Всі проєкти
Для українських учнів на ТОТ скоротили навчальні програми. Чи справді це зменшить навантаження?
Теми статті: освітнім управлінцям, російська агресія, якість освіти
13 Червня 2024
Приблизно 1,6 мільйона українських дітей нині знаходяться на тимчасово окупованих українських територіях. Приблизно 615 тисяч із них – шкільного віку.
Перебування на тимчасово окупованій території (далі – ТОТ) тягне за собою певні ризики, особливо, якщо дитина має ходити до школи, а її батьки намагаються зберегти звʼязки з Україною, наприклад, шляхом дистанційного навчання за українськими програмами. З відкритих джерел відомо, що країна-окупант погрозами змушує батьків віддавати українських дітей до шкіл на ТОТ, які впроваджують російські стандарти освіти.
16 травня 2024 року Міністерство освіти і науки України Наказом № 701 затвердило Рекомендації щодо використання модифікованих програм з української мови, української літератури, історії України, географії для закладів загальної середньої освіти, у яких радять використовувати модифіковані (скорочені) програми для опанування вказаних предметів тими учнями, які пропустили навчання або тривалий період вчилися не за українськими програмами.
Це очевидно позитивне зрушення в контексті полегшення здобуття освіти дітьми на ТОТ, втім, деякі питання досі залишаються відкритими.
В авторській колонці для “НУШ” Олег Охредько, експерт та Валерія Куберська, юристка ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда” розповіли:
- яке реальне навчальне навантаження дітей на ТОТ;
- чи справді полегшує навчання новий Наказ від МОН;
- чого досі не вистачає в українському законодавстві щодо освіти наших учнів на ТОТ.
ПОДВІЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ДІТЕЙ НА ТОТ – НАВЧАННЯ 12 ГОДИН НА ДЕНЬ
До 2024 року, упродовж 10 років війни, українських модифікованих програм, за якими педагоги мали б навчати дітей на ТОТ, просто не було. Відтак розуміємо, що багато українських школярів на ТОТ були вимушені поєднувати очне навчання в окупаційному закладі освіти та дистанційне навчання в українській школі. Звісно, це подвійне навантаження на дитину.
Задля наочності підрахуємо кількість годин, які передбачені навчальними планами України та росії:
- в Україні навантаження учнів та учениць 5–9–х класів у середньому 30 годин на тиждень, тобто 6 годин на день,
- у рф для 5–9–х класів – у середньому 32 години на тиждень, тобто 6,4 години на день.
Виходить, що українська дитина в окупації в сумі має витрачати понад 12 годин на день (половину доби!) на навчання через подвійне навантаження.
ЩО З НАВАНТАЖЕННЯМ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ, ЯКІ ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН
Міністерство освіти і науки України Наказом № 1014 від 18.08.2023 затвердило Типову програму для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації й здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України.
Зауважимо, що таке реагування щодо дітей, які виїхали за кордон, було досить швидким порівнюючи з дітьми, які перебувають на ТОТ (де воно взагалі було відсутнє 10 років). У згаданій вище Типовій програмі вказаний загальний обсяг навантаження, описані типові навчальні програми для різних класів, модельні навчальні програми, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інше. Зазначимо, що дітям, які виїхали за кордон, рекомендують вивчати лише предмети українознавчого компонента, що значно зменшує загальне навантаження на учнів.
Водночас для дітей, які знаходяться під окупацією, тривалий час не запроваджувалося змін, які могли б спростити їхній шлях у здобутті української освіти. Їхнє навчання регулювалося і регулюється Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, а для навчання використовуються загальні навчальні програми.
ЯК ДІТИ З ТОТ МОЖУТЬ ОТРИМАТИ УКРАЇНСЬКИЙ ДОКУМЕНТ ПРО БАЗОВУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ АБО ПОВНУ ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ
Ба більше, не до кінця зрозумілим є питання щодо форми оцінювання у випадку, якщо діти, які мешкають на ТОТ, висловили бажання отримати українське свідоцтво про базову середню освіту або повну загальну середню освіту.
Відповідно до Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес, затвердженого Наказом МОН № 271, “заявники для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію (крім випадків звільнення від державної підсумкової атестації) за екстернатною формою здобуття освіти в уповноважених закладах загальної середньої освіти”.
Водночас державна підсумкова атестація складається за різні курси навчання, а річне оцінювання – за рік. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року”, “здобувачі освіти, які завершують кожен рівень повної загальної середньої освіти у 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 навчальних роках, звільняються від проходження державної підсумкової атестації”. З огляду на це існує певна невизначеність щодо того, яка саме форма оцінювання передбачена для осіб із ТОТ. Саме тому уповноважені заклади середньої освіти формують завдання на власний розсуд.
НОВИЙ НАКАЗ МОН ПРО МОДИФІКОВАНІ ПРОГРАМИ – ЧИ СПРАВДІ ЗМЕНШУЄТЬСЯ НАВАНТАЖЕННЯ
Нещодавно – 16 травня 2024 року – МОН затвердило Рекомендації щодо використання модифікованих програм з української мови, української літератури, історії України, географії для закладів загальної середньої освіти (Наказ № 701).
Як вказано на сайті міністерства, “ці програми можна використовувати для тих учнів, які пропустили навчання або тривалий час не вчилися за українськими освітніми програмами. Зокрема, діти за кордоном та ті, що вимушено перебувають на тимчасово окупованих територіях. Зміст скорочених програм побудовано таким чином, що діти здобуватимуть основні знання з визначених предметів, які допоможуть їм безперешкодно продовжувати навчання в українських школах”.
Модифіковані програми створили на основі модельних навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, з української мови та української літератури для 5–7–х класів, історії України для 5–6–х класів, географії для 6–9–х класів, навчальних програм із зазначених предметів для 8–11–х класів.
З Рекомендацій щодо використання модифікованих програм з української мови, української літератури, історії України, географії для закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН № 701) зрозуміло, що педагогам надають гнучкі варіації використання програм, як от:
- самостійно визначити необхідну кількість годин на опанування тієї чи тієї теми;
- адаптація програм з урахуванням потреб учня;
- використання їх задля додаткового навчання;
- передбачається високий рівень уваги до емоційного стану учня тощо.
Окрім цього, відбулося певне скорочення змісту Типових програм, що сприятиме швидшому засвоєнню матеріалу та концентрації на основних темах.
Для наочності експерти ЦГП “Альменда” порівняли фрагменти Модифікованої програми та навчальної програми з Історії України за 8 клас (“старий” Держстандарт), розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА (Гетьманщина) другої половини XVII – початку ХVІІІ (у таблиці нижче напівжирним курсивом виділені збіги в програмах)
| Модифікована програма з історії України | Стандартна програма з історії України |
|---|---|
| У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: | |
| Знати:
– адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська Запорозького / Гетьманщини;. – особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України; – зміни статусу й підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового); |
Знати:
– адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська Запорозького/Гетьманщини; – особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України; – зміни статусу й підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового); – дату підпорядкування Київської православної митрополії московському патріарху. |
| Розуміти:
– поняття “Генеральна рада”, “генеральна старшина”, “гетьман”, “етнічна група”, “займаящина”, “козацька старшина”, “політична еліта”, “полю”, “Слобідська Україна”, “сотня”, |
Розуміти:
– поняття “Генеральна рада”, “генеральна старшина”, “гетьман”, “етнічна група”, “займанщина”, “козацька старшина”, “політична еліта”, “полк”, “Слобідська Україна”, “сотня”; – сутність козацько-шляхетських форм державності; – Гетьманщину другої половини XVII – початку XVIII ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави й збереження державного суверенітету. |
| Уміти:
– показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України, Запорожжя (Війська Запорозького Низового); – схарактеризувати адміністративно-територіальний державний, політичний устрій, господарське та Повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська Запорозького Низового); |
Уміти:
– показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України, Запорожжя (Війська Запорозького Низового); – схарактеризувати адміністративно-територіальний, державний, політичний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська Запорозького Низового); – схарактеризувати нову політичну еліту – козацьку старшину та її роль у боротьбі за збереження і розбудову української державності. |
| Зміст навчально-пізнавальної діяльності | |
|---|---|
| Модель і структура козацької держави: територія, устрій, військо, судочинство.
Правобережне козацтво. Слобідська Україна. Запорожжя (Військо Запорозьке Низове). |
Модель і структура козацької держави: територія, устрій, військо, судочинство. Зміна політичної еліти (зі шляхетської на козацьку). Соціальні групи в середовищі козацтва.
Особливості козацького господарювання. Правове й соціальне становище селянства, його категорії. Міста і їхні спільноти, практики самоврядування. Міське господарство. Етнічні та релігійні групи. Становище православної церкви та її духовенства. Правобережне козацтво. Слобідська Україна. Запорожжя (Військо Запорозьке Низове). |
Висновки.
Попри те, що ми бачимо очевидні спрощення з деяких предметів для українського учнівства, яке перебуває на ТОТ, жоден нормативно-правовий акт чітко не визначає у якій саме формі проводити оцінювання для таких учнів – державної підсумкової атестації чи річного оцінювання. Окрім цього, Рекомендації щодо використання модифікованих програм з української мови, української літератури, історії України, географії для закладів загальної середньої освіти, затверджені Наказом МОН № 701 визначають певний перелік предметів українознавчого компонента, але не враховують такі як, приміром, Захист України, основи правознавства тощо.
До того ж не конкретизується, чи повинна дитина складати інші предмети та за якими програмами. Тому, на нашу думку, цей наказ – однозначно позитивне зрушення в контексті полегшення здобуття освіти дітьми на ТОТ, проте в будь-якому випадку необхідно більше конкретизації, чіткіша регуляція, пряма вказівка на вичерпний перелік предметів та навчальних програм.
Олег Охредько, експерт та Валерія Куберська, юристка ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”, спеціально для “Нової української школи”
Титульне фото: авторка – Maria Symchych, shutterstock.com
Обговорення