11 Грудня 2017

МОН показало три моделі впровадження мовної статті, враховуючи “Венеціанку”

У Міністерстві освіти і науки показали три моделі впровадження мовної статті закону “Про освіту”, враховуючи висновки Венеціанської комісії.

Про це повідомили на сайті міністерства.

Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії.  Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова“, – йдеться у повідомленні.

Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класів разом з українською мовою.

Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови“, – зазначають у МОН.

Такий підхід застосовуватиметься, наприклад, для кримських татар, які в Україні живують або в україно-, або в російськомовному середовищі.

Другу модель застосовуватимуть для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу.

Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати 2 варіанти. Перший варіант – для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно україномовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови“, – пояснюють у відомстві.

Відповідно до освітнього закону, діти, чия материнська мова належить до слов’янської групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, запроваджуватимуть предмети, що вивчаються українською, їхня частка поступово збільшуватиметься до старшої школи.

Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп, які переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади“, – пишуть у повідомленні.

Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською триватиме довше. При цьому відсоток предметів, що вивчатимуться державною мовою, буде меншим.

Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів“, – наголошують у МОН.

Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови. Тобто йдеться про російську мову.

Для таких дітей з 5-го класу всі предмети викладатимуть українською.

Діти, материнська мова яких – російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа“, – вважають у міністерстві.

У МОН вважають, що завдяки такому підходу діти зможуть одночасно оволодіти на високому рівні як українською, так і російською мовами.

Нагадаємо, у МОН вже раніше розповідали про ці три моделі впровадження мовної статті, проте для їхнього застосування Україна чекала висновку Венеціанської комісії.

Також міністерство оприлюднило свою позицію стосовно висновків “Венеціанки”, де, зокрема, зазначило, що погоджується подовжити перехідний період впровадження мовної статті.

Фото: pexels.com


Обговорення