“Молодь дебатує”. Як українські школярі навчаються через дискусію

Тема дебатів – “Чи варто запровадити технологію анонімного доступу батьків до акаунтів дітей в соціальних мережах?”. Двоє учасників виступають за, ще двоє – проти. У кожного є по дві хвилини для вступу і по одній – для висновку. Вільна дискусія з аргументами і запитаннями триває 12 хвилин.

“У соціальних мережах є групи, що погано впливають на дитячу психіку, наприклад, “Синій кит”. За статистикою, сім із восьми дітей старше 12 років постійно користуються інтернетом, тобто кожного дня відвідують соціальні мережі, де можуть почерпнути шкідливу інформацію, – пояснює актуальність теми Максим Чеботарьов із Дніпра, учень спеціалізованої багатопрофільної школи №23 з поглибленим вивченням англійської мови.

Тому ми хочемо розробити спеціальне законодавство, яке буде регулювати питання доступу ­­­батьків до акаунтів дітей у соціальних мережах”.

“Ви казали про спільноти, які закликають дітей до самогубства. Як на нас, ними повинна займатися Кіберполіція. Чому батьки мають виконувати їхню роботу?, – опонує йому Богдан Козлов із Запоріжжя, учень спеціалізованої школи-інтернату “Січовий колегіум”.

Ми вважаємо таку технологію недоречною, оскільки це буде тотальний контроль над дитиною, що є неправильним, згідно зі статтею 163 Кримінального кодексу України. Кожна людина – дитина чи доросла – має право на особисте листування”.

“За сімейним кодексом, батьки повинні оберігати дітей від загрози. Наша технологія щодо анонімного доступу зробить так, аби батьки могли і допомагати своїм дітям, і не втручатися в їхнє особисте життя, тобто підтримувати, контролюючи”, – наводить аргумент за анонімний доступ Маргарита Юхименко з Миколаєва, учениця спеціалізованої школи №22 з поглибленим вивченням англійської мови.

“Вже існують спеціальні програми, так званий “батьківський контроль”, які не користуються популярністю. Кафедрою превентивної роботи і соціальної політики ЮНЕСКО було проведено опитування, яке показало, що 76% батьків зовсім не знають, які сайти відвідують їхні діти.

Чи будуть батьки користуватися анонімним доступом, якщо навіть не знають, які сайти відвідують їхні діти?”, – висловлюється проти анонімного доступу Катерина Діденко з Харкова, учениця санаторного навчально-виховного комплексу №1.

Так виглядає дискусія першої четвірки півфіналістів німецько-українського проекту “Молодь дебатує” у Харківському національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Сюди приїхали 16 переможців регіональних конкурсів у Львові, Житомирі, Миколаєві, Дніпрі, Донецькій, Харківській, Сумській та Запорізькій областях.

Проект “Молодь дебатує” з 2016-го раз на рік реалізовує німецька організація Internationales Haus Sonnenberg.

Вчителі із 25 шкіл у 8 регіонах України заздалегідь подали заявки, пройшли відбір та навчання. 20 жовтня в їхніх школах стартував перший етап дебатів, де взяли участь близько 400 учнів. Потім школярі змагалися на регіональному рівні – так відібрали 16 півфіналістів, по двоє від області. 9 та 10 грудня вони зустрілися на фінальних дебатах у Харкові.

Внесок у майбутнє дітей

За оцінками журі у фінал вийшли четверо учасників: Максим Чеботарьов із Дніпра, Дар’я Баглай із Краматорська, Володимир Сидоренко з Конотопа і Ярема-Лука Єлейко зі Львова. Змагаючись за перше місце в дебатах, вони обговорювали питання: “Чи потрібно замінити виборче право виборчим обов’язком в Україні з 2019 року?”.

Фіналісти

“Я відстоював точку зору з позиції “за”, тобто виступав за те, що треба виборче право замінити виборчим обов’язком, аби всі ходили на вибори. Така точка зору зійшлася з моїми переконаннями, тому мені було цікаво її захищати”, – розказує Максим Чеботарьов.

У дебатах він бере участь уже третій рік, у проекті “Молодь дебатує” – другий. Минулого разу він пройшов до півфіналу, а вже цього разу став всеукраїнським переможцем.

“Готуючись до дебатів, я консультувався з доктором юридичних наук, – каже Максим. – Також брав інформацію з інтернету, книг та монографій. Формулювати промову мені допомагала викладачка Світлана Феліксівна”.

Перемозі свого учня Світлана Нетьосова не здивувалася: “Максим уже три роки займається дебатами, пройшов чимало ігор різного формату та рівня, тож має непоганий досвід. Цього разу, порівняно з минулим роком, він став більш впевненим у собі – це йому і допомогло”.

Переможець дебатів Максим Чеботарьов

“Дійсно ефективна підготовка до дебатів – лише через тренування, – переконана вчителька. – Разом із іншими школярами ми програємо різні теми та елементи дебатів – як проговорити актуальність, висновок, як дискутувати. Головне правило – поставити дитину в активну позицію, аби вона була зацікавлена в темі та впевнена в собі”.

На думку Світлани Нетьосової, дебати є вагомим внеском у майбутнє дітей: Це готує їх до життя, аби вони могли успішно навчатися в університеті, будувати кар’єру. Ще дебати важливі тим, що допомагають дітям робити свідомий вибір”.

Друге місце посів Ярема-Лука Єлейко, третє розділили Дар’я Баглай і Володимир Сидоренко.

“Мені дуже сподобалося слухати думки гравців, те, як вони відстоюють власні переконання, а також вести дискусію, яка не включає агресію, – ділиться враженнями Ярема-Лука Єлейко. – Готуючись, я дізнався багато про теми, заявлені для дебатів. Я навчився більш структуровано подавати власну думку”.

Усі учасники дебатів отримали подарунки, у тому числі книги Сергія Жадана з автографом, та побували на екскурсії Харковом.

Дебати задля демократії

У журі, що оцінювало виступи дебатантів, — Яна Григанська, українська переможниця “Jugend Debattiert International” 2006 року і тренерка для вчителів з методики “Jugend Debattiert”.

“У київській школі №53, де я навчалася, було багато занять з німецької мови. Коли я навчалася в дев’ятому класі, нам запропонували конкурс дебатів німецькою. Я погодилася, аби розвинути свою мову. Пам’ятаю, що темою було “Чи треба заборонити куріння в громадських місцях?”. На півфіналі обговорювали “Чи варто ввести російську як другу державну мову?”. Я виступала за, а мої опонентки зі Львова були проти – то була гаряча дискусія!

Це і є тим, що робить дебати живими – актуальні теми та різні учасники”.

Яна Григанська

Яна перемогла на національному рівні, на міжнародному у Франкфурті дійшла до півфіналу. “Я грала з представниками Литви, Латвії, Чехії та Німеччини. Теми були європейського рівня, наприклад, “Чи варто легалізувати одностатеві шлюби?”, – згадує вона.

“Коли ти ще навчаєшся у школі, в тебе немає достатньо досвіду публічного виступу – того, чого навчають дебати. Спочатку ти готуєшся і виступаєш через силу, а потім настає час, коли тобі це дійсно подобається”, – розмірковує Яна.

Дебати – це один із важливих елементів демократичних процесів у Європі та спосіб інтеграції України в європейську спільноту, переконана керівниця проекту Ольга Пішель.

“В Україні наразі дуже слабка політична культура. Ми знаємо, що відбувається у Верховній Раді, бачимо, що там немає поваги до опонента. Спосіб ухвалення рішень демократичним шляхом поки недостатньо розвинений. Тому, аби Україна стала європейською державою, дуже важливо навчити цьому громадян і, насамперед, дітей, – каже Ольга.

Бо сьогоднішні школярі – це ті, хто завтра обиратиме владу, ті, хто братимуть участь у розбудові громадянського суспільства”.

Крім цього, дебати – це про зміни в українській освіті, вважає керівниці проекту “Молодь дебатує”. “Не секрет, що наразі в освіті використовують ті методи, що були раніше, здебільшого авторитарні. Метод обговорення, живої та активної дискусії допомагає дітям чітко і правильно сформулювати свою позицію, обговорити теми, що хвилюють”, – додає Ольга.

Німецька організація Internationales Haus Sonnenberg уже другий рік влаштовує дебати для українських школярів рідною мовою, аби поширювати серед них політичну освіту. Минулого року дебатували 113 учнів із восьми шкіл чотирьої регіонів країни, переможцем став Едуард Бєлоусов із Дніпра.

“Наша організація була створена в післявоєнній Німеччині, коли в нашому суспільстві відчувалася велика напруга, – зазначає Віола фон Крамон-Таубадель, керівниця Internationales Haus Sonnenberg. – Одне з головних завдань організації полягає в політичній освіті німецького суспільства. З того часу ми працюємо не тільки в Німеччині, а й по всій Європі”.

Ганна Соколова, спеціально для “Нової української школи”

Фото: Віталій Сидоренко

Матеріали за темою

Обговорення