Чому психологічна служба в системі освіти потребує змін: концепт реформи

“Подальший хід реформи “Нова українська школа” потребує змін в одному з ключових складників освітнього процесу – психологічній службі. Саме психологічна служба дбає про психологічно безпечне освітнє середовище й

• формує в дітей та освітян аутокомпетентність [цілісну інтегративну властивість особистості, яка забезпечує знання людини про себе, адекватну оцінку своїх можливостей, психоемоційну саморегуляцію та готовність до цілеспрямованої роботи із самовдосконалення і саморозвитку],
• навички піклування про власне ментальне здоров’я,
• виконує психоедукаційну функцію,
• має потенціал для формування цінностей та переконань, закладених у реформу “НУШ””, – вважає голова ГО “Про.Світ” Олександра Пєтушкова.

Від початку повномасштабного вторгнення організація працює за напрямом розвитку стандартів надання психосоціальної підтримки в освітньому середовищі. Завдяки досвіду, дослідженням, розширенню пулу експертів до команди прийшло усвідомлення необхідності реформування психологічної служби в системі освіти.

Відтак у “Про.Світ” створили концепцію реформування психологічної служби в системі освіти України та презентували її МОН. А читачі “Нової української школи” можуть ознайомитися з концепцією в цьому матеріалі.

ВІДСУТНІСТЬ НОРМАТИВКИ, КАБІНЕТІВ ТА… РОЗУМІННЯ: ЧОМУ ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ПОТРЕБУЄ РЕФОРМУВАННЯ

Через повномасштабне російське вторгнення в Україну важливість психологічної підтримки зросла і в країні загалом, і в закладах освіти зокрема.

Стратегічний план діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року передбачає збереження психічного здоров’я та створення безпечних умов, відновлення і відповіді на виклики війни як одні з українських контекстів, які зумовлюють пріоритети в освітній політиці. В аналізі стану справ у сфері освіти й науки вказані такі виклики:

• відсутність цілісної системи й низька якість психологічної підтримки здобувачів освіти, педагогічних працівників та інших учасників освітнього процесу в закладах освіти;
• відсутність у закладах освіти або недостатній рівень підготовки практичних психологів, фахівців для надання корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних послуг, а також фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів.

На початку 2024 року команда ГО “Про.Світ” спільно зі Службою освітнього омбудсмена опублікувала аналіз умов праці й змісту роботи працівників психологічної служби закладів загальної середньої освіти та впливу повномасштабної війни на діяльність фахівців (Аналітичний звіт за підсумками дослідження “Психологічна служба в школах: вплив повномасштабної війни“). Аналіз демонструє стан справ, тенденції та проблеми у їхній роботі. Наприклад:

• відсутність узаконеного (легітимного) доступу до учнів та чітко визначених годин в освітньому процесі для виконання завдань, передбачених планом роботи практичного психолога, соціального педагога з окремим класом чи групою дітей.

Як наслідок, потенціал профілактичної роботи використовується на низькому рівні, фокус уваги не зосереджений на формуванні в дітей культури користування послугами психосоціальної підтримки та піклування про власне ментальне здоров’я;

• не унормована робота працівників психологічної служби з педагогічними працівниками, що не дає змоги сформувати в закладах освіти цілісну систему психосоціальної підтримки кожного учня й учениці;
• не унормоване також звітування працівників психологічної служби й, як наслідок, вони перевантажені документацією, що відволікає їх від основного завдання – роботи з дітьми;
• нерозуміння адміністрацією закладів загальної середньої освіти ролі психологічної служби та примус до виконання обов’язків, які не передбачені посадовою інструкцією;
• неузгодженість міжсекторальної та міжвідомчої взаємодії між працівниками психологічної служби та фахівцями в громадах, брак чітких алгоритмів дій щодо переспрямування до інших фахівців у разі ведення випадку (булінгу, суїцидальної поведінки, насильства тощо);
• незадовільні умови роботи працівників психологічної служби, зокрема відсутність кабінету або його незадовільний стан (незручне розташування, відсутність обладнання та інструментів, неергономічність), що знижує якість надання послуг. Кабінетів немає і для групової, корекційної, профілактичної, просвітницької роботи;
• дистанційна робота – ще один великий виклик. Недостатня адаптація інструментів та методик для роботи з учасниками освітнього процесу онлайн;
• після ліквідації районних методичних кабінетів зникла ланка методичного супроводу діяльності фахівців психологічної служби територіальної громади, що особливо відчувають молоді фахівці;
• відсутня нормативна база для системної організації супервізії та інтервізії. А це теж напряму впливає на якість роботи фахівця;
• застаріла нормативно-правова база, не адаптована до викликів сьогодення;
• відсутній професійний стандарт соціального педагога, що ускладнює діяльність та професійний розвиток фахівців, як невіддільної частини психологічної служби в системі освіти.

Викликів чимало. І для їх розвʼязання варто братися за реформування роботи психологічної служби в системі освіти.

ШІСТЬ ЦІЛЕЙ ТА КІНЦЕВА МЕТА

Реформа має досягти таких шести цілей.

Ціль 1. Якісна психосоціальна підтримка дітей у системі освіти, зокрема в умовах війни.

Очікувані результати:

1.1. В учнівства сформована аутокомпетентність, культура піклування про власне ментальне здоров’я.

1.2. Батьки мають право обрати практичного психолога для надання корекційних послуг для своєї дитини.

1.3. Педагогічні працівники вміють надавати першу психологічну підтримку дітям та мають навичку психоемоційної саморегуляції.

Ціль 2. Компетенції та навички фахівців психологічної служби забезпечують якісну психосоціальну підтримку дітям.

Очікувані результати:

2.1. Забезпечення методичного супроводу фахівців психологічної служби.

2.2. Зміст післядипломної освіти фахівців психологічної служби адаптовано та трансформовано відповідно до контексту реформи.

2.3. Зміст освітньо-професійних програм підготовки майбутніх фахівців психологічної служби адаптовано та трансформовано відповідно до контексту реформи.

Ціль 3. Діджиталізація діяльності психологічної служби та надання відповідних послуг учасникам освітнього процесу.

Очікувані результати:

3.1. Створення платформи психологічної служби системи освіти.

3.2. Залучення працівників психологічної служби та батьків до користування платформою.

3.3. Розробка/цифровізація та закупівля діагностичних методик, необхідних для роботи працівників психологічної служби.

Ціль 4. Оновлення дизайн-простору психологічних кабінетів у закладах освіти.

Очікувані результати:

4.1. Трансформація дизайн-простору психологічних кабінетів у закладах освіти.

Ціль 5. Діяльність психологічної служби в системі освіти, приведена у відповідність до пріоритетів національної політики в галузі освіти та діючих викликів сьогодення.

Очікувані результати:

5.1. Удосконалення законодавства та нормативно-правових актів, які регулюють роботу психологічної служби в системі освіти.

5.2. Зміна підходів до трудових функцій та компетентностей фахівців психологічної служби в системі освіти.

5.3. Оновлення моделі фінансування психологічної служби в системі освіти.

Ціль 6. Медіакампанія для зміни ставлення до ментального здоров’я учасників освітнього процесу.

Кінцева мета: кожен здобувач освіти має доступ до якісної й фахової психосоціальної підтримки та допомоги в системі освіти, а результативність роботи психологічної служби сприяє укріпленню ментального здоров’я учасників освітнього процесу

Ключові результати, яких ми очікуємо:

• для здобувачів освіти – реалізація власного потенціалу шляхом формування життєстійкості та укріплення ментального здоров’я;
• для фахівців психологічної служби – зростання престижності професії, можливість професійного зростання, оптимізація процесів виконання професійних завдань, покращення умов роботи, підтримка власної життєстійкості;
• для батьків – можливість обирати та отримувати безплатну якісну психосоціальну підтримку та допомогу для дітей відповідно до їхніх потреб, зростання довіри до фахівців задля забезпечення найкращих інтересів дитини;
• для держави – формування життєстійкості й ментального здоров’я нації та реалізація можливостей кожного громадянина.

Ключові зміни, які можуть бути досягнуті в результаті втілення концепції:

• цілісна система та комплексний підхід до психосоціальної підтримки здобувачів освіти, формування в них культури піклування про власне ментальне здоров’я;
• конкурентне середовище, яке спонукає практичних психологів до професійного розвитку;
• легітимізовано доступ фахівців психологічної служби до здобувачів освіти;
• унормовано роботу працівників психологічної служби з педагогічними працівниками;
• унормоване звітування працівників психологічної служби;
• адміністрація закладів освіти розуміє роль психологічної служби;
• узгоджено міжсекторальну та міжвідомчу взаємодію між працівниками психологічної служби та фахівцями в громадах, алгоритм дій у разі порушення прав дитини, насильства над нею чи виявлення суїцидальних проявів;
• задовільні умови праці працівників психологічної служби;
• інструменти та методики для роботи зі здобувачами освіти є у вільному доступі;
• забезпечено методичний супровід діяльності фахівців психологічної служби територіальної громади, що особливо відчутно молодим фахівцям;
• унормовано супервізійний та інтервізійний супровід фахівців;
• оновлена та доповнена нормативно-правова база щодо діяльності фахівців психологічної служби;
• схвалено професійний стандарт “Соціальний педагог закладу освіти”;
• оновлені освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів і магістрів.

Олександра Пєтушкова, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – vh-studio, freepik.com