Громадянин і/або патріот. Роздуми про Концепцію громадянської освіти

В останні місяці 2017 року представники Відкритого Університету майдану (ВУМ) працювали у групі авторів Концепції громадянської освіти в МОН. Концепцію має затвердити Кабмін та на її основі розробити план заходів до 2022 року.

Для мене це був дуже цікавий досвід. Редколегія складалася з кількох авторських груп: науковці-теоретики та представники МОН і Міністерства молоді та спорту, експертних спільнот, правозахисники, громадські активісти. У процесі обговорення і творення документу велись суперечки, розгортались цілі баталії за слово чи форму, утворювались ситуативні союзи тощо.

Мене ж досі не відпускає питання, що виникло під час дискусій, і яке я б хотів обговорити в цьому тексті. За круглим столом дуже часто звучали поняття “громадянин” і “патріот”. Для частини учасників обговорення “патріот” – це синонім поняття “громадянин”. Чи конструкція, де обидва поняття необхідно взаємодоповнюють одне одного. Для мене ж, це різні поняття, які можуть або існувати в одній людині, або ні. Хоча, звісно, ідеальний громадянин має бути патріотом, в сенсі –  любити свою країну та свій народ.

ПАТРІО́Т – той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.

Але чи завжди патріот є свідомим громадянином? Чи звільняє любов до Батьківщини від сплати податків та поваги до законів? І що робити з патріотами Радянської України, які живуть серед нас і з тими, хто готовий йти на жертви й подвиги заради власного народу, але не готовий припинити незаконний видобуток бурштину / сплатити мито за авто на євро номерах / припинити брати та давати хабарі? Адже сьогодні ми спостерігаємо дуже багато неприйнятних з точки зору громадянської свідомості речей, що відбуваються під гаслами патріотизму.

Що ж має стати первинним у формуванні модерної політичної нації? Громадянські права та обов’язки чи патріотизм у розумінні “національно-патріотичне виховання” штибу кінця ХІХ – початку ХХ століття, на якому наполягали деякі учасники розробки Концепції?

Особисто я вважаю себе націоналістом і асоціюю себе з модерною українською політичною нацією. Для мене модерний націоналізм тотожній поняттям “відкрите суспільство”, “відкриті ринки”, “відкритість змінам”, формування багатогранного суспільства, де громадянські компетентності допомагають формувати гідну якість життя та створювати нові сенси.

В основі громадянської свідомості лежать спільні цінності та готовність брати відповідальність на себе. Любов до Батьківщини – лише одна з них. Гасло “Свобода – наша релігія” (що було написано на Будинку профспілок) – це декларація цінностей, а не національних особливостей. Сьогодні на українському сході триває саме війна цінностей, а не патріотичних гасел чи ідеологій. Сьогодні там народжуються міфи, герої, традиції, які стануть фундаментом нової модерної української нації. А модернізація – це завжди успіх. І йдеться тут не про когось, хто далеко, а про нас з вами й наш успіх як громади.

Саме тому ми потребуємо громадян – свідомих, розумних, здатних до критичного мислення, невразливих до популізму та маніпуляцій. Громадян, об’єднаних спільними цінностями, а не гаслами чи національністю. Тоді питання володіння державною мовою сприйматиметься як цінність і буде не примусом з боку системи, а результатом формування громадянських компетентностей в індивідуума.

Мене дуже порадувало, що нам вдалось знайти з представниками течії патріотизму в громадянській освіті спільне визначення сутності громадянина – власник держави. І мені щиро прикро, що це визначення не потрапило до кінцевої версії проекту Концепції громадянської освіти. Десь на ментальному рівні більшість шанованих експертів та чиновників продовжують відкидати можливість застосування терміну “власник” до громадянина в системі під назвою “Держава”. І, на жаль, серед тих, хто визначає себе патріотом – тотальна нестача власників.

Саме цю прогалину ми й намагаємось подолати у ВУМі через громадянську освіту. Саме тому необхідна дискусія і досягнення консенсусу у визначенні понять, принципів та методів її впровадження. Тож, запрошуємо знайомитись з проектом Концепції громадянської освіти та здобувати громадянські компетентності на платформі дистанційної громадянської освіти vumonline.ua.

Остап Стасів, координатор проекту ВУМ online

Титульне фото: автор – serrnovik, Depositphotos