Вперед у минуле. Як у НУШ запаковують стару систему

30 листопада Міністерство освіти і науки провело форум “Нова українська школа 2021: синергія, інтеграція, менеджмент”. Цей захід разюче відрізнявся від великої кількості загальнонаціональних та регіональних форумів НУШ, проведених у 2018–2019 роках.

Скріншот трансляції

Форум відзначився не лише архаїчним візуальним оформленням, а й настроєм, ціннісними посилами та красномовним підбором спікерів.

Але куди сумніші змістові результати:

1. На заході не виступав жоден директор жодної школи, яка в цьому навчальному році пілотує Державний стандарт базової середньої освіти в 5 класі. Тема пілотування стандарту, надважливого для подальшого впровадження реформи в 5–9 класи, не звучала на форумі взагалі.

2. Зате на форумі отримали вдосталь часу для самореклами різні платні освітні проєкти, які не фінансуються з державного бюджету. Рекламуючи свої можливості, їхні представники не говорили, де школи мають узяти гроші на їх використання в школі.

Скріншот трансляції

3. Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет озвучив рівень освоєння державної субвенції на впровадження реформи НУШ – на 30 листопада це 47,4%. Тобто менше половини з 1,4 млрд грн. Можна, звісно, звинувачувати управління освіти на місцях, які не провели вчасних закупівель. Але насправді порядок використання цих грошей МОН розробило лише в липні, а на місця значна частина коштів почала надходити лише в серпні-вересні, тобто часто вже після початку навчального року. Звісно, часу на проведення закупівель залишилось обмаль.

У 2018–2019 роках рівень освоєння субвенції на НУШ у 50% вважався ганебним станом на 1 вересня. А 47,4% станом на 1 грудня означає, що значна частина грошей, призначених на обладнання для шкіл, просто повернеться до бюджету наприкінці року.

4. Шкарлет поставив під сумнів передбачену законом можливість підвищення кваліфікації вчителів за власним вибором, наголосивши, що це дуже турбує обласні інститути післядипломної освіти вчителів (ОІППО). Далі цитата: “Чи віддали б ви свій Бентлі слюсарю-початківцю?”.

Ні, вам не привиділось, переслухайте відео.

Але вже через кілька хвилин Шкарлет видав іншу інформацію: лише 7 із наявних у країні 25-ти ІППО проводять навчання вчителів за програмою НУШ. 7 із 25-ти готують учителів навчати дітей за новими державними стандартами.

Щоби було зрозуміло: через те, що МОН, як сказав вище Шкарлет, проти, аби вчителі підвищували кваліфікацію не в ІППО, а в незалежних провайдерів цих послуг, міністерство й уряд так і не розробили порядку використання 374 млн грн, передбачених на підвищення кваліфікації вчителів у 2021 році, згідно зі стандартами НУШ. І всі ці гроші просто пішли на ІППО, з яких – втретє повторю – лише 7 із 25-ти спромоглися зробити програми підвищення кваліфікації вчителів для НУШ.

У 2019 році Кабмін затвердив порядок підвищення кваліфікації, за яким учителі отримали можливість зараховувати результати неформальної освіти як підвищення кваліфікації. Це важливе нововведення, адже дослідження “Навчати й навчатися: як і куди зростати українському вчительству”, яке проводили до затвердження постанови, показало, що 78,7% респондентів серед учительства вважали, що систему підвищення кваліфікації потрібно було реформовувати.

Вчителі, проходячи курси в інститутах післядипломної освіти, часто йшли на додаткові курси і тренінги. Та ще зовсім до недавна сертифікатами з них учителі не могли підтверджувати підвищення кваліфікації й мусили додатково “відсиджувати” курси в ІППО.

Водночас 43,3% учасників дослідження зазначали, що бажані можливості навчання недоступні для них. Тому слідом за порядком підвищення кваліфікації мав іти порядок використання коштів Держбюджету на ці цілі. Його так і немає, проте зараз вчителі принаймні мають змогу навчатися там, де вони справді хочуть. І навчатися того, що вони хочуть.

Скріншот трансляції

Своїми словами міністр освіти, фактично, сказав, що нам потрібно повернутися до формального підходу до підвищення кваліфікації – коли вчителі можуть обирати курси з дуже обмеженої кількості й не мати можливості замінити неякісні курси більш якісними. І, зрештою, до системи, за якої вчителю не довіряють у виборі можливостей навчання. Хоча однією з цінностей НУШ є якраз автономія вчителя разом із високою кваліфікацією.

5. Висловивши відверту недовіру до права вчителів самостійно обирати спосіб і місце підвищення кваліфікації, міністр кілька разів повторив термін “вчителецентризм” як основу реформи НУШ. При цьому приписав його президенту Академії педнаук Василю Кременю. Іронія долі полягає в тому, що Василь Кремень в Україні вважається автором терміну “дитиноцентризм”. Просто погугліть “дитиноцентризм Кремень” – й отримайте купу посилань. Ось одне з них.

Скріншот з сайту “Голос України”

Тут важливо зазначити, що термін “дитиноцентризм” ніколи не вживався в контексті реформи НУШ як противага важливості вчительської професії. Він лише означає, що освітній процес має бути спрямований на задоволення освітніх потреб дітей, допомагати їм розкрити свій потенціал і бути успішними в дорослому житті. Вчителі – їхні статус і професійний розвиток – дуже важливі в цьому контексті, адже, як сказав засновник міжнародного дослідження PISA Андреас Шляйхер, освітня система країни не може бути кращою, ніж її вчителі.

6. Насправді на форумі були кілька цікавих презентацій, але я про всякий випадок не називатиму спікерів, до них і так упереджено ставиться керівництво МОН.

Сухий підсумок – у той час, як понад 140 шкіл в Україні пілотують державний стандарт базової середньої освіти в 5 класі, який має наступного року запускатися по всій Україні, їхні директори дізнаються про форум із соціальних мереж. Жоден директор не був запрошений виступити. Зате до докладних презентацій на міністерському заході були запрошені власники платних освітніх сервісів, які не фінансуються з Державного бюджету.

Було поставлено під сумнів право вчителя самостійно обирати спосіб і місце проходження підвищення кваліфікації, передбачене законом. Взагалі не було представлення жодного стратегічного бачення, як МОН бачить подальший розвиток реформи. Були лише окремі згадки про окремі тактичні рішення.

Скріншот пошуковика Google

Останній скрін – те, що видає Гугл за запитом “Форум НУШ”. Те, який вигляд мали подібні форуми до 2019 року. Прикро бачити такий яскравий стрибок у минуле, як за символікою, так і за ціннісними посилами.

Іванна Коберник, співзасновниця ГО “Смарт освіта”

Титульне фото: автор – racorn, Depositphotos