Нові рекомендації МОН щодо освіти у воєнний час: позитивні рішення і те, чого не вистачає

“Методичні рекомендації МОН щодо окремих питань здобуття освіти в школах в умовах воєнного стану переважно стосуються перезарахування результатів навчання, отриманих за кордоном, або оцінок в школі, в якій ви не навчаєтесь очно, але хочете в ній залишатися”, – пише Іванна Коберник, освітня експертка, співзасновниця ГО “Смарт освіта”.

У колонці авторка ділиться міркуваннями щодо того, які недоліки попередньої практики щодо безпеки, зарахування й перезарахування оцінок враховують нові рекомендації – і яких практичних рішень та інструментів у них досі бракує.

ПОЗИТИВНІ РІШЕННЯ, ЯКІ ПРОПОНУЄ МОН

Методичні рекомендації на десяти сторінках містять правильний базовий посил – навчання не повинно нести шкоди здоровʼю, а дві програми одночасно (школа за кордоном і школа онлайн в Україні) – це величезне навантаження на дитину. Батьки мають право обрати навчання лише в закордонній школі, і їх дитина має право бути прийнятою по поверненню в школу в Україні.

Важливий пункт щодо дітей з тимчасово окупованих територій, лінії зіткнення, деокупованих населених пунктів, з якими школа не має звʼязку, – школам рекомендовано утриматися від відрахування таких дітей і зберігати їхні особові справи.

Щодо дітей, які навчаються паралельно в двох школах – українській і закордонній – є низка розумних рекомендацій, шкода, що так пізно:

• не вносити в розклад онлайн-уроків ті предмети, як вивчають у закордонній школі (було б добре, якби рекомендації назвали тут музику, фізкультуру і мистецтво, вимоги контрольних з яких в деяких школах не можуть не викликати обурення);
• не вносити до розкладу онлайн-уроків предмети, які вивчають за вибором (тут треба визнати, що в Україні не всі школи в принципі інформують дітей, який предмет є за вибором).

ПЕРЕВЕДЕННЯ БАЛІВ МОЖЕ СТАТИ ДЖЕРЕЛОМ КОНФЛІКТІВ

Документ містить рекомендацію просити від батьків інформаційну довідку зі школи, де навчається дитина, яка б містила

• перелік предметів, які вивчають,
• кількість годин,
• результати навчання,
• інформацію про систему оцінювання, яку використовує школа, із зазначенням найвищого і найнижчого балу.

Далі із посиланням на Закон “Про повну загальну середню освіту” школам рекомендують перезараховувати результати навчання з однакових предметів – тих, що є і в українській, і закордонній школі.

“Переведення оцінок, отриманих у закордонній школі, у 12-бальну систему заклад освіти в межах автономії здійснює самостійно”, – зазначено в документі. І це головна погана новина в ньому. МОН не повинно було скидати це на відповідальність школи.

Саме посадовці міністерства мали б розробити чітку таблицю переведення балів з різних західних систем в українську 12-тибальну. Саме тут я прогнозую найбільшу кількість потенційних конфліктних ситуацій, які можуть виникати між школою, дітьми й батьками.

У методичних рекомендаціях неодноразово сказано, що школи й педколективи мають підходити до кожного випадку індивідуально. Тобто, якщо школа налаштована допомогти, – про все можна буде домовитися. Якщо ні – на жаль, у питанні переведення закордонних оцінок в українські є поле для “відмазок”.

УКРАЇНОЗНАВЧИЙ КОМПОНЕНТ, СТРОКИ Й ФОРМИ АТЕСТАЦІЇ

Ще з хорошого – з українознавчого компоненту (українська мова, література, історія України) має бути оцінювання, але лист нагадує, що є багато його способів.
Так, у листі вказано, що семестрове оцінювання можна провести:

• за попередніми результатами навчання (тематичні чи поточні оцінки),
• за результатами підсумкового оцінювання за семестр, яке, за потреби, можна провести дистанційно – у вигляді контрольної, тесту, діагностичної роботи чи усної співбесіди.

Оцінювання, як правило, проводять до початку наступного навчального року (тобто до 1 вересня, а не до кінця червня, як лякають у деяких школах!), але у певних випадках його можна проводити й протягом першого семестру наступного навчального року.

Ще важливе: переведення на різні форми навчання можливе протягом всього навчального року.

І ще одне: за рішенням педагогічної ради для 5-8 та 10 класів можна застосовувати не 12-бальне, а двобальне оцінювання – “зараховано” / “не зараховано”. Це важливо – і це правильно. У 9 і 11 класах видають документи про освіту (базову і повну середню), тож у цих класах “зараховано” / “не зараховано” неможливе.

Крім Методичних рекомендацій, я прочитала всі 80+ коментарів під постом міністра Лісового про цей документ. Була вражена двома однаковими випадками: батьки двох різних дітей планують повертатися в Україну, і, усвідомлюючи, що їхня дитина пропустила багато, хочуть, щоб дитина повторила навчальний рік. У коментарях мова про 7 і 2 класи. Але їхні школи проти!

Цитую для таких свідомих батьків, які пильно дбають про дітей і бачать обʼєктивно, що це може піти дітям на користь: залишити дитину повторно в 1-10 класі можна за наявності письмової заяви одного з батьків. Це ваше батьківське право.

Підсумок такий: рекомендації передбачають багато способів перезарахування отриманих за кордоном результатів навчання, але, на жаль, не містять таблиці переведення балів європейських систем оцінювання в українську 12-бальну систему. Це прикро. І МОН в будь-якому випадку має її зробити, бо повернуться не всі і не одразу. Така таблиця потрібна буде ще довго.

Іванна Коберник, освітня експертка, співзасновниця ГО “Смарт освіта”

Ілюстративне фото: НВК №157, Київ, автор – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”