Чому сучасна сексуальна освіта – це про безпеку

Взимку ми в освітньому центрі Я І МОЯ ШКОЛА провели триденний інтенсив із сексуальної освіти для батьків, підлітків і педагогів приватних і державних шкіл. Формуючи групу, ми стикнулися з безліччю причин, з яких дорослі й освічені люди не хотіли проходити такий тренінг (відразу скажу, що причина, найімовірніше, не у фінансовій неспроможності сім’ї оплатити такий інтенсив). Ми з Марією Губєрнік – тренеркою курсу – проаналізували всі причини, виділили 5 основних і вирішили розібрати їх докладніше.

Але спочатку – що таке сексуальна освіта (просвіта). Це надання знань про анатомію статевих органів людини, статеве розмноження (зачаття, запліднення, розвиток зародка і плоду, пологи), статевий акт, репродуктивне здоров’я, емоційні стосунки із сексуальним партнером / партнеркою, репродуктивні права й відповідальності, планування сім’ї, контрацепцію, контроль над народжуваністю та інші аспекти сексуальної поведінки людини.

“Чому це тебе цікавить? У тебе якісь проблеми?”, – приблизно так більшість моїх близьких і рідних реагували на новину про те, що відтепер я писатиму спецрубрику для “Гендер в деталях” про сексуальну освіту. Я на це ввічливо усміхалася й відповідала, що все в мене гаразд. Хоча розуміла, що ані в мене, ані в більшості української молоді (та й не тільки) нічого не гаразд. Бо доки сексуальність вважатиметься чимось сороміцьким, а сексуальна освіта – непотрібною, “гаразд” лишатиметься для нас недосяжним”.

Останню цитату взято із шикарної статті Дар’ї Мізіної з ресурсу “Гендер в деталях”, у якій авторка робить короткий і змістовний огляд стану справ із секспросвітництвом у різних країнах Європи та світу загалом. Серед країн є й Україна, і висновок Дар’ї повністю збігається з тим, що на власному досвіді перевірила наша команда – “менше знають – менше “сплять”.

Сексуальна освіта в Україні нагадує російську рулетку. Ніколи не знаєш, чи шкільні вчитель або вчителька готові розмовляти про “це” на уроках, і чи батьки наважаться на відверту розмову до того, як усе станеться. І тут уже не пожартуєш про “у нас немає сексу”, адже він усюди: у рекламі, музичних кліпах, кінофільмах тощо. Тільки от у навчальних закладах і в побуті українці й українки вперто ігнорують це явище.

Отже, наші відкриті відповіді на такий собі таємний спротив дорослих говорити із собою й дітьми про “це”:

Перша причина – “Я вже говорила про це з нею / ним / Ми вже ходили на такий тренінг”

Секс-освіта – це не про одну розмову, і навіть не про десять. Це постійний процес, який складається з малесеньких кроків, дискусій, інсайтів та усвідомлень. Які, між іншим, дуже цікаво проходити та отримувати разом із дітьми.

Друга причина – “Він / вона не хоче заглиблюватись у цю тему, а я й так усе знаю”

Будьмо чесними самі із собою, ми щиро можемо сказати, що знаємо НЕ все. І це ок, ми не можемо знати все, ба більше не в нашій професійній сфері. Якщо він / вона поки не хоче – ок, не потрібно змушувати. Але для безпеки та здоров’я вашої ж дитини, вам було би корисно сходити на подібний тренінг.

Ми, начебто дорослі прогресивні мами й тата, дізналися ну дуже багато нового на тренінгу.

Третя причина – “Нам ще рано”

Запрошуємо подивитися статистику з педофілії, там ніколи не рано. Відповідно, займатися сексуальною безпекою вашої дитини через секс-просвітництво – так само. Для кожного віку розроблені свої програми, для саме цього рівня зацікавлення та запиту.

Четверта причина – “Нам уже запізно”

Якщо дорослим не запізно, то як може бути запізно дітям чи підліткам? Марії в блог іноді пишуть 50-річні жінки, що вони щось нове дізналися про свої ж анатомію і фізіологію, і це кардинально змінило їхні життя.

П’ята причина – “Навіщо я буду платити, коли є купа безплатного в інтернеті?”

Дійсно, в інтернеті є багато всього, і це круто! Але переважно це поверхневі зачіпання цієї теми, зовсім потрошку. На спеціальних тренінгах зазвичай розбирають усі головні питання, методики та відповідають на конкретні запитання, розбирають індивідуальні кейсу.

Хочеться додати ще трошки статистики:

• 64% українських підлітків із цього питання звертаються насамперед до однолітків – таких самих мимовільних жертв “російської рулетки” (опитування UReport),
• тільки 26% молоді віком 14–34 років правильно визначають шляхи запобігання передаванню ВІЛ та знають, як хвороба не передається (результати соціологічних досліджень ДУ “Державний інститут сімейної та молодіжної політики”);
• здебільшого вчителі, котрі викладають “Основи здоров’я”, переконані: відверті розмови на інтимні теми лише спонукатимуть підлітків до ранніх статевих дебютів (дані українського Фонду Women Heath & Family Planning);
• кожна п’ята дитина в Україні потерпає від сексуального насильства (дані досліджень Уповноваженого президента України з прав дитини Миколи Кулеби);
• кількість абортів за 2019 рік становила 74 тис. 606, з них 727 зроблено неповнолітнім особам; якщо порівняти з 2018 роком, кількість зросла на 60% (дані Міністерства охорони здоров’я).

З чого ж почати, щоби якось вплинути на цю зовсім несмішну статистику? Хоча би почати вимовляти слово “секс” та назви статевих органів уголос. Спробуйте! Із собою та своєю сім’єю.

А далі? Далі інвестувати свої час і фінансові ресурси у якісні програми з цього питання. Для себе, свого / своєї партнера / партнерки, для вчителів і вихователів вашої дитини, її друзів і подруг, адже тут коло знайомств значить дуже багато. І будьмо всі здорові!

Ірина Міньковська, керівниця першого в Україні Освітнього центру для педагогів, батьків і дітей “Я І МОЯ ШКОЛА“

Марія Губєрнік, студентка Національного Інституту сексології та сексуального здоров’я, волонтерка ООН, секс-блогерка, запрошена тренерка Центру “Я І МОЯ ШКОЛА”

Фото: автор – luckybusiness, Depositphotos