Відповідаємо на запитання: усе про модельні навчальні програми для розробників і шкіл

У квітні автори подають в ІМЗО проєкти модельних навчальних програм для 5–9 класів НУШ.

Оскільки модельна навчальна програма – новинка для українських авторів і шкіл, фінський проєкт “Навчаємось разом” + проєкт ЄС провів дві сесії із відповідями на поширені запитання.

На запитання відповідали:

• Роман Шиян, національний координатор фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС;
• Олександр Ляшенко, академік, секретар відділу загальної середньої освіти Національної академії педагогічних наук України;
• Світлана Фіцайло, Головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти, МОН;
• Олена Дубовик, заступниця директора ІМЗО;
• Олена Гайдамака, начальниця відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту загальної середньої освіти в Новій українській школі ІМЗО.

ПРО ПРОЦЕДУРУ

– Які вимоги до модельних навчальних програм?

Модельна навчальна програма – це документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

Орієнтовні вимоги такі:

1. Відповідність МНП Державному стандарту базової середньої освіти.
2. Відповідність структурі МНП.
3. Представлення цілісності авторського бачення вивчення навчального предмету або інтегрованого курсу за визначеною МНП у період навчання.
4. Дотримання авторами принципів науковості, системності, логічності, послідовності тощо.
5. Врахування наступності між початковою й базовою середньою освітою.
6. Відповідність МНП віковим особливостям учнів.
7. Лаконічність і доступність викладу МНП.
8. Реалізація ціннісного компоненту й українознавче наповнення.
9. Відсутність різних видів дискримінації.

– Як грифуватимуть модельні навчальні програми?

• Проєкти модельних навчальних програм автори подають на експертизу в ІМЗО до 30 квітня. Після експертизи вони отримають гриф МОН.
• На кінець травня ІМЗО планує мати готові потенційні модельні навчальні програми, щоби могти готувати проєкт наказу МОН про надання їм грифа.
• Після того, як програми будуть затверджені наказом, їх розмістять на сайтах МОН і ІМЗО.
• Кожну програму розглядатимуть на кожній предметно-галузевій комісії мінімум 2 експерти.
• Інтегровані курси в межах однієї галузі та міжгалузеві проходитимуть експертизу кількох комісій відповідно до того, які предмети й освітні галузі охоплюють ці курси.
• Експертиза потенційних модельних навчальних програм проводитиметься безоплатно.

– Чи будуть програми для 5–6 класів, надіслані після 30 квітня, визнаватися модельними?

Проєкт МНП, наданий пізніше, розглянуть, але треба пам’ятати, що з 1 вересня стартує пілотування 5 класу НУШ, навесні буде оголошено конкурс підручників для 5 класу.

– Скільки може бути модельних навчальних програм з одного предмету?

Скільки напишуть автори. За умови позитивної експертизи мінімум одна, а максимум – необмежений.

ПРО НАПОВНЕННЯ

– Укладаючи модельні навчальні програми, яку кількість годин використовувати авторам – рекомендовану чи мінімальну?

У модельній навчальній програмі кількість годин не зазначається. Але пропонується, щоби розробники, створюючи свій проєкт модельної навчальної програми, орієнтувалися на рекомендовану кількість годин.

– Наскільки деталізованою має бути модельна навчальна програма?

Рівень деталізації має бути таким, щоби заклад освіти міг реалізувати своє право академічної свободи. Якщо авторський колектив створить програму, подібну до календарного планування (тобто з сильною деталізацією), заклад освіти не зможе створити на основі модельної навчальної програми свою навчальну програму.

Деталізація має бути чіткою і зрозумілою закладам освіти щодо можливості, послідовності розкриття поданого змісту в освітньому процесі. Також вона має бути зрозумілою для авторів, які будуть складати підручники під цю модельну програму.

– Який принцип краще покласти в основу МНП: лінійний чи концентричний?

Автори мають для себе визначити, який принцип вони вважають кращим, доцільнішим.

– Чи можна в модельній навчальній програмі цитувати Державний стандарт?

Так. Було би також добре в кінці навести перелік використаної літератури.

– Як має бути оформлена прикінцева частина модельної навчальної програми?

У прикінцевій частині можуть бути орієнтовні форми оцінювання результатів навчання, використання засобів навчання, додаткові компоненти тощо.

– На який період прописуються очікувані результати? Якщо програма передбачена на рік, тоді в таблиці буде лише один комплект очікуваних результатів.

Згідно з методичними рекомендаціями, очікувані результати визначаються для “певного етапу освітнього процесу”. Кількість цих етапів не визначена, тож автор може їх визначити довільно.

– Чому саме орієнтири для оцінювання повинні бути підґрунтям для розроблення модельних навчальних програм, а не конкретні результати навчання?

У вимогах до модельних навчальних програм докладно прописано складники обов’язкових результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту. Вони презентують різні рівні їхньої деталізації. Найдокладніше обов’язкові результати навчання учнів розкрито в орієнтирах для оцінювання. Тому саме цей рівень конкретизації обов’язкових результатів навчання має стати основою для впорядкування послідовності досягнень очікуваних результатів навчання, компетентностей, яких набувають учні на певному етапі протягом навчального року, семестру.

Тобто, очікуваний результат навчання може бути ще більш деталізованою формою опису обов’язкових результатів навчання й тому за потреби формулювання очікуваних результатів навчання може бути конкретизовано чи уточнено з огляду на пропонований зміст. Крім орієнтирів для оцінювання, у формулюванні певних очікуваних результатів мають бути реалізовані компетентність та потенціал галузей.

– До яких мов у програмі належать мови національних меншин?

Мови національних меншин належать до мовно-літературної освітньої галузі. Для них є окремий Типовий навчальний план.

ПРО ДОБІР ПІДРУЧНИКІВ

– Під які програми будуть писатися підручники?

Під програми, які будуть затверджені наказом МОН. Один автор / авторський колектив може подати на конкурс не більше одного підручника.

– Як буде здійснюватися добір підручників за умови наявності кількох модельних програм з однієї назви?

Підручник – це навчальне видання із систематизованим викладом матеріалу, що відповідає навчальній програмі. Експертиза підручника буде здійснюватися зокрема на відповідність модельній навчальній програмі, до якої він розроблений. Подаючи проєкт підручника на конкурс, обов’язково необхідно на звороті титульного аркушу зазначити, під яку модельну навчальну програму він створений.

Заклади освіти обиратимуть підручники до тих модельних програм, які вони взяли за основу.

– Чи може авторський колектив писати підручник не за своєю модельною програмою в разі, якщо вона не отримала гриф або отримала, але автори побачили, що колеги склали якісніший, цікавіший варіант?

Так, може.

ПРО ІНТЕГРОВАНІ КУРСИ

– Чим новий Держстандарт відрізняється від попередніх?

1. Компетентісний підхід до побудови Державного стандарту. У попередньому держстандарті були виписані предметні компетентності, у новому – ключові.
2. Попередні держстандарти були зорієнтовані на рівні освіти – початкова, середня, старша. У нинішньому з’явилися цикли, залежно від психофізіологічних особливостей розвитку дитини. Вони пов’язані з віковими пізнавальними особливостями: 1–2, 3–4, 5–6, 7–9, 10, 11–12 класи.

Є цілісне бачення поступу дитини від 1 до 12 класу – як та чи інша освітня галузь реалізує всі ключові компетентності в динаміці з 1 до 12 класу. Компетентнісний потенціал – це результати, яких має досягнути випускник певного рівня освіти щодо всіх ключових компетентностей.

3. Ширша академічна автономнія закладів освіти в конструюванні змісту й організації освітнього процесу.

– Навіщо потрібні інтегровані курси?

Якщо ми хочемо досягти глибини засвоєння знання, то найліпший варіант – монопредметний підхід. Але якщо ми хочемо досягти формування ключових компетентностей як інтегрованих утворень, то мають бути інтегровані курси. Це не означає, що все потрібно перевести на інтегровані курси. Це означає, що поряд із предметами мають бути інтегровані курси, але не в плані механічного поєднання кількох предметів, а в плані іншого підходу до відтворення змісту цього інтегрованого курсу.

Також треба зважати, що інтегрований курс – це вершина інтеграції. Є інші форми інтегрованого підходу для викладу і формування змісту освітньої галузі. І вони мають бути відображені в модельних програмах із конкретного предмету. Якщо ми хочемо побачити математику не як предмет, а як формування стилю мислення, то ми маємо її відтворити в різних освітніх галузях.

– У вищій школі України не готують учителів за інтегрованими курсами, отже їх неможливо запровадити в практику через брак кадрів. Навіщо вигадувати те, що неможливо запровадити в практичне життя?

Деякі педуніверситети вже почали готувати вчителів для інтегрованого навчання з природничих предметів. Університети повинні готувати вчителів усіх предметів до інтегрованого навчання.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ШКОЛИ

– Як буде організовано ЗНО і ДПА, якщо кожен навчальний заклад буде інтегрувати предмети по-своєму?

До ЗНО в НУШ ще 5 років і за цей час можна пропілотувати нове оцінювання, яке має бути не знаннєвим, а компетентнісним. Не важливо, як будуть перекомбіновані обов’язкові результати навчання, передбачені Держстандартом базової освіти. Будь-який підхід – інтегрований чи предметний – має повністю охопити всі результати навчання. Саме ці обов’язкові результати навчання мають лягти в основу як ДПА, так і ЗНО.

– Чи можливо школі обрати інтегрований курс (наприклад математичної галузі та окремий предмет для профільності)?

У базовій середній освіті профільність не передбачена. Вона з’являється в старшій школі, в 10–12 класах. Якщо йдеться про поглиблене вивчення окремих предметів, то це реалізує заклад освіти у своїй освітній програмі. Це – прерогатива школи.

– Як навчальний заклад може розподіляти навчальні години?

В освітній галузі є мінімальна, рекомендована й максимальна кількість годин. Заклад освіти, будуючи свою освітню програму, самостійно обирає кількість навчальних годин. Це дає можливість закладам отримати більший маневр у побудові власних освітніх програм і реальніше відповідати на освітні запити своїх вихованців.

– Що таке резерв навчальних годин?

Резерв – різниця між рекомендованою й мінімальною кількістю навчальних годин. Години резерву заклад освіти використовує на власний розсуд – може доповнити галузь, додавши ці години до іншого інтегрованого курсу або предмету, перерозподілити на іншу освітню галузь, використати для побудови індивідуальної освітньої траєкторії учня, для запровадження факультативів, курсів за вибором.

– Хто буде контролювати правильність розподілу годин навчальним закладом?

Органи контролю – ті ж, що й сьогодні. Наприклад, Державна служба якості освіти.

– Чи може заклад освіти затвердити модельну навчальну програму як свою освітню програму, не змінюючи її?

Якщо вчителі закладу освіти не мають бажання, натхнення розробляти навчальні програми, то заклад освіти бере модельну навчальну програму й використовує для складання своєї освітньої програми.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – stetsik, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.