Відповідаємо на ваші запитання. Конкурс директорів, атестація шкіл та вступні іспити до перших класів

Щодня “Нова Українська Школа” отримує близько 10 запитань від читачів — батьків, вчителів, директорів та інших управлінців освіти. Тож щотижня ми відповідатимемо на них.

Оскільки опрацювання ваших запитань займає деякий час, тут представлені не всі. Якщо в цьому списку ви не знайшли відповіді на ваше запитання, це означає, що вона з’явиться в наступній підбірці.

У цій ми зібрали запитання щодо конкурсу директорів, атестації шкіл та вступних іспитів у перший клас.

Усіх директорів шкіл звільнять і будуть обирати на контракт, чи це стосується лише новопризначених директорів?

Це стосується лише новопризначених директорів. Норми стосовно конкурсу поширюються тільки на вакантні посади.

З якого року оголошується конкурс на посаду директора школи?

Як тільки посада директора стане вакантною, одразу ж буде оголошено конкурс.

Чи будуть вступні іспити в перші класи та чи скасовуються спецшколи?

У законі про освіту за 1991 рік, який втрачає свою чинність у четвер, 28 вересня, є така норма:

“Забороняється перевіряти рівень знань під час зарахування дітей до загальноосвітнього навчального закладу, крім гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)”.

Цієї норми НЕМАЄ в новому законі.

Натомість новий закон про освіту говорить таке: “Зарахування учнів до ліцеїв (це тільки 3-й рівень освіти – ред.), приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах.

Зарахування учнів до інших закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу.

Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи”.

У законі (стаття 13) є ще така норма:  “Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти”.

Тобто можна припустити, що відбору до перших класів, які зазвичай проводять гімназії та спецшколи, не буде вже з 2018/2019 навчального року.

Логіка законодавця така: в 1 класі навчальні заклади фактично оцінюють не дитину, а батьків. Хтось з них навчив дитину читати і писати, а хтось – ні. І дитина в цьому не винна.

Проте проводити конкурс в 1 клас школа зможе в тому випадку, якщо є, наприклад, 100 заявок від учнів з її території обслуговування, а школа може взяти тільки 90. Якщо ж діти з інших територій обслуговування захочуть навчатись саме в цій школі, вони зможуть це зробити, тільки якщо школа не добере учнів зі своєї території.

Проте вже для зарахування до 5 класу учні, які живуть на території обслуговування школи, першочерговості не мають, тому за умови подання завеликої кількості заявок, школа зможе проводити конкурс.

Щодо спецшкіл.

Закон вводить такі види спеціалізованої освіти: освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування. Для кожної з них передбачені свої особливості.

Але якщо говорити про нинішні спецшколи, ліцеї та гімназії, то теоретично вони можуть стати закладами спеціалізованої освіти наукового спрямування.

Закон каже, що цей вид спецосвіти “базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської,винахідницької діяльності”.

Ці заклади можуть бути лише на рівні базової та профільної школи. Тобто 5–9 класи, або ж 10–12 класи. Профільної школи з 1 класу і, відповідно, оцінки знань дітей не може бути.

Як ми зазначили, зарахування на конкурсних засадах можливе в ліцеях (за новим законом, це вища школа) та закладів спеціалізованої освіти (мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування).

У засновників сьогоднішніх гімназій та спеціалізованих шкіл буде 5 років, аби привести установчі документи у відповідність до законодавства.

Проте іспити до перших класів скасовуються вже з наступного навчального року.

Як буде відбуватись облік дітей шкільного віку?

Практика того, що вчителі ходять по мікрорайону та записують дітей, які там живуть, припиняється. Проте зі школи не зняли відповідальність вести облік дітей, які в ній навчаються – щороку не пізніше 15 вересня вони повинні подавати дані зарахованих учнів до управління освіти.

Якщо учень переходить до іншого навчального закладу, школа мусить подати про це інформацію до свого управління освіти не пізніше 15 числа наступного місяця. Потім, коли учня зарахують до іншої школи, вона теж зобов’язана подати інформацію до свого управління освіти і також не пізніше 15 числа наступного місяця з дня зарахування.

Окрім того, якщо учень без поважної або з невідомої причини не з’являється в школі протягом 10 днів, школа зобов’язана повідомити про це поліцію та службу в справах дітей. Вони ж поїдуть до нього додому, аби з’ясувати, чому сім’я не виконує норму закону щодо обов’язковості середньої освіти.

Наразі є питання, як саме буде відбуватись облік дітей, які лишаються поза школою. Проте це зобов’язання точно лягає на плечі управлінь освіти із залученням територіальних органів поліції та служб у справах дітей, та існує чітка заборона залучати до цього працівників шкіл.

Яким чином гроші на навчання дитини потраплятимуть у приватний навчальний заклад?

Новий закон “Про освіту” передбачає,  що гроші, що виділяються з державного бюджету на навчання учня, йтимуть за ним у приватний заклад освіти.

Спочатку планувалось, що в кожної дитини буде ваучер, з яким вона мала би приходити до школи та додавати туди певну суму грошей у випадку приватного закладу. Проте вирішили, що ваучерів не буде. Гроші будуть спрямовувати до навчального закладу, проте до того, який обере дитина.

Оскільки нещодавно ухвалений закон – рамковий (тобто окреслює загальні правила гри), конкретні механізми спрямування коштів будуть розроблятись. Логіка законодавця така: оскільки повна загальна освіта є обов’язковою, і на навчання кожної дитини з бюджету виділяється фіксована сума, то вона має “піти” за дитиною в той заклад, в якому вона навчається. Але цей заклад має мати ліцензію на провадження освітньої діяльності.

Це також мало б у кінцевому результаті зменшити фінансове навантаження на батьків, які вирішують навчати дитину в приватному навчальному закладі. Як це буде відбуватися на практиці, якими будуть механізми контролю за використанням цих коштів – усе це буде додатково виписано.

Принцип “гроші ходять за дитиною” буде запроваджено не раніше 1 січня 2019 року, оскільки на це потрібно передбачити гроші в бюджеті. Закласти їх до Бюджету-2018 Кабінет Міністрів уже не встигає.

Чи зможе дитина, не набравши певну кiлькiсть балiв із ЗНО пiсля 9 класу, повернутися до школи i продовжити навчання?

Закон передбачає, що, як правило, профільні школи будуть відокремленими від початкових та базових юридично та фізично. Отже, після 9 класу, скоріше за все, повертатись не буде куди. Потрібно буде вступати до інших навчальних закладів – академічних або професійних ліцеїв чи коледжів (вони зараз є ВНЗ І-ІІ рівня акредитації).

Закінчивши один з цих закладів освіти, людина зможе вступати до вишу. Держава гарантує право громадян здобути повну загальну середню освіту – проте, де навчатись 10–12 класи, залежатиме від вибору учня та його рівня знань, здобутого у базовій школі.

Окрім того, ще невідомо, чи після 9 класу школярі складатимуть саме ЗНО. У законі написано, що вони мають скласти державну підсумкову атестацію, яка може бути у вигляді ЗНО.

Також нагадуємо, що за словами міністра освіти Лілії Гриневич, вперше таке оцінювання та вступ до 10 класу відбудуться, коли запрацює профільна школа.

Як і де буде проводитись атестація дітей, які вчаться вдома? Куди будуть перераховані гроші за навчання, якщо дитина вчиться дома?

Відповіді на ці запитання будуть у наказі МОН. Наразі передбачається, що дитина буде прикріплена до якоїсь школи, в якій буде проходити атестацію. Якщо вона не буде прикріплена до навчального закладу, до неї прийде поліція як до такої, що не здобуває середню освіту.

Механізму передачі грошей за навчання батькам немає. Скоріше за все, дитина зможе отримувати підручники в закріпленій школі, а вчителі повинні певну кількість годин приділяти цій дитині, що відобразиться в їхній зарплатні. Також можливий варіант, що індивідуальний навчальний план дитини зможе поєднувати дві форми навчання: домашню і очну. Тобто певні уроки дитина зможе відвідувати в школі, а інші – вдома.

Проте наголошуємо ще раз: чіткі правила, як буде реалізовано домашню освіту, визначить наказ МОН.

Коли скасують атестацію шкіл?

Закон скасовує повноваження управлінь освіти проводити атестації шкіл.

Постанови щодо атестації, які є, мають виходити з норм закону.

Оскільки закон визначає, що управління освіти не мають повноважень проводити атестації, то постанови не працюють. Якщо атестацію було запущено до набрання чинності законом, то після цього її проведення – незаконне. Закон набирає чинності 28 вересня.

Чи новим законом передбачено існування міжшкільних комбінатів?

Стаття 9, п. 3 нового закону передбачає, що “Здобуття загальної середньої освіти також можуть забезпечувати […] та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти”.

Тобто міжшкільний освітній комбінат може працювати, якщо має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти. Це єдина умова, передбачена законом.

У всьому іншому існування міжшкільних комбінатів визначається інтересами територіальних громад та відносинами між засновником, комбінатом та школою.

Які школи в Одеській області пілотують новий Стандарт початкової загальної середньої освіти?

В Одеській області новий Державний стандарт початкової загальної освіти пілотують 4 школи:

  • Таїровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Овідіопольського району;
  • Шабський начально-виховний комплекс “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія”;
  • Одеська загальноосвітня школа № 26 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради;
  • Навчально-виховний комплекс “Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені Олеся Гончара – ліцей” Балтської міської ради

Повний список шкіл, які цьогоріч пілотують НУШ, можна переглянути ось тут.

Редакція “Нової Української Школи” дякує заступнику директора Департаменту правового забезпечення – начальнику Відділу нормативної роботи та правової експертизи Олександру Сичу за допомогу в підгтовці цього матеріалу.

Фото на титулі - garagestock, Depositphotos

Обговорення