“Гідність – одна з перших жертв війни”. Річард Бренсон та інші лідерки й лідери думок записують відео на підтримку українства за запрошенням освітян з EdCamp Ukraine

Теми статті: батькам, вчителям, директорам

27 Квітня 2022

Команда EdCamp Ukraine

13 069

Річард Бренсон, британський підприємець, засновник корпорації Virgin Group, звернувся до українок і українців, щоби підтримати їхній спротив російській агресії. Записати відео його запросила найбільша в Україні незалежна освітянська спільнота EdCamp Ukraine, яка згуртувала вже понад 40 000 освітян.

Британець вважає, що люди в Україні мають боротися за свою гідність, яка є головним подразником для диктаторів і першою жертвою будь-якої війни. Востаннє Бренсон висловлювався щодо можливої війни 20 лютого, напередодні російського вторгнення із закликом до всього світу підтримати Україну.

Цього разу він виступив як член наглядової ради Global Dignity – організації, яка створила і проводить Усесвітній День гідності. В Україні День гідності вже сім років поспіль організовує EdCamp Ukraine. Саме тому промова бізнесмена стосується насамперед цієї теми.

“Гідність не можна сприймати за належне. На неї постійно зазіхають: диктатори, які тримаються за владу, фанатики, які намагаються увіковічнити внутрішні якості, і байдужість перехожих перед лицем тиранії та несправедливості. На жаль, людська гідність – одна з перших жертв війни”, – вважає Бренсон.

За його словами, з початком російського нападу гідність висить на волосинці для мільйонів українок і українців, які потерпають від агресії, котру розв’язав Кремль. Бренсон окремо звертається до українського вчительства, закликаючи освітян захищати гідність для майбутнього:

“Навчати дітей того, що наші спільності вищі за відмінності, надихати на створення розмаїтих спільнот і спільності з людством, давати кожному й кожній відчуття, що вони важливі, – усе, що ви робите, вселяє надію, що ми зможемо скерувати людство кращим курсом, ніж ми рухаємося зараз”.

EdCamp Ukraine, яка вже 8-й рік опікується українською освітою, з початком війни пропонує всесвітньо відомим педагогам і педагогиням, освітнім експертам і експерткам, лідерам думок різних країн проводити для українських колег онлайн-сесії, записувати відео зі словами підтримки – так звані послання надії.

У цього є дві цілі, пояснює голова ради ГО “ЕдКемп Україна” Олександр Елькін:

“По-перше, ми хочемо підтримати освітян, батьківство, українство загалом, щоби люди відчували, що вони не самі. По-друге, перед записами відео ми розповідаємо нашим спікерам і спікеркам про ситуацію в Україні. Ми знаємо, що вони отримують інформацію з медій, а от розмова з людьми, які переживають обстріли, вимушені залишити домівки, – це зовсім іншого типу інформація, інші емоції.

Ми хочемо, щоби вони у своїх країнах поширювали ці знання, ці почуття. Наші іноземні спікерки і спікери діляться, зі свого боку, власними історіями, досвідом, порадами – як пережити це, як повернутися до життя”.

Серед інших звернень – розповідь співзасновника Global Dignity, фінського філософа Пекки Хіманена про його родинні спогади про війну з СРСР 1939 року. Бабуся Хіманена була вимушена тікати від наступу радянських військ із новонародженою донькою – їх прихистила незнайома жінка.

“Це запрошення було справжнім виявленням гідності, – пригадує Хіманен. – До кінця свого життя бабуся відчувала глибоку вдячність до цієї жінки. Вона завжди нагадувала доньці – не забудь надіслати цій жінці різдвяну листівку на знак подяки. Захист гідності в Україні я сьогодні бачу як продовження захисту гідності в тій війні та в Другій світовій війні, у революціях, що відбулися в Східній Європі після падіння Берлінської стіни”.

Психологиня, авторка книжок “Вибір” та “Дар” Едіт Єва Еґер у своєму відеопосланні до українства пригадує свій досвід виживання в концтаборі “Аушвіц” під час Другої світової війни.

“Використовуйте кожну мить для підсилення себе, а не виснаження, – радить вона. – За кожної нагоди “міряйте температуру”: чи я хочу бути теплою й м’якою? Чи я хочу, щоби моє серце було теплим і м’яким, а не холодним і черствим? Ви можете обирати, яким буде ваше ставлення, ваш погляд на речі. Цього у вас ніхто не відбере… Гадаю, єдине, що ми мали в Аушвіці, – одні одних. І ви в Україні зараз маєте одні одних. Хотіла б я бути з вами й тепло обійняти вас”.

Відеозвернення зі всього світу – не єдине, чим займається EdCamp Ukraine з початку війни. Уже 25 лютого команда, залишаючись під обстрілами в Харкові, запустила три “Антикризові ініціативи” для вчительства, батьківства та дітей:

для всіх охочих: онлайн-зустрічі “Простір стійкості” від фахівчинь/-ців з Інституту травми й Університету Еморі (США) та за участі українських психологів/-инь: практичні поради, індивідуальний аналіз ситуації, персональні консультації в окремих зум-кімнатах; у планах – тематичний порадник у форматі “запитання-відповідь” за матеріалами зустрічей;
для учнівства з 1 до 11 класів у “ЕдКемп-академії для учительства, учнівства, батьківства” працює повноцінна онлайн-школа; учительству допомагають організувати онлайн-навчання в умовах травматичного досвіду;
для батьківства: телеграм-канал “Дорослі в ресурсі заради дітей” – вправи, ігри, практики, казки з обговоренням для занять із дітьми, щоби дорослі в складних умовах мали трохи вільного часу.

У планах EdCamp Ukraine – створення Стратегії відновлення й розвитку системи загальної середньої освіти та забезпечення тяглості реформи “Нова українська школа” (НУШ) в умовах війни та в післявоєнний період.

А ще – проєкт “Воєнні лінії розлому в Україні. Чи можна зшити?”, що творчими засобами допомагатиме українцям і українкам, які переживають різний досвід у війні, краще зрозуміти одне одного, прийняти і підтримати, гуртуючись, а не сварячись між собою.

Також ми не полишимо, а навіть посилимо активність упровадження в школах України СЕЕН – соціально-емоційного та етичного навчання, яке серед іншого допомагає дітям знаходити стійкість у кризових ситуаціях. Його актуальність сьогодні надзвичайна, пояснює Олександр Елькін.

“У нас не було планів на випадок війни. Ми працювали над нашими “мирними” проєктами. Тому ідеї того, що ми зараз робимо, народжувалися в перші дні, навіть перші години вторгнення, – розповідає Олександр. – Працювали з Харкова, допоки могли. Зараз наша команда по різних населених пунктах України, але ми всі працюємо разом, не зупиняємося”.

Повний текст звернення Річарда Бренсона

Усім вітання!

На жаль, ми живемо в надзвичайний час. Щоразу, коли я виступаю на тему, яка мені палко небайдужа, на передній план виходить поняття людської гідності. Чи то йдеться про смертну кару, чи про завершення боротьби з наркотиками, чи про підтримку України і її народу.

Ідея того, що кожен і кожна з нас народжуються цінними, лежить в основі людського прогресу. Ця медаль має дві сторони. Але гідність не можна сприймати за належне. На неї постійно зазіхають: диктатори, що тримаються за владу, фанатики, що намагаються увіковічнити внутрішні якості, і байдужість перехожих перед лицем тиранії та несправедливості.

На жаль, людська гідність – одна з перших жертв війни. Другої світової, воєн у В’єтнамі, Сирії, Лівії, Лівані, Ємені… а тепер Україні. Із кожним новим днем російського нападу гідність і мир, життя без страху й агресії висять на волоску для мільйонів українців і українок, а також багатьох росіян, які не підтримують це вторгнення і чию гідність і свободу вільних висловлювань та мирних протестів роками відбирають шляхом репресій.

Пригадую мудрі слова мого дорогого друга, покійного архієпископа Дезмонда Туту: “Якщо хочете миру, то впевніться, що гідність кожного і кожної збережена”. І я з ним згоден. Навіть коли воєнні дії припиняться, потрібні будуть роки роботи – для примирення, прощення і відновлення гідності по обидва боки цього конфлікту.

Читаючи новини, я часто думаю і переживаю: який світ успадкують мої онуки і їхні онуки? Перед нами стоїть стільки викликів, які треба вирішити: від катастрофічних змін клімату до повсюдних загроз для демократії. Та я знаю: якщо у нашому світі гідність захищатимуть і шануватимуть, то всі інші виклики цього світу можна буде здолати.

Саме тут світова робота із захисту гідності відіграє важливу роль. Навчати дітей про те, що наші спільності вищі за відмінності, надихати на створення розмаїтих спільнот і спільності з людством, давати кожному й кожній відчуття, що вони важливі, – усе, що ви робите, вселяє надію, що ми зможемо скерувати людство кращим курсом, ніж ми рухаємося зараз.

Дозвольте завершити сердечною подякою кожному й кожній за блискучу роботу. Світ потребує ще більше таких чемпіонів гідності, як ви.

Ресурси EdCamp Ukraine: