Відповідаємо на ваші питання про атестацію (3 серія)

Питань про атестацію педагогів відповідно до “нового” Положення на пошту “НУШ” приходить не те що багато, а ДУЖЕ багато. Власне, це вже третя серія юридичного розʼяснення на цю тему [першу і другу читайте за відповідними посиланнями. Можливо, саме там ви знайдете відповіді на свої питання].

А в новому матеріалі розповідаємо про таке:

• скільки годин підвищення кваліфікації додається за участь у конференції / публікацію статті / самоосвіту тощо;
• чи зберігається категорія, якщо атестувався за однією посадою, а працюю за іншою;
• чому не атестують за пів року роботи;
• коли заклад може створити в себе атестаційну комісію;
• що робити, якщо вихователька не хоче проходити курси;
• як поновити атестаційний лист.

Читайте та діліться з колегами, кому відповіді на ці питання теж стануть у пригоді.

1. Скільки годин до загальної кількості в міжатестаційний період нараховується за різні види діяльності? Наприклад, за участь у міжнародній конференції, або за публікацію статті в міжнародному фаховому збірнику.

Лише окремі види діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників, такі як

• участь у програмах академічної мобільності,
• наукове стажування,
• самоосвіта,
• здобуття наукового ступеня, вищої освіти

можуть бути визнані як підвищення кваліфікації, відповідно до пунктів 26–31 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. У межах перерахованих вище видів діяльності можна здійснювати різні активності, у тому числі брати участь у конференціях, публікувати статті тощо, але ці види діяльності в цілому зараховуються

• не більше ніж 30 годин або один кредит ЄКТС на 1 рік (за участь у програмах академічної мобільності або самоосвіту),
• за 1 тиждень (наукового стажування) науково-педагогічних працівників закладів вищої й післядипломної освіти зараховується як підвищення кваліфікації в обсязі 30 годин або одного кредиту ЄКТС.

Водночас обсяг підвищення кваліфікації шляхом здобуття наукового ступеня, рівня вищої освіти зараховується відповідно до встановленого обсягу освітньої програми, за винятком визнаних (зарахованих) результатів навчання з попередньо здобутих рівнів освіти.

2. Проходила атестацію як педагог-організатор на вищу категорію, але зараз не працюю на цій посаді, а маю уроки зарубіжної літератури. Чи зберігається за мною категорія?

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 наказу МОН від 09.09.2022 № 805 “Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників”, кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності цього наказу, є чинними до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з новим Положенням про атестацію. Згідно з пунктом 14 розділу І цього ж Положення, до проведення чергової атестації педагогічного працівника за ним зберігається присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання).

За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного закладу освіти до іншого, а також на інші педагогічні посади в цьому закладі освіти або які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви в роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.

3. Скільки треба пропрацювати, аби атестуватися? Не атестують, бо кажуть, що треба вичитати повний рік, а не половину.

Згідно з пунктами 4, 15 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, атестація (чергова чи позачергова) справді проводиться не раніше ніж через рік після призначення педагогічного працівника на посаду.

Особи, призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п’ятої статті 58 Закону України “Про освіту” та/або ті, які пройшли педагогічну інтернатуру в установленому законодавством порядку, для продовження роботи на цих посадах атестуються впродовж другого року роботи, але не раніше ніж через один рік після призначення на посаду.

4. За яких умов у закладі можна створювати атестаційну комісію? У нас рівно 15 педагогів. Чи маємо ми законні підстави створити атестаційну комісію І рівня?

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення про атестацію педагогічних працівників, атестаційні комісії I рівня створюються в закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах, у яких працює понад 15 педагогічних працівників. З огляду на те, що, згідно з пунктом 8 розділу II Положення про атестацію педагогічних працівників, атестаційна комісія II рівня атестує педагогічних працівників закладів освіти, у яких працює менш як 15 педагогічних працівників, а також ухвалює рішення про відповідність (невідповідність) педагогічних працівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів (в яких працює менш як 15 педагогічних працівників), займаним посадам, то ситуація, коли в закладі рівно 15 педагогічних працівників є неврегульованою.

Звісно, Положення про атестацію педагогічних працівників потребує відповідних змін, але поки їх не внесено, то для урегулювання цієї ситуації та захисту прав педагогічних працівників можна виходити з наступного:

1. повноваження атестаційної комісії II рівня органів управління у сфері освіти сільських, селищних, міських рад прямо обмежені;
2. згідно із частиною 3 статті 2 Закону України “Про освіту” суб’єкт освітньої діяльності, тобто й заклад загальної середньої освіти, має право самостійно ухвалювати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та/або установчими документами, зокрема з питань, неврегульованих законодавством.

Отже, приходимо до висновку, що заклад освіти, зважаючи на відсутність прямої заборони в Положенні про атестацію педагогічних працівників, може створити атестаційну комісію I рівня у випадку, якщо в такому закладі рівно 15 педагогічних працівників.

5. Як має діяти атестаційна комісія I рівня, якщо вихователька ЗДО відмовилася проходити курси підвищення кваліфікації? Мотивує тим, що не має коштів на оплату курсів (з місцевого бюджету цього року їх не виділяли й педагоги проходили курси за власні кошти) і що вона не планує довго працювати (пенсійного віку).

Схоже питання вже було предметом розгляду юридичних розʼяснень “Нової української школи” (частина перша, питання 5). Але педагогічні працівники закладів дошкільної освіти зобов’язані не менше одного разу на п’ять років підвищувати кваліфікацію, а не щорічно – як педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти. До того ж мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 120 годин або 4 кредити ЄКТС упродовж п’яти років, а не 150 годин або 5 кредитів відповідно.

В іншому ситуація є аналогічною:

1. внаслідок відмови педагогічного працівника від проходження курсів підвищення кваліфікації, він може бути визнаний атестаційною комісією таким, що не відповідає займаній посаді;
2. рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи;
3. якщо атестаційна комісія ухвалить рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді, керівник закладу освіти може (але не зобов’язаний) розірвати трудовий договір, згідно з пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України.

6. Як можна поновити атестаційний лист педагогічного працівника в разі його втрати? Якщо неможливо поновити атестаційний лист, то яку категорію отримає педагог зі стажем педагогічної діяльності 30 років?

Згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, що діяло до 1 вересня 2023 року, на кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлювався атестаційний лист у двох примірниках, один із яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий – не пізніше трьох днів після атестації видається йому (працівнику) під підпис.

У новому Положенні про атестацію педагогічних працівників встановлено схоже регулювання з деякими відмінностями, зокрема, що один примірник атестаційного листа впродовж трьох робочих днів із дати прийняття відповідного рішення атестаційної комісії видається педагогічному працівнику під підпис та/або надсилається в сканованому вигляді на його електронну адресу (з підтвердженням отримання), а за заявою – може бути відправлений поштою з повідомленням про вручення.

Вочевидь, якщо особова справа педагогічного працівника або відповідні рішення атестаційної комісії, що могли б свідчити про присвоєння кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання, недоступні, а “на руках” у педагогічного працівника атестаційного листа теж немає, то відновити його практично неможливо.

За новим Положенням про атестацію педагогічних працівників для присвоєння кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії” достатньо мати освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років.

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Титульне ілюстративне фото: авторка – Тетяна Терещук, Славутський ліцей Славутської міської ради.

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.