчитель може бути притягнутий до відповідальності.

– Вчителька не завантажувала домашні завдання в Classroom два тижні, а потім розмістила завдання одразу за 5 тем і вимагає виконати їх на наступний урок. Чи є це порушенням прав учнів? Коли вчитель має розміщувати домашні завдання?

Законодавство України не регламентує час, коли вчитель має дати учням завдання для самостійної роботи. Проте, цілком логічно, що учні повинні мати достатньо часу для того, аби виконати ці завдання.

Обсяг домашніх завдань з усіх предметів передбачено Санітарним регламентом для ЗЗСО. Санітарні норми встановлюють межі того часу, який потрібен учневі для виконання домашніх завдань. Зокрема:

“Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3–5 класах та 1,5 години у 6–9 класах, 2 години – в 10–11(12) класах. Учням 1–2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки в позанавчальний час” (пункт 6 розділу 5 Санітарного регламенту).

Якщо домашні завдання, які дав цей вчитель, а також завдання від інших учителів, задані на наступний навчальний день, разом потребують більше часу для виконання, аніж рекомендовано санітарним регламентом, варто письмово про це повідомити керівника закладу освіти.

Адже контроль за дотримання санітарних норм у закладі освіти несе керівник закладу: “Засновник (засновники) та керівник закладу освіти є відповідальними за дотримання вимог цього Санітарного регламенту” (пункт 9 розділу 1 Санітарного регламенту).

– Вчитель ГПД не приєднується на онлайн-уроки. Чи передбачена законодавчо група подовженого дня в онлайн-форматі? Якщо так, то що робити, якщо вчитель її ігнорує?

Група подовженого дня (ГПД) є органічним продовженням освітнього процесу. Законодавство визначає, що ГПД створюється для:

“– організації навчальної, виховної та пізнавальної діяльності учнів;

– організації дозвілля учнів;

– надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;

– формування в учнів ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості;

– забезпечення виконання індивідуальної програми розвитку особи з особливими освітніми потребами, індивідуального навчального плану (за наявності)” (пункт 2 Порядку створення груп подовженого дня в державних і комунальних закладах загальної середньої освіти).

Якщо групи подовженого дня були сформовані на початку навчального року (за заявами батьків), то вони продовжують свою роботу й під час дистанційного навчання, а робота педагогічних працівників оплачується:

“Облік робочого часу та оплата праці педагогічних працівників, які організовують дистанційне навчання, здійснюється відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти” (пункт 12 розділу 1 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Водночас педагогічні працівники мають право самостійно визначати, проводити заняття в синхронному (одночасна взаємодія в онлайн-середовищі) чи асинхронному режимі (взаємодія із затримкою в часі з використанням онлайн-платформ) (абзаци 8 та 2 пункту 2 розділу 1 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Проте педагогічні працівники мають враховувати, що “не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі)” (абзац 2 пункту 7 розділу 1 Положення).

У випадку, якщо вихователь ГПД не дотримується вимог законодавства, варто звернутися з письмовою скаргою до керівника закладу освіти, оскільки саме він відповідальний за організацію та контроль освітнього процесу.

– Якщо в 1 класах НУШ формувальне оцінювання, то чи треба першокласникам електронні щоденники?

Формувальне оцінювання є одним з основних видів оцінювання в закладі загальної середньої освіти (пункт 2 статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту“). Це теж оцінка навчальних здобутків дитини, але виражена вона не балами, а словами.

Батьки здобувачів освіти мають право отримувати інформацію про результати навчання їхніх дітей (8 абзац пункту 2 статті 55 Закону України “Про освіту“). І не важливо, у якій формі виражено це оцінювання – балами чи словами. Батьки мають право дізнатися, як навчається їхня дитина.

Способи, якими педагоги доносять результати навчання учнів їхнім батькам, можуть бути різними. Проте все більшої популярності набуває електронна форма ведення документації. Наприклад, школам нарешті дозволено вести електронний журнал не паралельно з паперовим, а замість нього.

Згідно з законодавством, електронний класний журнал є документом ділової документації закладу освіти, що ведеться в електронній формі та використовується для:

• “оперативного доступу до інформації учасниками освітнього процесу про рівень навчальних досягнень із різних предметів, відвідуваність і домашні завдання;
• забезпечення можливості дистанційного прямого та оперативного інформування учасників освітнього процесу” (підпункти 4 та 5 пункту 1 розділу 2 Інструкції з ведення ділової документації в закладах загальної середньої освіти в електронній формі).

Отже, право батьків отримувати інформацію про навчальні досягнення своєї дитини може бути реалізовано і в електронній формі, шляхом доступу до електронного щоденника учня, який є елементом електронного класного журналу. Окремо зазначимо, що це право батьків заклад освіти має реалізовувати безоплатно.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: osvita.rayon.in.ua